ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГЕНЕТИЧНИХ СИСТЕМ СТІЙКОСТІ, РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ, ДО БУРОЇ ІРЖІ, В ПРОЦЕСІ СЕЛЕКЦІЇ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ

Ключові слова: стійкість, бура іржа, пшениця м’яка озима, система стійкості, пірамідування, селекція.

Анотація

Мета. Дослідити ефективність різних генетичних систем стійкості пшениці м’якої озимої до бурої іржі та можливості підвищення стійкості сортів за рахунок методу пірамідування різних генів стійкості від різних генетичних систем. Матеріали і методи. Матеріалом для дослідження стали колекційні та селекційні лінії, що несуть в своєму генотипі генетичні системи стійкості (Сербія–Одеса» (далі LrSO), «Lr34», «Західна Європа» (далі LrWE), «SIMMIT–ICARDA– Turkey» (далі LrSIT), «Фіто» (далі LrPh), «Дикі родичі (Aeg. Cylindrica)» (далі LrAeCl)) та їх певні поєднання («Транслокація (1BL/1RS) + Lr34+Західна Європа» (далі Lr1BL/1RS+Lr34+WE)). Методи досліджень – польовий, лабораторний, порівняння, узагальнення, математичної статистики провадили за допомогою програми Excel. Результати. Дослідивши ефективність генетичних систем стійкості, різного походження, до бурої іржі, було встановлено що за середніми показниками стійкості та показником врожайності, як у ювенільний період так і у фазу дорослої рослини, другого конкурсного сортовипробування, найбільш ефективними були системи «Lr34» та Lr1BL/1RS+Lr34+WE. За результатами оцінки ліній першого конкурсного сортовипробування щодо стійкості до бурої іржі у різні фази розвитку та показника врожайності за два роки досліджень (2021–2022 рр.) було встановлено, що найефективнішими виявились дві генетичні системи: LrSO та «Lr34», про те в усіх зазначених системах спостерігався високий коефіцієнт варіації даних показників, що вказує на можливість добору серед них представників із досліджуваними параметрами в достатній кількості. Цікаво, що зі збільшенням середнього показника стійкості у фазу дорослої рослини 2022 р. у порівнянні з 2021 р., спостерігається зниження середніх показників врожайності та стійкості в ювенільний період розвитку рослин. Винятком є системи LrSO та LrPh в яких спостерігалось збільшенням середнього показника стійкості за представниками в ювенільний період, та система «Lr34» своєю стабільністю показників в ІІ-му конкурсному випробуванні. Також спостерігається підвищення середнього показника стійкості у фазу дорослої рослини в 2022 році у порівнянні з 2021-м, однією з причин такого явища є вплив абіотичних факторів, зокрема вологи тат температури. Висновки. Найефективнішими системами є «Lr34» яка виділилась за середніми показниками стійкості та врожайності за роки досліджень не зважаючи на вплив абіотичних факторів зберегла стабільність врожайності на високому рівні у продовж двох років досліджень та система LrWE, але зважаючи на високий коефіцієнт варіації майже в кожній системі є представники з достатніми та високими показниками стійкості, які можна використовувати в подальшій селекції на стійкість. Також спостерігається підвищення середніх показників стійкості та зменшення середнього показника врожайності в 2022-му році у порівнянні з 2021-м, що можна пояснити селекційним добором та впливом абіотичних факторів.

Посилання

1. Сільське господарство України. Статистичний збірник. Рослинництво. 2013. С. 82.
2. Созінов О.О. Лісова Г. М. Маркери ознаки стійкості проти збудника бурої іржі і шляхи використання їх у селекції. Захист і карантин рослин. 1999. № 45. С. 124–127.
3. Ретьман С.В., Шевчук О.В., Горбачова Н.П., Райчук Л.В. Зернове поле. Захист рослин. 2004. № 10(100). С. 1–3.
4. Ретьман, М.С. Хвороби листя ярої пшениці. Карантин і захист рослин. 2011. № 9. С. 8–9.
5. Дерменко О.П. Панченко Ю.С., Гаврилюк Л.Л. Захист пшениці озимої від бурої листкової іржі. Карантин і захист рослин. 2013. № 5. С. 9–11.
6. Дерменко О.П., Панченко Ю.С., Гаврилюк Л.Л. Небезпечна хвороба пшениці озимої. Бура листкова іржа (Puccinia recondita Rob. ex Desm. f. sp. tritici): поширення і розвиток в Лісостепу України. Карантин і захист рослин 2012. №11. С. 4–7.
7. Agrios, G.N. Plant pathology., 5th edn. Elsevier Academic Press: San Diego. 2005. P. 978.
8. Марков І.Л. Волога проти пшениці: хвороби в умовах зрошення. Агросектор. 2008. № 2 (27). С. 24–25.
9. Трибель С.О., Гетьман М.В., Стригун О.О. та ін. Методологія оцінювання стійкості сортів пшениці проти шкідників і збудників хвороб. 2010. С. 392.
10. Lagudah E.S., Krattinger S.G., Herrera- Foessel S. etal. Gene–specific markers for the wheat gene Lr34/Yr18/Pm38 which confers resistance to multiple fungal pathogens. Theor. Appl. Genetics. 2009. Vol. 119. P. 889–898.
11. Raj K.J., Sanghamitra, N. Gene pyramiding – A broad spectrum technique for developing durable stress resistance in crops. Biotechnology and Molecular Biology Reviews. 2010. № 5(3). С. 51–60.
12. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Зернові, круп’яні та зерно- бобові. Київ, 2001. С. 66.
13. Babayants, O. V., Babayants, L. T. (2014). Fundamentals of selection and methodology for assessing wheat resistance to pathogens. NAAN, Selektsionnogeneticheskiy institut – Natsionalnyiy tsentr semenovedeniya i sortoizucheniya. SGI–NTsSS Odessa: VMV, 182–198.
14. Кірчук Є.І., Алєксєєнко Є.В. Генетичні джерела стійкості пшениці м’якої озимої до бурої іржі та їх цінність в ювенільний період розвитку. Зернові культури. Том 6. № 2. 2022. С. 30–34. DOI: 10.31867/2523-4544/0228
15. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні. Затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 12.12.2016р. № 540.
Опубліковано
2023-07-05
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО