Особливості впливу епімутагену Тритон-305Х на рослини пшениці озимої

Ключові слова: пшениця озима, епімутаген, Тритон-305Х, депресія

Анотація

Генетичне поліпшення пшениці озимої через використання мутаційних змін дозволяє в доволі обмежені строки створити принципово нові форми, котріє носіями унікальних, або обмежено-поширених черезпогану рекомбінацію ознак у цієї культури. Мета.Дослідження спрямовані на ідентифікацію проблемності ефектів мутагенної депресії в першому поколіннідля практично-доцільних, концентрацій епімутагенуТритон-305Х та вивченню генотип-мутагенної взаємодії. Методи: Насіння сортів пшениці озимої Фаррел,NE 12443, Ронін, Сейлор обробляли водним розчиномТритон-Х-305 у концентраціях 0,01 %, 0,05 %, 0,1 %,0,5 %, контролем була вода. Для кожної обробки брали1000 зерен пшениці озимої. Експозиція дії епімутагенубула 24 години. Дослід висівався вручну, в першомупоколінні проводили моніторинг схожості та виживанняпісля зимового періоду за окремими варіантами. Рівеньстерильності визначали фарбуванням зразків пилкуацетокарміном, проводили аналіз структури врожайності. Результати. Показники онтогенезу підвищенняактивності чинника через збільшення рівня депресії,але дія помірна та не призводить до зниження життєдіяльності до рівня ЛД50, або РД50. Максимальна дія призвела погіршення ознаки 66 % від контролю (NE 12443),самим толерантним були сорти Сейлор та Фаррел, длякотрих дія залишилась на рівні помірної (70–80 %). Напідвищення стерильності пилку вагомо вплинула діяТХ-305, але крім випадку NE 12443 була знову при максимальній концентрації на помірному рівні. Показникзначимо більш мінливий. Депресія в першому поколіннічерез ознаки структури врожайності проявлялася лишу відповідності до зміни концентрації мутагену, різниці по сортам не було. Концентрації помірні, не досягаючирівня РД50. Достовірно показана суттєвість впливу ознаксхожість, виживання, фертильність, ознаки структуриврожаю висота, вага зерна з головного колосу та МТЗ.Висновки. Депресивний прояв ТХ-305 як епімутагенного чинника в переважній більшості випадків залишається на рівні помірного. Дія характерна як для хімічногосупермутагена з нижчою ушкоджувальною здатністю,має специфічний характер у прояві ознак виживання тафертильності, але демонстрував на відміну від них значиму генотип-мутагенну взаємодію тільки для першоюгрупи ознак (онтогенетичні параметри) та переважнодля сортів NE 12443 та Сейлор. Характерною особливістю дії є відстрочений характер.

Посилання

1. Abdoun A., Mekki L., Hamwieh A., Badr A. (2022). Effects of γ-radiation on chickpea (Cicer arietinum) varieties and their tolerance to salinity stress. Acta Agriculturae Slovenica, 118(2), 1–16. doi: 10.14720/aas.2022.118.2.2538
2. Abdel-Hamed A., El-Sheihk Aly M., Saber S. (2021). Effect of some mutagens for induced mutation and detected variation by SSR marker in bread wheat (Triticum aestivum L.). Archives of Agricultural Sciences, 4(2), Р. 80–92. doi: 10.21608/AASJ.2021.86747.1076
3. Ariraman M., Dhanavel D., Seetharaman N., Murugan S., Ramkumar R. (2018). Gamma radiation influences on growth, biochemical and yield characters of Cajanus Cajan (L.) MILLSP. Journal of Plant Stress Physiology, 4, Р. 38–40. doi: 10.25081/jpsp.2018.v4.3504
4. Bezie Y., Tilahun T., Atnaf M., Taye M. (2020). The potential applications of site-directed mutagenesis for crop improvement: A review. Journal of Crop Science and Biotechnology, 24, Р. 229–244. doi: 10.1101/2020.10.01.321984
5. Lal R., Chanotiya C., Gupta P. (2020). Induced mutation breeding for qualitative and quantitative traits and varietal development in medicinal and aromatic crops at CSIR-CIMAP, Lucknow (India): past and recent accomplishment. International Journal of Radiation Biology, 96(12), Р. 1513–1527. doi: 10.1080/09553002.2020.1834161
6. Mangi N., Baloch A., Khaskheli N., Ali M., Afzal W. (2021). Multivariate Analysis for Evaluation of Mutant Bread Wheat Lines Using Metric Traits. Integrative Plant Sciences, 1(1), Р. 29–34. doi: 10.52878/ipsci.2021.1.1.4
7. Nazarenko M., Izhboldin O., Izhboldina O. (2022). Study of variability of winter wheat varieties and lines in terms of winter hardness and drought resistance. AgroLife Scientific Journal, 11(2), Р. 116–123.
8. OlaOlorun B., Shimelis H., Mathew I. (2021). Variability and selection among mutant families of wheat for biomass allocation, yield and yield-related traits under drought stressed and non-stressed conditions. Journal of Agronomy and Crop Sciences, 207, Р. 404–421. doi: 10.1111/jac.12459
9. Ram H., Soni P., Salvi P., Gandass N., Sharma A., Kaur A., Sharma T. (2019). Insertional mutagenesis approaches and their use in rice for functional genomics. Plants, 8, 310. doi: 10.3390/plants8090310
10. Shabani M., Alemzadeh A., Nakhoda B., Razi H., Houshmandpanah Z., Hildebrand D., (2022). Optimized gamma radiation produces physio-logical and morphological changes that improve seed yield in wheat. Physiology and Molecular Biology of Plants, 28(8), Р. 1571–1586. doi: 10.1007/s12298-022-01225-0
11. Yali W., Mitiku T. (2022). Mutation breeding and its Importance in Modern Plant Breeding. Journal of Plant Sciences, 10, Р. 64–70. doi: 10.11648/j.jps.20221002.13
Опубліковано
2024-01-11
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО