ФОРМУВАННЯ ПОСІВНИХ ЯКОСТЕЙ НАСІННЯ ЗЕРНОБОБОВИХ І ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
Анотація
Мета. Метою досліджень було вивчення закономірностей прояву і формування посівних якостей насіння зернобобових і зернових культур. Методи. Використовували лабораторні (визначення показників посівних якостей насіння) та статистичні (обробка результатів досліджень) методи. Матеріалом для досліджень були зразки насіння п’яти зернобобових культур – нут звичайний, чина посівна, сочевиця харчова, сочевиця червона і маш; зразки насіння п’яти зернових культур – ячмінь звичайний ярий, пшениця тверда яра, пшениця м’яка яра, овес посівний плівчастий, овес посівний голозерний. Досліджували наступні показники – енергію проростання, лабораторну схожість, швидкість проростання, дружність проростання та індекс проростання. Статистична обробка результатів досліджень включала проведення кореляційного аналізу за допомогою програми «Statistiсa» . Результати. За результатами досліджень найбільша енергія проростання насіння відмічена у машу (96 %), лабораторна схожість – у чини посівної і машу (100 %). Найбільш дружнім проростанням характеризувався також маш (33,3 %) із найменшим періодом проростання насіння (2,2 доби). За індексом проростання виділено маш (0,32). За результатами кореляційного аналізу було встановлено тісний зворотній зв’язок показника швидкості проростання із показниками енергії проростання, лабораторної схожості та дружності проростання (r=-0,72…-0,81). Індекс проростання характеризувався прямою сильною залежністю із показником швидкості проростання (r=0,99). Висновки. Насіння зернобобових культур мало вищі показники енергії проростання, лабораторної схожості, дружності проростання та нижчі показники індексу проростання і швидкості проростання, порівняно із насінням зернових культур. За посівними якостями насіння серед зернобобових культур виділено маш, а серед зернових культур – овес посівний голозерний.
Посилання
2. Каленська С. М., Новицька Н. В., Рожко В. І., Малинка Л. В., Барзо І. Т. Поліпшення посівних якостей нуту за допомогою наночастинок біогенних металів. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2014. № 85. С. 79–83.
3. Новак Ж. М., Коцюба С. П., Полянецька І. О. Посівні якості насіння: методичні рекомендації для проведення лабораторних, практичних занять та вивчення дисципліни «Насіннєзнавство» і «Насіннєзнавство сільськогосподарських культур» для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 201 Агрономія. Умань: УНУС, 2020. 24 с.
4. На замітку аграріям: аналіз якісних показників насіння. Режим доступу: https://www.fitolab.volyn.ua/ informuiemo/314-100220201
5. Драган М. І., Грищенко Р. Є., Любчич О. Г., Ларіна С. В., Діденко Л. С. Посівні властивості насіння сільськогосподарських культур у кислому середовищі. Інститут зернового землеробства УААН. 2007. Вип. 2. С. 83–88.
6. Зубець М. В. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Лісостепу України. К. : Логос, 2004. 366 c.
7. Гаврилюк М. М. Насінництво і насіннєзнавство польових культур. К. : Аграрна наука. 2017. 216 с.
8. Козленко Н. Перевіряємо якість насіння перед посівом: рекомендації фахівців. Режим доступу: https://www.cherk-consumer.gov.ua/hromadianam/ u p r a v l i n n i a - f i t o s a n i t a r n o i - b e z p e k y / novyny-upravlinnia-fitosanitarnoi-bezpeky/3458
9. Баган А. В., Шакалій С. М., Барат Ю. М. Формування насіннєвої продуктивності нуту залежно від сорту та інокуляції насіння. Таврійський науковий вісник. 2020. № 111. С. 14–21. DOI https://doi.org/10.32851/22260099. 2020.111.2
10. Баган А. В., Юрченко С. О., Шакалій С. М. Формування посівних якостей насіння зернобобових культур залежно від стимулятора росту Foliar Concentrate. Таврійський науковий вісник. 2020. № 113. С. 3–9. DOI https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.113.1
11. Бушулян О. В., Січкар В. І. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощування : монографія. Одеса. 2009. 248 с.
12. Їжик М. К. Сільськогосподарське насіннєзнавство: реалізація потенційних можливостей насіння. Харків, 2001. Ч. 2. 117 с.
13. Панасюк О., Панасюк Р. Вплив удобрення на показники життєздатності насіння сої. Вісник Львівського НАУ. Серія : Агрономія. 2018. № 22(2). С. 57–59. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Vlnau_act_2018_22_15.
14. Радченко О. М., Сірант Л. В., Дикун М. О. Поліморфізм альфа-амілаз м’якої пшениці. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2018. Т. 22. С. 186–190.
15. Yang Y., Zhao X. L, Xia L. Q. Development and validation of a Viviparous-1 STS marker for pre-harvest sprouting tolerance in Chinese wheats. Theor. Appl. Genet. 2008. 115. P. 971–980.
16. Xia L. Q., Ganal M. W., Shewry P. R., He Z. H., Yang Y., Röder M. S. Exploiting the diversity of Viviparous-1 gene associated with pre-harvest sprouting tolerance in European wheat varieties. Euphytica. 2008. Vol. 159. P. 411–417.
17. Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П.В. Основи наукових досліджень в агрономії. К: Дія. 2005. 288 с.
