Динаміка формування продуктивності картоплі залежно від строків садіння

Ключові слова: картопля, строки садіння, урожайність, площа листкової поверхні, кореляційна залежність, фотосинтетичний потенціал

Анотація

В Україні за останні декілька десятиліть відмічена чітко виражена тенденція до потепління обумовлена загальними планетарними змінами клімату, що призвело до зменшення річної суми опадів, нерівномірності їх випадання впродовж року і за окремі роки, що у свою чергу призводить до збільшення кількості посух у найбільш критичні періоди формування урожайності сільськогосподарських культур, в т.ч. і картоплі. В результаті глобальних, кліматичних змін зона на півдні Полісся стала теплішою, що характеризується коротшою і теплішою зимою, найбільш тривалим і теплим вегетаційним періодом. Це значною мірою змінило умови зростання і формування урожаю картоплі, що потребує перегляду класичних підходів до вирощування культури. В рамках наукового дослідження, проведеного впродовж 2020–2023 років розглянуто проблему залежності біометричних показників і врожайності картоплі в залежності від строків садіння в умовах південного Полісся України. Встановлено, що оптимальним терміном садіння є друга–третя декади квітня, оскільки у даних варіанта встановлено найвищу польову схожість: Радомисль – 92,2 %, Мирослава – 96,1 %; склалась сприятлива динаміка формування листкової поверхні, і як результат забезпечення ефективної реалізації фотосинтетичного потенціалу насаджень картоплі: Радомисль – 3,215 та Мирослава – 3,673 млн. м2/га×- діб. За роки досліджень урожайність раннього сорту Радомисль за першого строку садіння складала 31,6 т/га, за другого – 29,1, третього – 23,2, середньостиглого сорту Мирослава – 40,1, 41,5 та 36,2 т/га відповідно. За результатами кореляційного аналізу встановлено пряму кореляційну залежність між врожайністю та коефіцієнтом використання ФАР (r = 0,988). Строк садіння істотно впливає на вміст крохмалю у бульбах. Якщо за першого та другого строку садіння він істотно не змінювався та становив відповідно у сорту Радомисль 12,8–13,2 %, у сорту Мирослава – 16,9–17,7 %, тоді як за третього строку відсоток вмісту крохмалю у бульбах знизився на 1,95 у сорту Радомисль та на 2,6 у сорту Мирослава.

Посилання

1. Morais T. P. de, Asmar S. A., Silva H. F. de J., Luz J.M.Q. and Melo B. De. 2018. Application of tissue culture techniques in potato. Bioscience Journal. 2018. Vol. 34, No. 4. P. 952–969. DOI 10.14393/BJ-v34n1a2018-38775
2. Van Dam J., Kooman P. and Struik P. Effects of temperature and photoperiod on early growth and final number of tubers in potato (Solanum tuberosum L.). Potato Research. 1996. Vol. 39. P. 51–62. DOI: https://doi.org/10.1007/BF02358206
3. FAO: Doubling global potato production in 10 years is possible. 2022. https://www.fao.org/newsroom/detail/doubling-global-potato-production-in-10-years-ispossible/(last accessed: 16.03.2024).
4. Myronova H., Honcharuk I., Mazur O., Tkachuk O., Vradii O., Mazur O., Shkatula Y., Peleh L., Okrushko S. Optimization of measures to increase disease resistance of potato varieties as a factor of reducing environmental pollution. International Journal of Ecosystems and Ecology Science. 2023. Vol. 13 (2). P. 163−170. DOI: https://doi.org/10.31407/ijees13.218.
5. Ільчук Ю. Р., Ільчук Р. В. Особливості росту і розвитку ранньостиглих сортів картоплі залежно площ живлення та величини садивної фракції бульб. Sciences of Europe. 2021. Vol. 2. № 62. С. 3−10. DOI: 10.24412/3162-2364- 2021-62-2-3-10
6. Безвіконний П. В., М’ялковський Р. О. Залежність урожайності сортів картоплі від строків садіння та глибини загортання бульб. Інноваційні технології в рослинництві: матеріали ІІІ Всеукраїнської наукової інтернет-конференції. Кам’янець-Подільський, 2020. С. 17–19.
7. Балашова Г. С., Котов Б. С., Котова О. І., Юзюк С. М., Юзюк О. О. Насіннєва продуктивність сортів картоплі різних груп стиглості за літнього садіння свіжезібраними бульбами в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2020. Вип. 113. С. 10−16. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.113.2.
8. Невмержицька О.М., Карась І.Ф., Плотницька Н.М., Гурманчук О.В. Вплив мокрої бактеріальної гнилі на продуктивність різних за стійкістю сортів картоплі. Таврійський науковий вісник. Cерія: Сільськогосподарські науки. 2021. Вип. 122. С. 91−98. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.122.13.
9. Saravia D., Farfán-Vignolo E.R., Gutiérrez R. et al. Yield and physiological response of potatoes indicate different strategies to cope with drought stress and nitrogen fertilization. American Journal of Potato Research. 2016. Vol. 93 (3). P. 288−295. DOI: 10.1007/s12230-016-9505-9.
10. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур. Львів: НВФ «Українські технології», 2006. 730 с.
11. Приймак І.Д., Польовий А.М., Гамалій І.П., Сільськогосподарська метеорологія і кліматологія. Біла Церква, 2008. 488 с.
12. Бондарчук А. А., Колтунов В. А., Олійник Т. М. та ін. Картоплярство: Методика дослідної справи. За редакцією А. А. Бондарчука, В. А. Колтунова. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2019. 625 с.
13. Mourad R., Jaafar H., Anderson M., & Gao F. Assessment of leaf area index models using harmonized landsat and sentinel-2 surface reflectance data over a semiarid irrigated landscape. Remote Sensing. 2020. Vol. 12(19). 3121. https://doi.org/10.3390/rs12193121
14. Reisi Gahrouei O., McNairn H., Hosseini, M., & Homayouni S. (2020). Estimation of crop biomass and leaf area index from multitemporal and multispectral imagery using machine learning approaches. CanadianJournal of Remote Sensing. 2020. Vol. 46 (1). P. 84–99. https://doi.org/10.1080/07038992.2020.1740584
Опубліковано
2024-05-21
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО