Формування фотосинтетичного потенціалу картоплі залежно від впливу систем удобрення і позакореневого підживлення

В.О. Поліщук; С.В. Журавель

doi:10.32848/agrar.innov.2023.21.10

В.О. Поліщук https://orcid.org/0000-0003-2968-8382
С.В. Журавель https://orcid.org/0000-0003-4627-9898

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.21.10

Ключові слова: площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, система удобрення, рідкі органо-мінеральні добрива

Анотація

Мета. Дослідженнями передбачалося вивченнявпливу сумісного використання систем удобрення тапозакореневого підживлення рідкими органо-мінеральними добривами на формування асиміляційного апарату картоплі та фотосинтетичного потенціалу. Методи.Дослідження тривали з 2014 по 2017 рр. у Поліськомунаціональному університету на базі наукового дослідного поля. Варіанти удобрення: біологічний контроль,органічна система (гній 50 т/га), органо-мінеральна(50:50) та мінеральна (N50P40K70). Для позакореневогоудобрення використовували рідкі органо-мінеральнідобрива Мочевин К № 1, Мочевин К № 2, Органік Д2М та Гумат калію. Дослід закладений за загальноприйнятими методиками. Площу листкової поверхні картоплівизначали методом висічок. Позакореневу обробку картоплі рідкими органо-мінеральними добривами проводили двічі у фазу інтенсивного росту згідно рекомендацій. Результати. За 2014 рік площа листкової поверхнікартоплі у фазу повні сходи коливалася від 5,0 до5,09 залежно від систем удобрення. В період фази цвітіння площа листкової поверхні була найвищою за органо-мінеральної системи удобрення (50:50) та склала35,40 тис. м2/га. Протягом 2015 року площа асиміляційного апарату картоплі у фазу повні сходи зростала від4,98 до 5,08 тис. м2/га. У фазу цвітіння за органо-мінеральної системи удобрення (50:50) було отримано найвищу площу листкової поверхні картоплі, яка становила35,0 тис. м2/га. За органо-мінеральної та мінеральноїсистем удобрення використання РОМД Органік Д2М таГумат калію сприяло зростанню показників площі листкової поверхні від 35,5 до 35,7 тис. м2/га.За 2017 рік розвиток асиміляційного апарату картоплі був найнижчим. У фазу повні сходи він коливавсяв межах 4,8–5,0 тис. м2/га. Площа листкової поверхніу фазу цвітіння найвищою була за органо-мінеральної системи удобрення та становила 32,5 тис. м2/га.На формування найвищої площі листкової поверхнівплинули органо-мінеральна та мінеральна системиудобрення з позакореневим внесенням РОМД ОрганікД2М та Гумат калію, де вона зростала від 34,9 до35,3 тис. м2/га.Фотосинтетичний потенціал картоплі, в середньомуза роки досліджень, найвищим був за органо-мінеральної системи удобрення та становив 916 тис. м2/га *діб,а накладання препаратів Органік Д2М та Гумат каліюна дану систему сприяли його зростанню від 1032 до1038 тис. м2/га *діб.Висновки. Формування листкової поверхні картопліі фотосинтетичного потенціалу залежало як від системудобрення, так і від застосування рідких органо-мінеральних добрив. Площа листкової поверхні (у фазисходи та цвітіння) і фотосинтетичного потенціалу найвищою була за умов 2014 р. Інші роки (2015–2017) булипосушливими, тому розвиток асиміляційного апаратубув уповільнений.

Посилання

1. Біологія та екологія сільськогосподарських рослин : підручник / В. Д. Паламарчук, І. С. Поліщук, С. М. Каленська, Л. М. Єрмакова. Вінниця : Рогальська І. О., 2013. 723 c.
2. Гамаюнова В. В., Іскакова О. Ш. Вплив способів внесення добрив та регуляторів росту на врожайність бульб сортів картоплі літнього садіння в умовах Півдня України за зрошення. Участь молоді у розбудові агропромислового комплексу України : матеріали доп. 26-ої студентської наук.-теорет. конф. (26–28 березня 2014 р.). Миколаїв : МНАУ, 2014. С. 97–99.
3. Еколого-біологічні та технологічні принципи вирощування польових культур : навч. посібник / В. Д. Паламарчук, О. В. Климчук, І. С. Поліщук та ін. Вінниця : Вінниц. нац. аграр. ун-т., 2010. 680 с.
4. Елементи системи захисту картоплі за вирощування на основі органічного землеробства в умовах Полісся України / Б. А. Тактаєв, І. М. Подберезко, С. А. Лященко, А. А. Осипчук. Картоплярство. 2020. Вип. 45. С. 89–102.
5. Ільчук Р. В., Завірюха П. Д. Асиміляційна поверхня і урожайність картоплі залежно від строків садіння, рівнів живлення та групи стиглості сортів. Вісник Львівського національного аграрного університету. Львів : Агрономія. 2012. № 16(1). С. 254–258.
6. Кучко А. А. Фізіологія та біохімія картоплі / А. А. Кучко, М. Ю. Власенко, В. М. Мицько. Київ : Довіра, 1998. 335 с.
7. Методика наукових досліджень в агрономії : навч. посібник / В. Г. Дідора, О. Ф. Смаглій, Е. Р. Ермантраут та ін. Київ : Центр учбової літератури, 2013. 264 с.
8. Мусієнко М. М. Фізіологія рослин. 2-ге вид., доп. і переробл. Київ : Либідь, 2005. 807 с.
9. Поліщук В. О., Журавель С. В. Динаміка урожайності ланки сівозміни за умов використання органо-мінеральних добрив в зоні Полісся. Таврійський науковий вісник. 2022. Вип. 127. С. 117–122. Doi: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2022.127.15.
10. Поліщук В. О., Журавель С. В., Кравчук М. М., Залевський Р. А. Ефективність рідких комплексних добрив за різних систем удобрення картоплі в умовах Полісся України. Наукові горизонти. 2020. № 08(93). С. 141–148. Doi: 10.33249/2663-2144-2020-93-8-141-148.
11. Schreiber U., Schliwa W., Bilger W. Continuous recording of photochemical and nonphotochemical chlorophyll fluorescence quenching with a new type of modulation fluorometer. Photosynth. Res. 1986. Vol. 10, Iss. 1–2. P. 51–62. doi: 10.1007/BF00024185.