ВПЛИВ ІНГІБІТОРА НІТРІФІКАЦІЇ 3,4‑ДИМЕТИЛПІРАЗОЛФОСФАТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КУКУРУДЗИ ЗА ПОЄДНАНОГО ВИКОРИСТАННЯ З КАС‑32

С.В. МУНТЯН; А.П. ШАТКОВСЬКИЙ

doi:10.32848/agrar.innov.2023.18.28

С.В. МУНТЯН https://orcid.org/0000-0002-8933-9283
А.П. ШАТКОВСЬКИЙ https://orcid.org/0000-0002-4366-0397

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.18.28

Ключові слова: азотне живлення, урожайність, втрати азоту, амонійний та нітратний азот, карбамідно-аміачна суміш, денітрифікація.

Анотація

Метою було вивчити вплив інгібітора нітрифікації 3,4-диметилпіразолфосфат, унесеного разом із КАС‑32 (карбамідно-аміачною сумішшю) на врожайність кукурудзи за 20182021 рр. досліджень. Методи. Впродовж 2018–2021 рр. проводили дослідження в умовах науково-дослідного пункту СТОВ «Дружба Нова» Варвинського р-ну Чернігівської обл. (відділення агрохолдингу Кернел) на чорноземі типовому малогумусному. Однофакторний дослід, контроль – (без азотних добрив). Фон – N32P30K42 сумісно з КАС‑32 нормою 350 кг/га без ІН (навесні після відновлення вегетації), варіант N32P30K42 плюс КАС‑32 нормою 350 кг/га з додаванням ІН та варіант N32P30K42 сумісно із зменшеною нормою КАС‑32 нормою 300 кг/га з додаванням ІН. Результати. Дослідами було підтверджено що використання ІН сумісно з КАС‑32 суттєво вплинуло на врожайність кукурудзи. При однаковій нормі КАС‑32 в 350 кг/га варіант з використанням ІН показав збільшення урожайності на 5,5 ц/га або 6,1% в порівнянні з варіантом з використанням КАС‑32 при тій самій нормі в 350 кг/га без ІН а на варіанті при зменшеній нормі КАС‑32 до 300 кг/га з ІН в порівнянні з варіантом при збільшеній нормі КАС‑32 в 350 кг/га але без ІН було зафіксовано також збільшення врожайності на рівні 7,8 ц/га або 8,7% за 4 роки досліджень 2018–2021. Висновки. Встановлено, що збільшення врожайності кукурудзи на варіантах з використанням ІН сумісно з КАС‑32 в порівнянні з контролем (без азотних добрив) становило 13,8–16,1 ц/га (17,0-19,8%) а на варіантах з використанням ІН сумісно з КАС‑32 в порівнянні з варіантом з КАС‑32 але без ІН було встановлено збільшення врожайності кукурудзи в межах 9,511,8 ц/га (11,1–13,8%) за 4 роки досліджень 20182021.

Посилання

1. Яковлев Н. Б., Аверьянова А. И. "Влияние применения минеральных удобрений на урожайность и качество зерна кукурузы." Сельскохозяйственная биология, 2017. Том 52. №2. С. 287–293.
2. Калинкин П. Н., Лопатинская О. В., Абрамов А. С., Белякова Л. В. «Влияние предшественников и минеральных удобрений на урожайность кукурузы в условиях Центральной зоны России». Вестник Оренбургского государственного аграрного университета, 2017. Том 1. №39. С. 117–122.
3. Zhang W., Wang X., & Zhang Y. (2016). Effect of nitrogen application rate on yield and nitrogen use efficiency of maize in Northeast China. Frontiers in Plant Science. 7, 1–12.
4. Fernández M. C., Rubio G. (2015). Root morphological traits related to phosphorus-uptake efficiency of soybean, sunflower, and maize. Journal of Plant Nutrition and Soil Science. 178, 807–815.
5. Ma B. L., & Dwyer L. M. (2015). Nitrogen management for improving corn yield and nitrogen use efficiency in cool, humid regions. Agronomy Journal. 107(2), 779–788.
6. Быстрова Т. А. "Роль азота в росте и развитии кукурузы." Аграрный вестник Урала, 2019. Том 167. №1. С. 89-96.
7. Vitousek P. M., Aber J. D., Howarth R. W., Likens G. E., Matson P. A., Schindler D. W., & House G. (1997). Human alteration of the global nitrogen cycle: sources and consequences. Ecological Applications. 7(3), 737–750.
8. Панченко Л. С., Букин Е. В., Комарова Л. А., Желтоножский В. А. "Эколого-экономический анализ использования азотных удобрений в производстве кукурузы в Украине." Аграрный вестник Днепропетровской области, 2018. Том. 1. №64. С. 67–72.
9. Xu G., Fan X., & Miller A. J. (2012). Plant nitrogen assimilation and use efficiency. Annual Review of Plant Biology. 63, 153-182.
10. Chunlian Q., Lingli L., Shuijin H. еt al. (2015). How inhibiting nitrification affects nitrogen cycle and reduces environmental impacts of anthropogenic nitrogen input. Global Change Biology. 21 (1249–1257), 3–5. doi: 10.1111/gcb.12802
11. Лаврова И. А. Ингибиторы нитрификации и эффективность азотных удобрений: Обзорная информация. Москва: ВНИИТЭИагропром, 1990. 40 с.
12. Legg J. O., Allison F. E. (1967). A tracer study of nitrogen balance and residual nitrogen availability with 12 soils. Soil Sei. Soc. Amer. Proc. 31 (3), 403–406.
13. Subbarao G. V., Ito O., Berry W. L., Wheeler R. M., & Bunderson W. T. (2015). Sustainable agriculture through soil microbiology: A perspective. Biological Agriculture & Horticulture. 31(2), 69–82.
14. Cameron K. C., Di H. J., Moir J. L., & Stirling C. M. (2013). Nitrogen losses from the soil/plant system: a review. Annals of Applied Biology. 162(2), 145–173.
15. Малюга Ю. Е. Теоретическое обоснование эффективности азотных удобрений пролонгированного действия в лесном и сельском хозяйстве Украины. Харьков: ЧПИ «Новое слово», 2006. 438 с.
16. Каленська С. М., Таран В. А. (2018). Індекс урожайності гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин, норм добрив та погодних умов вирощування. Вивчення та захист сортів рослин. 14 (4):141–149.
17. Shafi M., Bakht J., Ali S., Khan H., Khan M. A., Sharif M. (2012). Effect of planting density on phenology, growth and yield of maize (Zea mays L.). Pak. J. Bot. 44. (2), 691–696.
18. Муравин Э. А. Ингибиторы нитрификации. Москва: Агропромиздат, 1989. 247 с.
19. Zerulla W., Barth T., Dressel J. еt al. (2001). 3,4-Dimethylpyrazole phosphate (DMPP) – a new nitrification inhibitor for agriculture and horticulture. Biol Fertil Soils. 34 (79–84), 1–4.
20. Kumar K., Goh K. M., Choo C. M., Sabaratnam V., & Tan Y. P.(2017). Nitrification inhibitors from the soil environment and their potential use for enhancing crop production. Applied Microbiology and Biotechnology. 101 (1), 13–25.
21. Abalos D., Jeffery S., Sanz-Cobena A., Guardia G., and Vallejo A. (2014). Meta-analysis of the effect of urease and nitrification inhibitors on crop productivity and nitrogen use efficiency. Agric. Ecosyst. Environ. 189, 136–144. doi:10.1016/j.agee.2014.03.036
22. Cruchaga S., Artola E., Lasa B., Ariz I., Irigoyen I., Moran J. F., etal. (2011). Short term physiological implications of NBPT application on the N metabolism of Pisumsativum and Spinaceaoleracea. J. Plant Physiol. 168, 329–336.doi:10.1016/j.jplph.2010.07.024
23. Chaves B., et al. (2006). Influence of DCD and DMPP on soil N dynamics after incorporation of vegetable crop residues. Biol. Fert. Soils. 43, 62–68.
24. Weiske A., Benckiser G., Herbert T. & Ottow J. (2001). Influence of the nitrification inhibitor 3, 4-dimethylpyrazole phosphate (DMPP) in comparison to dicyandiamide (DCD) on nitrous oxide emissions, carbon dioxide fluxes and methane oxidation during 3 years of repeated application in field experiments. Biol. Fert. Soils. 34, 109–117.
25. Abbasi M. K., Hina M., Tahir M. M. (2011). Effect of Azadirachta indica (neem), sodiumthiosulfate and calciumchloride on changes in nitrogen transformations and inhibition of nitrification in soil incubated under laboratory conditions. Chemosphere 82, 1629–1635.
26. Goos R. J., 1985. Identification of ammonium thiosulfate as a nitrification and urease inhibitor. Soil Sci. Soc. Am. J. 49, 232–235.
27. Ashworth J., Briggs G. G., Evans A. A. and Matula J. (1997). Inhibition of nitrification by nitraryrin, carbon disulfide and trithiocarbonate. J. Sci. Food Agric. 28, 673–683.
28. Sahrawat K. L., Parmar B. S. (1975). Alcohol extract of Neem (Azadirachta indica L.) seed as nitrification inhibitor. J. Indian Soc. Soil. Sci. 23, 131–134.
29. Santhi S. R., Palaniappan S. P., Purushothaman D. (1986). Influence of neem leaf on nitrification in low land rice soil. Plant Soil. 93, 133–135.
30. Commission regulation (EU) № 1257/2014 amending Regulation (EC) No 2003/2003 of the European Parliament and of the Council relating to fertilizers for the purposes of adapting Annexes I and IV. 2014. P. 12