ФОТОСИНТЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ПРЕПАРАТІВ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ

Анотація

Мета статті. Метою наших досліджень була оцінка фотосинтетичного потенціалу сортів пшениці озимої залежно від способів застосування біологічно активних препаратів в умовах Західного Лісостепу. Методи. У процесі виконання дослідження використовували поєднання методів загальнонаукових: гіпотеза, спостереження, аналіз; та спеціальних: аналітичні методи дослідження, дані польових дослідів. Експериментальні показники обробляли методами математичної статистики за В.О. Єщенком. Результати. Наведено результати польових та лабораторних досліджень впливу біологічно активних препаратів: Триходермін, Агат 25 К та ПМК-ЗР за різних способів їх застосування (обробка насіння, обприскування посівів, обробка насіння+обприскування посівів) на фотосинтетичний потенціал посівів різних сортів пшениці озимої за вирощування в умовах Західного Лісостепу. За результатами трирічних досліджень виявлено більш адаптовані до умов зони вирощування та більш продуктивні сорти пшениці озимої. Встановлено більш ефективний спосіб застосування біологічно активного препарату у розрізі сортів та математично підтверджено їх істотний вплив на площу листкового апарату, вихід сухої речовини та фотосинтетичний потенціал посівів пшениці озимої. Визначено, що приріст площі листків коливався в межах 0,6–5,5 тис. м2/га залежно від сорту, способу обробки та препарату. Максимальне збільшення показника було у сорту Аріївка на варіантах дворазової обробки препаратами; Агат 25 К та ПМК-ЗР, перевищення контролю становило відповідно: 5,4 та 5,5 тис. м2/га. Оптимальний вихід сухої речовини за його визначення у фазі цвітіння був у сорту Здобна при дворазовій обробці препаратами: Агат 25 К та ПМК-ЗР, показник становив 8,2 і 8,1 т/га, а перевищення контролю – 0,9 т/га. Встановлено, що максимальним фотосинтетичний потенціалом 0,79–0,88 тис. м2/га × діб характеризувався отримано від дворазової обробки препаратом Агат 25 К з приростом до контролю 0,9 тис. м2/га × діб. Висновки. Препарат Триходермін для всіх досліджуваних сортів був більш ефективним при обробці насіння. Біофунгіцид Агат 25 К забезпечив найбільший ефект на варіантах обробки насіння+посів, перевищення контролів за урожайністю було в межах 0,7–0,9 т/га. Максимальну реакцію на препарати проявив сорт пшениці Аріївка. Оптимальні перевищення урожайності культури 0,9–1,0 т/га забезпечив препарат ПМК-ЗР, при застосуванні за дворазової обробки (насіння+посів). Найвищий показник урожайності 6,4 т/га отримано у сорту Здобна, проте найкраща реакція на застосування препарату відмічена у сорту Аріївка.