Урожайність та збиральна вологість зерна гібридів кукурудзи за різних строків сівби
Анотація
Мета роботи – встановити вплив строків сівби на урожайність і збиральну вологість зерна гібридів кукурудзи різних груп ФАО. Методи Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; порівняння впливу елементів агротехнологій), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Максимальну врожайність, у середньому за строками сівби, формував середньоранній гібрид Олешківський (ФАО 280) – 7,12 т/га. Урожайність ранньостиглого гібриду кукурудзи Степовий (ФАО 190) та середньостиглого гібриду Тронка (ФАО 380) була нижчою, порівняно із Олешківським, відповідно на 0,69 і 0,65 т/га. В умовах природнього зволоження не розкрив свій потенціал продуктивності середньопізній гібрид інтенсивного типу Гілея (ФАО 420), у якого зниження урожайності порівняно з гібридом Олешківський (ФАО 280) становила 1,33 т/га. Різниця за вологістю зерна, залежно від строків сівби, була більш чітко окреслена у гібридів з подовженим періодом вегетації. Це такі гібриди, як Тронка (ФАО 380) та Гілея (ФАО 420). Різниця за вологістю зерна у них коливалась від 8,6 до 11,9 %, порівняно раннього з пізнім строком сівби. Різниця за вологістю зерна між раннім і оптимальним строком у гібрида Степовий (ФАО 190) та Олешківський (ФАО 280) була значно меншою (від 1,2 до 1,6 %). Збиральна вологість гібридів ФАО 190–280 за ранніх строків сівби була майже на одному рівні. Це свідчить про те, що період дозрівання цих генотипів припадав на серпень місяць, коли спостерігається низька відносна вологість повітря, високі денні і нічні температури, що сприяє прискореній вологовіддачі та зниженню вологості до мінімальних позначок, нижче яких природна вологість зерна практично не понижується. Висновки. Встановлено, що інноваційні гібриди кукурудзи різних груп ФАО мають різну специфічну реакцію на строки сівби в умовах Північного Степу. Найбільша стабільність прояву урожайності була притаманна гібридам Степовий та Олешківський. Гібриди Степовий (ФАО 190) та Олешківський (ФАО 280) на період збирання мали вологість зерна нижче базисної. Ці гібриди можливо використовувати за енергоощадних технологій вирощування кукурудзи. Урожайність цих гібридів мало різнилась за строками сівби тому їх можливо використовувати за різних технологій, що передбачають надранні та пізні строки сівби. В роки з низькими осінньо-зимовими запасами вологи в ґрунті та прогнозами малодощової погоди в весняно-літній період висівати гібриди з ФАО понад 350 (Гілея та Тронка) недоцільно у зв’язку з різким падінням урожайності за посушливих умов. За оптимальних погодних умов гібриди такого типу мають підвищену збиральну вологість зерна, що погіршує економічні показник їх виробництва.
Посилання
2. Гадзало Я. М., Вожегова Р. А., Коковіхін С. В., Біляєва І. М., Дробітько А. В. Наукове обґрунтування технологій вирощування кукурудзи на зрошуваних землях із урахуванням гідротермічних чинників і змін клімату. Зрошуване землеробство. 2020. Вип. 73. С. 21–26. doi: 10.32848/0135-2369.202 0.73.13.
3. Таран В. Г., Каленська С. М., Новицька Н. В., Данилів П. О. Стабільність та пластичність гібридів кукурудзи залежно від системи удобрення та густоти стояння рослин в Правобережному Лісостепу України. Біоресурси і природокористування. 2018. Т. 10. № 3–4. С. 147–156.
4. Петриченко В. Ф., Панасюк Ф. Я., Заболотний Г. М., Середа Л. П., Сологуб О. М., Калетник П. Є. Сучасні системи землеробства України. 2006. Вінниця: Діло. 415 с.
5. Пащенко Ю. М., Кордін О. І. Строки сівби різних за холодостійкістю гібридів кукурудзи. Бюлетень Ін-ту зерн. госп-ва НААН. Дніпропетровськ. 2015. № 23–24. С. 154–158.
6. Vozhehova R., Lavrynenko Y., Marchenko T., Piliarska O., Sharii V. Water consumption and efficiency of irrigation of maize hybrids of different FAO groups in the southern steppe of Ukraine. Scientific Papers. Series A. Agronomy. 2022. Vol. LXV, № 1. Р.603–613. https://agronomyjournal.usamv.ro/pdf/2022/issue_1/Art87.pdf.
7. Скакун В. М., Марченко Т. Ю. Особливості фотосинтетичної діяльності ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи залежно від елементів технології. Зрошуване землеробство. 2023. № 79. С. 69–77. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2023.79.10
8. Imholte A. A., Carter P. R. Planting date and village effects on corn following corn. Agron. J. 1987. № 79(4). Р.746–751.
9. Молдован Ж. А., Собчук С. І. Вплив строків сівби, густоти рослин та абіотичних факторів на формування врожайності зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах Лісостепу Західного. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України, 2016. № 11. С. 39-45.
10. Гангур В. В., Руденко В. В. Біометричні параметри рослин та продуктивність кукурудзи (Zea mays L.) залежно від строків сівби. Scientific Progress & Innovations. 2023. № 26(3). С. 36–41. doi: 10.31210/spi2023.26.03.07.
11. Міщук А. І., Манукіян А. В., Ковальчук І. В., Новицька Н. В. Вплив строків сівби на продуктивність гібридів кукурудзи на зерно різної групи стиглості. In The 10 th International scientific and practical conference “European scientific congress” (October 29-31, 2023) Barca Academy Publishing, Madrid, Spain. 2023. 533 p. (p. 13).
12. Лавриненко Ю. О., Коковіхін С. В., Найдонов В. Г., Михаленко І. В. Наукові основи насінництва кукурудзи на зрошуваних землях півдня України. Херсон: Айлант, 2007. 256 с.
13. Кирпа М. Я., Черчель В. Ю., Пащенко Н. О., Остапенко Л. І. Ознака прискореної вологовіддачі зерна гібридів кукурудзи та її практичне використання. Селекція і насінництво. 2010. № 98. С. 57.
14. Пащенко Ю. М., Кордін О. І. Вплив інкрустації насіння і строків сівби на формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стилю. Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. 2005. № 26–27. С. 78–82.
15. Чернобай Л., Музафаров Н., Попова К. Вектори адаптації. Farmer the Ukrainian. 2017. № 3(87). С. 20–24.
16. Пащенко Ю. М., Остапенко М. А., Єремко Л. С. Строки сівби та густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах Південного Степу України. Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. 2007. № 2. С. 24–28.
17. Циков В. С., Пащенко Ю. М., Костенко Ю. В. Строки сівби та продуктивність гібридів кукурудзи. Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ, 1996. № 1. С. 63–68.
18. Краснєнков С. В., Дудка М. І., Березовський С. В., Носов С. С. Вплив строків сівби на врожайність та вологість зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2014. № 7. С. 62–66.
19. Глупак З., Форостина А. Урожайність кукурудзи залежно від строків сівби в умовах Лісостепу України. Collection of Scientific Papers «SCIENTIA», (September 22, 2023; Singapore). 2023. Р. 69–70.
20. Полупан М. І., Соловей В. Б., Величко В. А. Природно-економічні, соціальні та екологічні умови аграрного виробництва в Степу. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. Київ. Аграрна наука. 2010. C. 14–53.
21. Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів: монографія. Херсон: Айлант, 2009. 372 с.
22. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Методика польового досліду (зрошуване землеробство). Херсон: Грінь Д.С., 2014. 448 с.
23. Грабовський М. Б., Грабовська Т. О., Ображій С. В. Формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості під впливом строків сівби. Агробіологія. 2014. № 2. С. 81–87.
24. Гангур В. В., Єремко Л. С., Руденко В. В. Вплив елементів технології вирощування на формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Таврійський науковий вісник. 2021. № 117. С. 37–43. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.117.6.
25. Скакун О. О., Марченко Т. Ю. Урожайність та збиральна вологість насіння ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи за різних строків сівби. Аграрні інновації. 2023. № 19. С. 94–99. doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.19.15.
