УРОЖАЙНІСТЬ РІЗНИХ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ

Анотація

Метою роботи є дослідження з випробовування сучасних і нових сортів ячменю озимого у посушливих умовах південного Степу України, що має велике значення, оскільки вирішує проблему нарощування обсягів валового виробництва зерна. Методи. Дослідження проводились в 2019–2021 рр. на демонстраційно-випробувальних ділянках Інституту зрошуваного землеробства (нині Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства) НААН з сортами ячменю озимого вітчизняної селекції, із яких 9 Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН і 8 Миронівського інституту пшениці НААН за методикою польових і лабораторних досліджень Інституту зрошуваного землеробства НААН. Результати досліджень. Встановлено, що навіть за вирощування ячменю озимого по чорному пару, врожайність всіх сортів значно коливалась за роками, що було обумовлено їх реакцією на погодні умови конкретного року. Найбільш стійкими до несприятливих погодних умов та менше реагували на стресові фактори і формували стабільну за роками врожай зерна були сорти Дев’ятий вал, Презент та Скарб Пальміри. У середньому за три роки досліджень вказані сорти забезпечували і саму високу врожайність зерна – 6,47, 6,37 і 6,34 т/га відповідно. Найнижчу врожайність за несприятливих погодних умов зібрано на сортах Лідер та Гордість Пальміри, у яких вона склала 5,40 і 5,45 т/га. Висока продуктивність сорту Дев’ятий вал значною мірою обумовлена стійкістю його до грибних захворювань. Висновки. В Україні понад 50 % урожайного потенціалу ячменю озимого є невикористаним резервом сучасних сортів. Крім того стійкість сортів до фітопатогенів – це найдоступніший технологічний, рентабельний та екологічно безпечний захід. Отже, за рахунок повнішої реалізації потенціалу нових сортів можна значно підвищити рівень урожайності культури.