ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ В СУЧАСНИХ СОРТІВ ГОРІХУ ГРЕЦЬКОГО В УМОВАХ ЗОНИ НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ
Анотація
Інтенсифікація виробництва горіхової продукції в умовах зони нестійкого зволоження має виняткове значення для розвитку галузі АПК в умовах регіону, що передумовлено винятковими властивостями та споживною цінністю горіхової продукції як невід’ємного компоненту повноцінного харчування людини. Мета. Метою було встановити особливості формування врожайності чотирьох сортів гороху грецького та визначити вплив фотосинтетичної активності та ефективності формування напівінтенсивної крони на показники продуктивності. Методи. Польові досліди проводили протягом 2020–2022 рр., зразки відбирали у трикратній повторності на дослідних ділянках горіху грецького ТОВ «Агромаг» c. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області. Досліджували чотири сорти горіху грецького Слава Україні, Промінь, Чандлер, Альмінський. Облік урожаю горіхів проводили суцільним поділяночним збиранням, схема посадки 4 по 10 кожного сорту (4 × 5). Обрізання проводили напівінтенсивним методом. Результати. Генотипова варіативність була значима, річні темпи зростання були ще більш значимі. Значно виділився від інших сортів сорт Промінь, проміжне положення займав сорт Альмінський, на одному рівні, але значно поступаючись іншим сортам були сорти Слава Україні та Чандлер. Саме ефективність опрацьовування сонячної енергії центральної частини переважає у більш продуктивного сорту Промінь, проміжне положення між сортами Промінь та Слава Україні має сорт Альмінский, потім йдуть сорти Чандлер та Слава України. Значимої варіативності за верхньої та нижньої третини за генотипами немає. За механізмом використання надходження світової енергії досліджувані сорти діляться на дві групи. До першої групи належав сорт Промінь, котрий формував суттєво вищу врожайність та показував суттєво вищі показники, до другої групи віднеслися усі інші сорти Альмінский, Чандлер, Слава Україні. Висновки. Ключове значення має ефективність у використанні сонячного опромінення для утворення товарних горіхів саме центральна частина крони при напівінтенсивному обрізані. Даний тип найбільш придатний для такого же сорту Промінь. Інтенсивний сорт не показав високого врожаю або якихось додаткових відмінних переваг. Про високу продуктивність свідчить перш за все фотосинтетична активність, але вона є достатньо грубим критерієм для оцінки продуктивності.
Посилання
2. Bodaghabadi M.B., Faskhodi A.A., Salehi M.H., Hosseinifard S.J., Heydari M. (2019). Soil suitability analysis and evaluation of pistachio orchard farming, using canonical multivariate analysis. Scientia Horticulturae, 246, 528–534. https://doi.org/10.1016/j. scienta.2018.10.069
3. Calà E., Fracchia A., Robotti E., Gulino F., Gullo F., Oddone M., Massacane M., Cordone G., Aceto, M. (2022). On the Traceability of the Hazelnut Production Chain by Means of Trace Elements. Molecules, 27, 3854. https://doi.org/10.3390/molecules27123854
4. Campa N.A., Rodríguez M.R, Suárez V.B., Ferreira, J.J. (2021). Variation of Morphological, Agronomic and Chemical Composition Traits of Local Hazelnuts Collected in Northern Spain. Frontiers Plant Science, 12, 659510. https://doi.org/10.3389/fpls.2021.659510
5. Črepinšek Z., Stampar F., Kajfež-Bogataj L., Solar A. (2011). The response of Corylus avellana L. phenology to rising temperature in north-eastern Slovenia. International Journal of Biometeorology, 56, 681–694. https://doi.org/10.1007/s00484-011-0469-7
6. Cristofori V., Pica A.L., Silvestri C., Bizzarri S. (2018). Phenology and yield evaluation of hazelnut cultivars in Latium region. Acta Horticulturae, 1226, 123–130. https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2018.1226.17
7. Di Lena B., Curci G., Vergni L., Farinelli D. (2022). Climatic Suitability of Different Areas in Abruzzo, Central Italy, for the Cultivation of Hazelnut. Horticulturae, 8, 580. https://doi.org/10.3390/horticulturae8070580
8. Erbaş N., Çınarer G., Kılıç K. (2022). Classification of hazelnuts according to their quality using deep learning algorithms. Czech Journal Food Science, 40, 240–248. https://doi.org/10.17221/21/2022-CJFS
9. Jenderek M.M., Serimian J.C., Postman J.D., Hummer K.E., Yeater K.M. (2022). Yield and nut characteristics of hazelnut genotypes grown in San Joaquin Valley. California. Crop Science, 62(3), 1188–1199. https://doi.org/10.1002/csc2.20720
10. Jha P.K., Materia S., Zizzi G., Costa-Saura J.M., Trabucco A., Evans J., Bregaglio S. (2021). Climate change impacts on phenology and yield of hazelnut in Australia. Agricultural Systems, 186, 102982. https:// doi.org/10.1016/j.agsy.2020.102982
