ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ КІЛЬКОСТІ КОЛОСКІВ У F1 ЗА ВИКОРИСТАННЯ У ГІБРИДИЗАЦІЇ МАТЕРИНСЬКОЮ ФОРМОЮ РАННЬОСТИГЛИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М'ЯКОЇ ОЗИМОЇ

Г.Л. УСТИНОВА; М.В. ЛОЗІНСЬКИЙ; М.Б. ГРАБОВСЬКИЙ

doi:10.32848/agrar.innov.2022.14.27

Г.Л. УСТИНОВА https://orcid.org/0000-0002-3056-358X
М.В. ЛОЗІНСЬКИЙ https://orcid.org/0000-0002-6078-3209
М.Б. ГРАБОВСЬКИЙ https://orcid.org/0000-0002-8494-7896

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.14.27

Ключові слова: комбінації схрещування, гібриди, батьківські форми, ступінь фенотипового домінування.

Анотація

Мета досліджень – встановлення особливостей успадкування кількості зерен з головного колоса у гібридів першого покоління, отриманих за гібридизації материнською формою ранньостиглих сортів пшениці м’якої озимої. Методи. В умовах дослідного поля науково виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2018–2020 рр. досліджували 20 комбінацій отриманих від схрещування ранньостиглих сортів: Миронівська ранньостигла, Кольчуга, Білоцерківська напівкарликова; середньоранніх: Золотоколоса, Чорнява; середньостиглих: Столична, Відрада, Антонівка, Єдність; середньопізніх: Добірна і Вдала. Насіння F1 і батьківських форм висівали за схемою ♀–F1–♂. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих біометричних даних здійснювали за методикою Е. Р. Ермантраута (2018). Ступінь фенотипового домінування визначали за B. Griffing (1950), а отримані дані класифікували за G. M. Beil, R. E. Atkins (1965). Результати. Впродовж трьох років лише в Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність і Білоцерківська напівкарликова / Антонівка, комбінаціях схрещування ознака успадковувалася за позитивним наддомінуванням. Одинадцять гібридів детермінували ознаку за від’ємним наддомінуванням (hр = -1,1–11,0), чотири – за проміжним успадкуванням і одна за частковим позитивним домінуванням. Висновки. Встановлено значний вплив батьківських компонентів гібридизації і умов року на формування кількості колосків головного колоса, показника ступеню фенотипового домінування у гібридів першого покоління. Найбільш поширеним типом успадкування кількості колосків із головного колоса в F1 за гібридизації ранньостиглих сорті пшениці м’якої озимої з ранньостиглими, середньоранніми, середньостиглими та середньопізніми встановлено позитивне наддомінування, яке визначено у 75,0 % гібридів. Виділені комбінації схрещування Миронівська ранньостигла / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Золотоколоса, Білоцерківська напівкарликова / Чорнява, Миронівська ранньостигла / Антонівка, Миронівська ранньостигла / Єдність, Білоцерківська напівкарликова / Антонівка в яких успадкування кількості колосків із головного колоса у 2018–2020 рр. відбувалося за позитивним наддомінуванням.

Посилання

1. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В. Зернова продуктивність ліній пшениці м’якої озимої отриманих від схрещування батьківських форм різного еколого-географічного походження. Агробіологія. 2014. № 1(109). С. 11–16.
2. Egamov I. U., Siddikov R. I., Rakhimov T. A., Yusupov N. K. Creation of high-yielding winter wheat varieties with high yield and grain quality suitable for irrigated conditions. International journal of modern agriculture. 2021. Vol. 10(2). Р. 2491–2506.
3. Лозінський М. В. Адаптивність селекційних номерів пшениці озимої, отриманих від схрещування різних екотипів, за кількістю колосків в головному колосі. Агробіологія. 2018. №. 1. С. 233–243.
4. Liu Y., Chen Q., Chen J., Pan T., Ge Q. Plausible changes in wheat-growing periods and grain yield in China triggered by future climate change under multiple scenarios and periods. Quarterly Journal of the Royal Meteorological Society. 2021. Vol. 147. Is. 741. Р. 4371–4387.
5. Жемела Г. П., Кузнецова О. А. Вплив сортових властивостей на продуктивність та якість зерна пшениці м'якої озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 3. С. 23–25.
6. Коломієць Л. А., Гуменюк О. В., Юрченко Т. В., Замліла Н. П., Пірич А. В. Прояв адаптивних ознак у генотипів пшениці м’якої озимої за різних гідротермічних умов. Миронівський вісник. 2018. Вип. 6. С. 6–29.
7. Литвиненко М. А. Удосконалення програми селекції сортів озимої м’якої пшениці 63 універсального типу для умов Півдня України в зв’язку зі змінами клімату. Збірник наукових праць СП-НЦНС. 2010. Вип. 16 (56). С. 9–22.
8. Waqar A., Khattak S. H., Begum S., Rehman T., Shehzad A., Ajmal W., Ali G. M. Stripe rust: A review of the disease, Yr genes and its molecular markers. Sarhad Journal of Agriculture. 2018. № 34(1). Р. 188–201.
9. Zhu Z., Hao Y., Mergoum M., Bai G., Humphreys G., Cloutier S., He Z. Breeding wheat for resistance to Fusarium head blight in the Global North: China, USA, and Canada. The Crop Journal. 2019. № 7. Р. 730–738.
10. Орлюк А. П., Гончарова К. В. Адаптивний і продуктивний потенціали пшениці : монографія. Херсон : Айлант, 2002. 276 с.
11. Ходаніцький В., Ходаніцька О. Формування продуктивності колоса в зернах. Пропозиція. 2017. № 4. С. 78–80.
12. Волкодав В. В. Методика державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні: заг. част. Охорона прав на сорти рослин: Офіційний бюлетень. Київ: Алефа. 2003. Вип. 1. ч. 3. 106 с.
13. Ермантраут Е. Р., Карпук Л. М., Вахній С. П., Козак Л. А., Павліченко А. А., Філіпова Л. М. Методика наукових досліджень. Біла Церква : ТОВ «Білоцерківдрук», 2018. 104 с.
14. Griffing B. Analysis of quantitative generaction by constant parent regression and related techniques. Genetics. 1950. no. 35. P. 303–321.
15. Beil G. M., Atkins R. E. Inheritance of quantitative characters in grain sorghum. Iowa State Journal. 1965. 39. 3.