Формування біометричних показників рослин таврожайності ячменю ярого залежно від позакореневих підживлень в умовах Північного Степу України

Ключові слова: ячмінь ярий, густота стеблостою, площа листкової поверхні, урожай зерна, розмах варіювання

Анотація

Мета. Провести аналіз та порівняння урожайності та елементів індивідуальної продуктивності під впливом позакореневих підживлень макро- та мікродобривами при вирощуванні ячменю ярого в умовах Північного Степу. Методи. Дослідження проводилися в Інституті сільського господарства НААН продовж 2020–2022 рр. Вивчався вплив позакореневих підживлень макро- та мікродобривами на формування біометричних показників рослин та врожай ячменю ярого. Технологія вирощування загальноприйнята для зони Степу. Польові дослідження виконано відповідно до загальноприйнятих методик. Результати. У результаті досліджень встановлено, що позакореневі підживлення макро- та мікродобривами сприяли покращенню умов живлення рослин, що позитивно вплинуло на площу листкової поверхні та густоту продуктивного стеблостою рослин ячменю ярого. Ефективність позакореневих підживлень залежала від форми добрив та потреби в макро- та мікроелементах при сівбі після різних попередників. Висновки. В умовах нестійкого зволоження Північного Степу вищу урожайність 5,35 т/га після сої отримали у варіанті підживлення Карбамід (10 кг/га) + Сульфат магнію (2 кг/га), після пшениці озимої – 3,53 т/га при внесенні Авангард Р зернові (2 л/га), соняшнику – 4,34 т/га, Карбамід (5 кг/га) + Сульфат магнію (2 кг/га) + Авангард Р зернові (2 л/га); кукурудзи на зерно – 3,55 т/га у варіанті Сульфат магнію (2 кг/га). Розмах варіювання R (maxmin) урожайності ячменю по варіантах підживлень при сівбі після сої склав 0,46–1,09 т/га за коефіцієнта варіації V = 3,2–6,3 %, після пшениці озимої – 0,44–0,96 т/га і 4,9–10,3 %, після соняшнику – 0,54–1,03 т/га і 3,9–9,0 % та кукурудзи на зерно – 0,40–0,68 т/га і 3,6–9,0 %.

Посилання

1. Nelson G. C., Valin H., Sands R. D., Havlík P., Ahammad H., Deryng D., Elliott J., Fujimori S., Hasegawa T., Heyhoe E. Climate change efects on agriculture: Economic responses to biophysical shocks. Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 2014. № 111. Р. 3274–3279.
2. Касаткіна Т. О., Гамаюнова В. В. Перспективи та особливості вирощування ячменю ярого на Півдні України. Наукові горизонти. 2018. № 7–8 (70). С. 131–138.
3. Ahlemeyer J., Friedt W. Winter weizener trägein Deutsch land Stabil Auf Hohem Niveau – Welchen Einfuss Hat Der Züchtung sfortschritt; DLG Agro Food Medien GmbH: Bonn, Germany. 2012. Р. 38–41.
4. Козелець Г. М., Іщенко В. А., Гирка А. Д., Лукомська А. В. Науково-практичні рекомендації вирощування ячменю ярого в умовах нестійкого зволоження Північного Степу. Кропивницький: Ін-т сіл. госп-ва Степу НААН, 2020. 48 с.
5. Расевич В. В., Шагурська Н. В. Продуктивність та економічна ефективність вирощування ярого ячменю в умовах центрального Лісостепу за різних обробітків ґрунту. Землеробство. 2019. Вип. 2 (97). С. 15–22.
6. Гирка А. Д., Гирка Т. В., Кулик І. О., Андрейченко О. Г. Сортова реакція рослин ячменю ярого на зміну погодних умов. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2012. Випуск 12. С. 34–40.
7. Гірко B. C., Гірко О. В. Агроекологічні принципи формування інтенсивних агроценозів сільськогосподарських культур у різних кліматичних зонах України. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2006. № 3. С. 55–63.
8. Canellas, L. P., Olivares, F. L., Aguiar, N. O., Jones, D. L., Nebbioso, A., Mazzei, P. & Piccolo, A. Humic and fulvic acids as biostimulants in horticulture. Scientia Horticulturae. 2015. № 196. Р. 15–27. doi:10.1016/j.scienta.2015.09.013.
9. Aguiar, N. O., Medici, L. O., Olivares, F. L., Dobbs, L. B., Torre-Netto, A., Silva, S. F., Novotny, E. H. & Canellas, L. P. Metabolic profile and antioxidant responses during drought stress recovery in sugarcane treated with humic acids and endophytic diazotrophic bacteria. Annals of Applied Biology. 2016. № 168(2). Р. 203–213. doi: 10.1111/aab.12256.
10. Naujokienė, V., Šarauskis, E., Lekavičienė, K., Adamavičienė, A., Buragienė, S. & Kriaučiūnienė, Z. The influence of bio preparations on the reduction of energy consumption and CO2 emissions in shallow and deep soil tillage. Science of the Total Environment. 2018. № 626. Р. 1403–1413. doi: 10.1016/j.scitotenv.2018.01.190.
11. Tripathi, D. K., Singh, S., Swati, S., Sanjay, M., Chauhan, D. K. & Dubey, N. K. Micronutrients and their diverse role in agricultural crops: advances and future prospective. Acta Physiologiae Plantarum. 2015. № 37 (7). Р. 1–14. doi: 10.1007/s11738-015-1870-3.
12. Noreen, S., Fatima, Z., Ahmad, S., Athar, H.-U.-R. & Ashraf, M. Foliar application of micronutrients in mitigating abiotic stress in crop plants (Book Chapter). Plant Nutrients and Abiotic Stress Tolerance. 2018. Р. 95–117. doi: 10.1007/978-981-10-9044-8_3.
13. Hyrka, A. D., Tkalich, I. D., Sydorenko, Yu. Ya., Bochevar, O. V., Ilienko, O. V., & Mamiedova, E. I. The spring barley yield and grain quality formation in dependence of growth regulators and fertilizers use. Grain Crops. 2017. 1(1). С. 59–65.
14. Вега Н. Ефективність проведення позакореневого підживлення ячменю ярого новим видом добрива за різних рівнів мінерального живлення в умовах Західного Лісостепу. Вісник Львівського національного аграрного університету. 2020. № 24. С. 190–192.
Опубліковано
2024-01-11
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО