Успадкування довжини головного колоса гібридами пшениці м’якої озимої, отриманих за схрещування різних екотипів
Анотація
Мета досліджень – встановлення формування довжини головного колоса в батьківських форм і гібридівпершого покоління для визначення ступеня фенотипового домінування та типу успадкування в F1 за реципрокних схрещувань сортів пшениці м’якої озимої лісо-степового, степового і західноєвропейського екотипів.Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ в 2022–2023 рр.досліджували гібридні комбінації, створені гібридизацією сортів: Зорепад білоцерківський (Зор. бц.), Квіткаполів (Кв. полів) – лісостеповий екотип; Ластівка одеська(Ласт. од.), Знахідка одеська (Знах. од.) – степовий екотип; Мулан, Фіделіус – західноєвропейський екотип.Насіння F1 висівали ручною сівалкою за схемою: ♀ материнська форма – F1 – ♂ чоловіча форма.Біометричний аналіз досліджуваного селекційного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Ступінь фенотипового домінування (hp) довжини головного колоса у гібридів визначали заформулою B. Griffing. Дані групували за класифікацієюG. M. Beil, R. E. Atkins.Результати. Впродовж двох років у реципрокихгібридів Квітка полів ↔ Ластівка одеська, Знахідкаодеська ↔ Фіделіус і комбінацій ♀ Ластівка одеська /♂ Зорепад білоцерківський, ♀ Квітка полів / ♂ Мулан,♀ Мулан / ♂ Зорепад білоцерківський, ♀ Фіделіус /♂ Зорепад білоцерківський, ♀ Знахідка одеська / Мулан,♀ Ластівка одеська / ♂ Фіделіус довжина головногоколоса успадковувалась за позитивним наддомінуванням. В комбінації ♀ Зорепад білоцерківський / ♂ Квіткаполів – проміжним успадкуванням. В інших гібридів змінювались як показники ступеня фенотипового домінування, так і тип успадкування.Висновки. 1. Успадкування довжини головногоколоса пшениці м’якої озимої за реципрокних схрещувань лісостепового, степового і західноєвропейськогоекотипів у більшості відбувалося за позитивним наддомінуванням. Показники ступеню фенотипового домінування довжини колоса F1, в роки досліджень, модифікувались як від комбінацій схрещування, так і умов року.2. За більшою довжиною головного колоса(8,5–9,3 см) у 2022 р виділили: ♀ Квітка полів ↔Фіделіус; Знахідка одеська ↔ Фіделіус; Ластівка одеська↔ Фіделіус; Мулан ↔ Фіделіус; ♀ Знахідка одеська /♂ Мулан і Квітка полів ↔ Ластівка одеська. У 2023 р.:Знахідка одеська ↔ Мулан (10,4; 11,4 см); ♀ Ластівкаодеська / ♂ Мулан (10,4 см); ♀ Знахідка одеська /♂ Фіделіус (10,2 см); Квітка полів ↔ Ластівка одеська(10,1 см; 10,2 см); ♀ Мулан / ♂ Зорепад білоцерківський(10,0 см) – 2023 р.3. У 2022–2023 рр. успадкування довжини головного колоса за позитивним наддомінуванням визначилиза реципрокних схрещувань Квітка полів ↔ Ластівкаодеська, Знахідка одеська ↔ Фіделіус і в комбінацій ♀ Ластівка одеська / ♂ Зорепад білоцерківський,♀ Квітка полів / ♂ Мулан, ♀ Мулан / ♂ Зорепад білоцерківський, ♀ Фіделіус / ♂ Зорепад білоцерківський,♀ Знахідка одеська / ♂ Мулан, ♀ Ластівка одеська /♂ Фіделіус.
Посилання
2. Самойлик М. О., Устинова Г. Л., Лозінський М. В., та ін. Оцінка врожайних та адаптивних властивостей нових сортів пшениці м’якої озимої. Вісник аграрної науки. 2023. № 2(839). С. 34–42.
3. Уліч Л. І., Лісікова В. М. Сорти пшениці озимої для інтенсивних технологій. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2006. № 3. С. 103–108.
4. Чугрій Г. А. Адаптивні властивості сорту як фактор підвищення валового збору зерна пшениці озимої. Зернові культури. 2021. Т. 5. № 1. С. 99–105.
5. Вінюков О. О., Бондарева О. Б. Особливості реалізації потенціалу продуктивності сортів пшениці озимої в агрокліматичних умовах Донецької області. Таврійський науковий вісник. 2018. № 102. С. 9–14.
6. Жемела Г. П., Бараболя О. В., Татарко Ю. В., Антоновський О. В. Вплив сортових особливостей на якість зерна пшениці озимої. Вісник ПДАА. 2020. № 3. С. 32–39.
7. Москалець Т. З. Прояв стабільності та пластичності генотипів пшениці м’якої озимої в умовах лісостепового екотопу. Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. 2015. Т. 13. № 1. С. 51–55.
8. Herman J., Sultan S. Adaptive transgenerational plasticity in plants: Case studies, mechanisms, and implications for natural populations. Front Plant Sci. 2011. № 102. P. 1–10.
9. Базалій В. В., Бабенко С. М., Лавриненко Ю. О., Плоткін С. Я., Бойчук І. В. Селекційна цінність нових сортів озимої пшениці сербської селекції за параметрами адаптивності врожайності зерна при різних умовах вирощування. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2010. Т. 8. С. 94–98.
10. Лифенко С. П., Єриняк М. І., Наконечний М. Ю. Методи та результати селекції високоінтенсивних сортів пшениці м’якої озимої в умовах Півдня України. Збірник наукових праць Селекційногенетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. 2016. Bип. 27(67). С. 23–35.
11. Литвиненко М. А. Створення сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.), адаптованих до змін клімату на Півдні України. Збірник наукових праць Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. 2016. Bип. 27(67). С. 36–53
12. M. Lozinskyi et al. Manifestation of heterosis and degree of phenotypic dominance by the number of grains from the main ear in the hybridisation of different early-maturing varieties of soft winter wheat. Scientific Horizons. 2021. Vol. 24, no. 11. P. 28–37. DOI: 10.48077/scihor.24(11).2021.28–37.
13. Shcherbakova Y. U. Inheritance of economically valuable characteristics in intervarious hybrids of wheat in soft winter under forest steppe. Norwegian Journal of Development of the International Science. 2021. № 55 (2). P. 16–20.
14. Мазур О. В., Мазур О. В., Лозінський М. В. Селекція та насінництво польових культур: навч. посіб. Вінниця: ТВОРИ, 2020. 348 с.
15. Лозінський М. В. Успадкування довжини стебла і міжвузлів пшениці м’якої озимої в F1 та розщеплення у F2 за гібридизації різних екотипів. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2016. Вип. 9 (32). С. 186–191.
16. Лозінський М. В., Устинова Г. Л. Успадкування в F1 і трансгресивна мінливість в F2 довжини головного колосу за схрещування різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Агробіологія. 2020. Вип. 2. С. 70– 78. DOI: 10.33245/2310-9270-2020-161-2-70-78
17. Васильківський С. П., Івко Ю. О. Ефект гетерозису та ступінь фенотипового домінування у гібридів F1 ріпаку озимого. Агробіологія. 2013. Вип. 10(100). С. 5–10.
18. Литвиненко М. А. Реалізація потенціалу пшеничного поля. Насінництво. 2011. № 6. С. 1–7.
19. Криворученко Р. В. Структурно-функціональна організація системи донорно-акцепторних відносин у генотипів пшениці різного походження. Вісник ХНАУ. 2013. № 2(29). С. 72–82.
20. Diordiieva I., Riabovol I., & Riabovol, L. Triticale breeding improvement by the intraspecific and remote hybridization. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. 10(4). С. 67-71. doi: 10.15421/2020_169
21. Гуменюк О. В. Створення вихідного селекційного матеріалу озимої пшениці з використанням світової колекції: автореф. дис …канд. с.-г. наук: 06.01.06. Київ, 2016. 25 с.
22. Литвиненко М. А. Реалізація потенціалу пшеничного поля. Насінництво. 2011. № 6. С. 1–7.
23. Базалій В. В. Принципи адаптивної селекції озимої пшениці в Південному Степу. Херсон: Айлант, 2004. – 243 с.
24. Lozinskiy M. et al. Evaluation of selected soft winter wheat lines for main ear grain weight. Agronomy Research. 2021. № 19(2). P. 540–551. DOI: https://doi.org/10.15159/AR.21.071
25. Орлюк А. П. Генетика пшениці з основами селекції. Херсон, 2012. 436 с.
26. Балан М. В., Присяжнюк О. І., Балагура О. В, Карпук Л. М. Рослинництво основних культур: монографія. Вінниця, ТОВ «ТВОРИ», 2018. 384 с.
27. Ткачик С. О., Лещук Н. В., Присяжнюк О. І. Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Загальна частина. Український інститут експертизи сортів рослин. 4-те вид. Вінниця, 2016. – 120 с.
28. Griffing B. Analysis of quantitative gene-action by constant parent regression and related techniques. Genetics. 1950. № 35. P. 303–321.
29. Beil G. M., Atkins R. E. Inheritance ofquantitative characters in grain sorghum. Iowa State Journal. 1965. № 39. Р. 3.
