ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТРУКТУРИ ВРОЖАЙНОСТІ В СОРТІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ РІЗНИХ ЕКОТИПІВ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Ключові слова: генотип, вихідний матеріал, кількісні ознаки, коефіцієнт варіації, гомеостатичність.

Анотація

Мета досліджень – встановлення особливостей формування елементів структури врожайності в сортів пшениці м’якої озимої лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів та виділення кращих генотипів для залучення у селекційну роботу. Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ в 2021–2022 рр. досліджували сорти пшениці м’якої озимої: Квітка полів, Зорепад білоцерківський, Калинова, Мадярка, Лісова пісня – лісостеповий екотип; Гармонія одеська, Знахідка одеська, Ластівка одеська – степовий екотип; Мулан, Актер, Фіделіус, Акратос – західноєвропейський екотип. Біометричні аналізи проводили загальноприйнятими методами за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих біометричних даних здійснювали за А. Т. Опря, Л. О. Дорогань–Писаренко та ін. (2014) та Г. І. Купалова (2008). Гомеостатичність (Hom) розраховували за В. В. Хангільдіним і М. А. Литвиненком (1981). Результати. Досліджували особливості формування елементів структури врожайності в сортів пшениці м’якої озимої різних екотипів. Встановлена значна диференціація в сортів як за кількістю зерен із головного колосу та рослини, масою 1000 зерен з колоса та рослини, так і за коефіцієнтом варіації і показником гомеостатичності. Висновки. Виділені сорти Зорепад білоцерківський, Фіделіус та Мулан з достовірним перевищенням середньої по досліду кількості зерен у головному колосі та з рослини за слабкого і значного коефіцієнту варіації та високого показника гомеостатичності. Сорти Калинова, Мадярка, Ластівка одеська достовірно перевищували середню по генотипах масу 1000 зерен з колосу, а Мадярка, Ластівка одеська, Квітка полів масу 1000 зерен з рослини з слабким і помірним коефіцієнтом варіації та високою гомеостатичністю.

Посилання

1. Lozinskyi M., Ustynova H., Grabovska T. et. al. Manifestation of heterosis and degree of phenotypic dominance by the number of grains from the main ear in the hybridisation of different early-maturing varieties of soft winter wheat. Scientific Horizons. 2021. Vol. 24. № 11. Р. 28–37. DOI: 10.48077/ scihor.24(11).2021.28-37. 2. Литвиненко М. А. Реалізація потенціалу пшеничного поля. Насінництво. 2011. № 6. С. 1–7.
3. Shewry P. R., Mitchell R. A. C., Tosi P. An integrated study of grain development of wheat (cv. Hereward). Journal of Cereal Science. 2012. № 56. P. 21– 30. DOI: 10.1016/j.jcs.2011.11.007.
4. Jaskulska I., Jaskulski D., Gałęzewski L., Knapowski T., Kozera W., Wacławowicz R. Mineral composition and baking value of the winter wheat grain under varied environmental and agronomic conditions. Journal of Chemistry. 2018. No. 5013825. DOI: 10.1155/2018/5013825.
5. Egamov I. U., Siddikov R. I., Rakhimov T. A., Yusupov N. K. Creation of high-yielding winter wheat varieties with high yield and grain quality suitable for irrigated conditions. International Journal of Modern Agriculture. 2021. № 10(2). P. 2491–2506.
6. Просунко В. М. Як впливатиме зміна клімату на рослинництво (прогнози вчених). Селекція і насінництво. 2006. № 93. С. 3–20.
7. Собко М. Г., Глупак З. І., Крючко Л. В., Бутенко А. О. Формування врожайності та якості зерна сучасних сортів пшениці озимої різних за географічним походженням. Аграрні інновації. 2022. № 12. C. 60–69. DOI: 10.32848/agrar.innov.2022.12.10
8. Etten J., Sousa K., Aguilar A., Steinke J. Crop variety management for climate adaptation supported by citizen science. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2019. № 116(10). P. 4194–4199. DOI: 10.1073/pnas.1813720116
9. Лозінський М. В., Бурденюк-Тарасевич Л. А. Вплив гідротермічних умов на формування продуктивної кущистості T. аestivum L. озимої за гібридизації різних екотипів. Сучасні проблеми ведення сільського господарства та підготовки фахівців аграрного профілю: матеріали міжнар. наук.-практ. конф.: (м. Біла Церква, 15 лютого 2018 р.). Біла Церква, 2018. С. 17–18.
10. Моцний І. І. та ін. Результати використання інтрогресивних генотипів при створенні донорів стійкості до борошнистої роси, видів іржі та інших ознак у пшениці м’якої. Селекція і насінництво. 2020. Вип. 117. С. 119–138. DOI: 10.30835/2413–7510.2020.207004
11. Гуменюк О. В. Створення вихідного селекційного матеріалу озимої пшениці з використанням світової колекції: автореф. дис … канд. с.-г. наук: 06.01.06. Київ, 2016. 25 с.
12. Рибалка О. І., Поліщук С. С., Моргун Б. В. Нові напрями в селекції зернових культур на якість зерна. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 120–133.
13. Ярош А. В., Рябчун В. К. Адаптивність озимої м’якої пшениці за параметрами гомеостатичності та селекційної цінності. Генетичні ресурси рослин. 2021. № 28. С. 36–47. DOI: 10.36814/pgr.2021.28.03
14. Кочмарський В. С., Замліла Н. П., Вологдіна Г. Б. Гуменюк О. В., Волощук С. І. Рівень адаптивності перспективних ліній пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу України. Миронівський вісник. 2016. Вип. 2. С. 98–116.
15. Солонечний П. М. Оцінка адаптивної здатності та стабільності сортів ячменю ярого за продуктивністю. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2014. № 4. С. 48–53.
16. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В. Зернова продуктивність ліній пшениці м’якої озимої, отриманих від схрещування батьківських форм різного еколого географічного походження. Агробіологія. 2014. № 1(109). С. 11 –16.
17. Дубовик Н. С., Гуменюк О. В., Кириленко В. В. Довжина головного колоса у гібридів F1 Triticum aestivum L., створених за участі носіїв пшенично-житніх транслокацій. Миронівський вісник. 2017. № 5. С. 56–69.
18. Лозінський М. В., Устинова Г. Л. Фенотипова і генотипова мінливість кількості зерен з головного колосу у сортів пшениці м’якої озимої різних груп стиглості. Молодих вчених і спеціалістів: матеріали VІІІ міжнар. наук.-практ. конф., (с. Центральне, 24 квітня 2020 р.). с. Центральне, 2020. С. 62.
19. Лихочвор В. В. Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы. Зерно. 2008. № 7. С. 24–28.
20. Лозінська Т. Успадкування та трансгресивна мінливість маси зерна колоса у F1 і F2 пшениці ярої. ΛΌГOΣ. 2019. № 4. С. 129–131.
21. Лозінська Т. П. Формування елементів продуктивності нових сортів пшениці м’якої ярої в умовах Лісостепу України. Агробіологія. Вип. 10(100). 2013. С. 22–25.
22. Опря А. Т., Дорогань-Писаренко Л. О., Єгорова О. В., Кононенко Ж. А. Статистика (модульний варіант з програмованою формою контролю знань). 2-ге вид., перероб. і допов. Київ : Центр учбової літератури, 2014. 536 с.
23. Купалова Г. І. Теорія економічного аналізу. Київ : Знання, 2008. 639 с.
24. Хангильдин В. В., Литвиненко М. А. Гомеостатичность и адаптивность сортов озимой пшеницы. Науч.-техн. бюл. ВСГИ. Одесса, 1981. Вып. 39. С. 8–14. 25. Koppel R., Ingver A., Ardel P. et al. The variability of yield and baking quality of wheat and suitability for export from Nordic–Baltic conditions. Acta Agriculturae Scandinavica. 2020. Vol. 70. Iss. 8. P. 628–639. DOI: 10.1080/09064710.2020.1829025.
26. Rachoń L., Bobryk-Mamczarz A., Kiełtyka- Dadasiewicz A. Hulled wheat productivity and quality in modern agriculture against conventional wheat species. Agriculture. 2020. Vol. 10(7). P. 275–289. DOI: 10.3390/ agriculture10070275
27. Демидов О. А., Хоменко С. О., Чугункова Т. В., Федоренко І. В. Урожайність та гомеостатичність колекційних зразків пшениці ярої. Вісник аграрної науки. 2019. № 9(798). С. 47–51. DOI:10.31073/ agrovisnyk201909-07.
28. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Дубова О. А., Хахула В. С. Оцінка адаптивної здатності сортів пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу України. Селекція і насінництво. 2012. Вип. 101. С. 3–11.
29. Манько К. М., Музафаров Н. М., Цехмейструк М. Г. Екологічна пластичність сучасних сортів ячменю ярого залежно від фонів живлення. Селекція і насінництво. 2012. Вип. 101. С. 264–271.
Опубліковано
2023-08-30
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО