ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТРУКТУРИ ВРОЖАЮ СОЇ ПІД ВПЛИВОМ ГЕРБІЦИДНОГО ЗАХИСТУ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Анотація
Метою наших досліджень було вивчення впливу гербіцидного захисту на формування елементів структури врожаю сортів сої. Методи. Польовий, аналітичний та статистичний. Дослідження проводились в 2021–2022 рр. в умовах ТОВ «Саварське» Обухівського району Київської області. Схема досліду. Фактор А. Сорти сої. 1. Ауреліна 2. ЕС Командор 3. ЕС Навігатор. Фактор В. Гербіциди. 1. Контроль (обробка водою) 2. Примекстра TZ Голд 500 sc, к. с. (4,5 л/га), до появи сходів культури 3. Фронтьєр Оптіма (1,2 л/га) + Стомп 330 (5 л/га), до появи сходів культури 4. Базагран (3 л/га) + Фюзілад Форте 150 ЕС, к. е. (1 л/га) у фазі 4-5 листків культури 5. Корум (2 л/га)+ Ачіба (2 л/га), у фазі 2-4 листки культури. Загальна площа елементарної ділянки – 144 м2, облікової – 120 м2. Повторність досліду триразова. Результати. Встановлено вплив сортових особливостей, погодних умов та застосування гербіцидів на формування показників елементів структури врожаю сої. Найвищі значення елементів структури врожаю отримано у 2021 р., а у 2022 р. відмічено зменшення висоти прикріплення першого боба на 14,2–28,6%, кількості бобів з рослини на 15,6–32,4%, кількості насінин з однієї рослини на 8,3–27,4%, маси насіння з однієї рослини на 18,8–32,9%, маси 1000 насінин на 6,3–14,8%, порівняно з попереднім роком. Не спостерігалось достовірної різниці за показником «висота прикріплення першого боба» між сортами та варіантами з використанням гербіцидів в роки досліджень (НІР05 в 2021 р. 1,4 см, в 2022 р. – 1,2 см). Відмічено високу позитивну залежність між сумою опадів, температурою повітря та висотою прикріплення першого боба (r=0,89 та 0,72), кількістю бобів на рослині сої (r=0,78 та 0,85), масою насіння з однієї рослини (r=0,87 та 0,85) та масою 1000 насінин (r=0,84 та 0,77). Кількість насінин з однієї рослини має обернену негативну залежність (r=-0,21 та -0,26) з сумою опадів та температури повітря. Висновки. Застосування гербіцидного захисту сприяло суттєвому збільшенню показників елементів структури врожаю у досліджуваних сортів сої, порівняно з контролем. Максимальні їх значення були отримані на варіантах із застосуванням післясходових гербіцидів Корум (2 л/га) і Ачіба (2 л/га). В середньому за роки досліджень найвищі значення висоти прикріплення першого боба отримано у сорту Ауреліна (13 см), масу 1000 насінин у сорту ЕС Командор (172 г), кількість бобів на рослині (24 шт.), кількість насінин з однієї рослини (43 шт.) та масу насіння з однієї рослини (7,5 г) у сорту ЕС Навігатор.
Посилання
2. Ray D. K., Mueller N. D., West P. C., Foley J. A. Yield trends are insufficient to double global crop production by 2050. PloS one, 2013. №8(6). e66428.
3. Liu S., Zhang M., Feng F., Tian Z. Toward a “green revolution” for soybean. Molecular plant. 2020. № 13(5). 688–697.
4. Rincker K., Nelson R., Specht J., Sleper D., Cary T., Cianzio S. R.,Diers B. Genetic improvement of US soybean in maturity groups II, III, and IV. Crop science. 2014. № 54(4). 1419–1432.
5. Павлов О. С., Андрущенко А. С. Біологічна ефективність застосування ґрунтових гербіцидів та біопрепаратів у посівах сої. Матеріали III Міжнародної наукової інтернет-конференції «Тенденції та виклики сучасної аграрної науки: теорія і практика», м. Київ, 2021. С. 222–225.
6. Невмержицька О. М., Плотницька Н. М., Гурманчук О. В., Сколуб С. М.. Ефективність застосування ґрунтових гербіцидів у посівах сої. Таврійський науковий вісник. 2019. Вип. 109. С. 90–94.
7. Жеребко В. М., Жеребко Ю. В. Особливості захисту сої від забур’янення в післясходовий період. Пропозиція. 1998. № 6. С. 30–31.
8. McErlich A. F., Boydston R. A. Current state of weed management in organic and conventional cropping systems. Automation: the future of weed control in cropping systems. Dordrecht : Springer Netherlands, 2013. рр. 11–32.
9. Gianessi L. P., Reigner N. P. The value of herbicides in US crop production. Weed Technology. 2007. № 21(2). рр. 559–566.
10. Вожегова Р.А., Боровик В.О., Грабовський М.Б., Марченко Т.Ю., Грабовська Т.О. Нішеві культури – нові можливості агропромислового комплексу України. Аграрні інновації. 2022. № 13. С. 181–189.
11. Циков В. С. Бур’яни: шкодочинність і система захисту. Дніпропетровськ: Енем, 2006. 259 с.
12. Norsworthy J. K., Ward S. M., Shaw D. R., Llewellyn R. S., Nichols R. L., Webster T. M., Barrett M. Reducing the risks of herbicide resistance: best management practices and recommendations. Weed science. 2012. 60(SP1). 31–62.
13. Задорожний В. С., Карасевич В. В., Свитко С. М., Задорожний А. В., Лабунець А. В., Сокульський М. А. Ефективність гербіцидів у посівах сої в умовах Правобережного Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2018. Вип. 86. С. 107–112.
14. Танчик С. П., Мигловець С. М. Вплив ґрунтових гербіцидів у посівах сої на загальний рівень забур’яненості за різних систем землеробства в Правобережному Лісостепу України. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2014. № 20. С. 95–100.
15. Панасенко О. Л. Вплив систем застосування гербіцидів на біологічну активність ґрунту, урожайність і якість зерна сої. Вісник ХНАУ. 2013. № 1. С. 168–175.
16. Novakoski F. P., Albrecht L. P., Albrecht A. J. P., Silva A. F. M., Mattiuzzi M. D., Mundt T. T., Wagner F. G. Post-emergence application of herbicides and growth regulators on soybean growth and agronomic performance. Journal of Crop Science and Biotechnology. 2020. №23. рр. 253–258.
17. Silva P. V. D., Medeiros E. S. D., Schedenffeldt B., Vendruscolo M. A., Zamignam D., Salmazo P. A., Monquero P. A. Selectivity of post-emergence herbicides in soybean and their efficacy on the control of Conyza spp. Revista Brasileira de Engenharia Agrícola e Ambiental. 2023. № 27. рр. 600–609.
18. Дикун О.В., Жеребко В.М., Петришин Д.М. Ефективність застосування післясходових гербіцидів у посівах сої. Таврійський науковий вісник. 2019. № 110. Ч. 1. С. 55–62.
19. Гутянський Р. А. Ефективність поєднання трьох післясходових гербіцидів у посівах сої. Науково- технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2013. №. 18. С. 72–78.
20. Окрушко С. Є. Оцінка впливу гербіцидів та удобрення на забур’яненість і урожайність сої. Сільське господарство та лісівництво. 2022. № 1 (24). С. 114–127.
21. Tkalich Y., Тsyliuryk О ., Rudakov Y., & Kozechko V. Efficiency of post-emergence (“insurance”) herbicides in soybean crops of the Northern Steppe of Ukraine. Agrology. 2021. № 4(4). рр. 165–173.
22. Didur I. M., Okrushko S. Y. Formation of soybean yield depending on the use of herbicides. Colloquium-journal. 2021. № 1. рр. 16–21.
23. Борона В. П., Задорожний В. С., Карасевич В. В. Екологічний аспект застосування гербіцидів в інтегрованій системі захисту сої від бур’янів. Корми і кормовиробництво. 2012. № 74. С. 170–175.
24. Чорна В. М. Насіннєва продуктивність сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2016. Вип. 82. С. 69–77.
25. Шевніков М. Я., Міленко О. Г. Міжвидова конкуренція та забур’яненість посівів сої залежно від моделі агрофітоценозу. Вісник аграрної науки Причорномор’я, 2015. Випуск 3 (86). С. 116–123.
26. Бабич А. О. Сучасне виробництво і використання сої : монографія. Київ: Урожай, 1993. 428 c.
27. Косолап М.П. Гербологія : Методичні вказівки. Київ : Видавничий центр НАУ, 2003. С. 5–26.
28. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур / Під ред. В.В. Волкодава. Державна кoмісія України пo випрoбуванню та oхoрoні сoртів рoслин. Київ, 2000. 100 с.
29. Novytska N., Gadzovskiy G., Mazurenko B., Svistunova I., Martynov O. Effect of seed inoculation and foliar fertilizing on structure of soybean yield and yield structure in western polissya of Ukraine. Agronomy Research. 2020. № 18(4). р. 2512–2519.
30. Міленко О. Г. Висота прикріплення першого боба у рослин сої залежно від сорту, норм висіву та способів догляду за посівами. Матеріали ІІ-ї міжнародної науково-практичної інтернет конференції «Прикладна наука та інноваційний шлях розвитку національного виробництва», м. Тернопіль, 7–18 жовтня 2013 р., С. 26–29.
