ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ ПШЕНИЦІ ТА ЯЧМЕНЮ ОЗИМИХ НА ПРОЦЕСИ ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ УРОЖАЙНОСТІ

Ключові слова: продуктивність, адаптивні технології, агрометеорологічні ресурси, структура врожаю.

Анотація

Мета. Ставилось за мету узагальнити результати експериментів щодо підвищення стійкості озимих зернових культур до несприятливих умов погоди та на їх основі удосконалити адаптивні технології вирощування озимих зернових культур в умовах північно-східного Лісостепу України. Важливим є раціональне використання агроме-теорологічних ресурсів, визначення оптимальних строків проведення робіт по елементам технології вирощування. Це сприятиме росту урожайності, валовому збору зерна та підвищенню стійкості землеробства. Методи. Польові досліди, доповнені лабораторними дослідженнями. Для обробки отриманих даних використовували методи математичної статистики. Статистична обробка врожайних даних проводилась методом дисперсійного аналізу з використанням пакету прикладних програм Statistica for Windows, Microsoft Excel. Супутні спостереження, обліки та аналізи проводили за «Методикою Державного сортовипробування сільськогосподарських культур». Результати. Впродовж зимового періоду 2019–2020 років складалися задовільні умови для перезимівлі озимих культур. Оскільки рослини впродовж більшої частини цього часу не відчували негативної дії низьких температур, в міру були забезпечені вологою і в світлий час доби відновлювали процеси життєдіяльності. Такі умови були на користь посівам озимини пізніх строків сівби, на значній частині яких уже в зимовий період рослини досягли фази кущення. Висота рослин при цьому значною мірою не змінювалась, а спостерігалося утворення нових пагонів кущення. врожайність озимої пшениці по строках сівби (в середньому по сортах) отримана наступна: 1 вересня – 5,72 т/га, 10 вересня – 5,54 т/га, 20 вересня – 5,41 т/га, 1 жовтня – 5,45 т/га, 10 жовтня – 4,87 т/га, 20 жовтня – 5,11 т/га, 1 листопада – 5,06 т/га. Найбільш врожайними серед сортів озимої пшениці в умовах 2020 р. були сорти Краєвид та Пилипівка. Урожайність яких в залежності від строку сівби змінювалась в межах 6,18–6,88 т/га та 5,53–6,30 т/га, відповідно. Найменшою урожайність в досліді характеризувались сорти Богдана (4,13–5,33 т/га) та Світанок Миронівський (3,78–4,88 т/га). Урожайність озимого ячменю змінювалась в залежності від строку сівби в межах 4,19–5,44 т/га. Найкращі умови для формування урожайності ячменю озимого в поточному році склались за сівби 1 жовтня. Висновки. Врожайність озимої пшениці по строках сівби (в середньому по сортах) отримана наступна: 1 вересня – 5,72 т/га, 10 вересня – 5,54 т/га, 20 вересня – 5,41 т/га, 1 жовтня – 5,45 т/га, 10 жовтня – 4,87 т/га, 20 жовтня – 5,11 т/га, 1 листопада – 5,06 т/га. Найбільш врожайними серед сортів озимої пшениці були сорти Краєвид та Пилипівка. Урожайність яких в залежності від строку сівби змінювалась в межах 6,18–6,88 т/га та 5,53–6,30 т/га, відповідно. Найменшою урожайність в досліді характеризувались сорти Богдана (4,13–5,33 т/га) та Світанок Миронівський (3,78–4,88 т/га). Урожайність озимого ячменю змінювалась в залежності від строку сівби в межах 4,19–5,44 т/га. Найкращі умови для формування урожайності ячменю озимого в поточному році склались за сівби 1 жовтня.

Посилання

1. Karpenko O., Butenko Y., Rozhko V., Sykalo О., Chernega T., Kustovska A., Onychko V., Tymchuk D.S., Filon V., Novikova A. Influence of Agricultural Systems on Microbiological Transformation of Organic Matter in Wheat Winter Crops on Typical Black Soils. Journal of Ecological Engineering, 2022. Vol. 23, no. 9. P. 181–186. DOI: https://doi.org/10.12911/22998993/151885
2. Karpenko O.Yu., Rozhko V.M., Butenko A.O., Samkova O., Lychuk A.I., Matviienko I.S., Masyk I.M., Sobran I.V., Kankash H.D. Influence of agricultural systems and measures of basic tillage on the number of microorganisms in the soil under winter wheat crops of the Right–bank forest–steppe of Ukraine. Ukrainian Journal of Ecology, 2020. Vol. 10, no. 5. P. 76–80.
3. Собко М.Г. Продуктивність сортів озимої пшениці залежно від строків сівби в умовах північної частини Лівобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2014. № 1. С. 6–9.
4. Царенко О.М., Злобін Ю.А., Скляр В.Г., Панченко С.М. Комп’ютерні методи в сільському господарстві та біології: Навчальний посібник. Суми, Університетська книга, 2000. 203 с.
5. Long Jiang-xue, Cheng Hui-yan, Dai Zhi-neng, Liu Jian-fu. The Effect of Silicon Fertilizer on The Growth of Chives. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 2018. Vol. 192, P. 1–6.
6. Rieznik S., Havva D., Butenko A., Novosad K. Biological activity of chernozems typical of different farming practices. Agraarteadus, 2021. Vol. 32, no. 2. P. 307–313. DOI: 10.15159/jas.21.34.
7. Цвей Я., Бондар С., Кисілевська М. Склад гумусу чорноземів залежно від системи удобрення в сивозмінах короткої ротації. Вісник аграрної науки, 2016, Вип. 9. С. 5–9.
8. Методика проведення експертизи та державного випробування сортів рослин зернових, круп’яних та зернобобових культур. Державна служба з охорони прав на сорти рослин. Київ. 2003.
9. Cann D., Hunt J., Rattey A., Porker K. Indirect early generation selection for yield in winter wheat. Field Crops Research, 2022. Vol. 282. 108505. doi:10.1016/j. fcr.2022.108505
10. Yakupoglu T., Gundogan R., Dindaroglu T., Kusvuran K., Gokmen V., Rodrigo–Comino J., Gyasi–Agyei Y., Cerdà A. 2021. Tillage Impacts on Initial Soil Erosion in Wheat and Sainfoin Fields under Simulated Extreme Rainfall Treatments. Sustainability, Vol. 13. P. 789. doi. org/10.3390/ su13020789
Опубліковано
2023-08-30
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО