ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ РІЗНИХ ГРУП ФАО ЗА КРАПЛИННОГО ЗРОШЕННЯ

Р.А. ВОЖЕГОВА; Ю.О. ЛАВРИНЕНКО; Т.Ю. МАРЧЕНКО; Л.В. БОЯРКІНА; В.О. ШАРІЙ; І.О. БІДНИНА

doi:10.32848/agrar.innov.2023.18.3

Р.А. ВОЖЕГОВА https://orcid.org/0000-0002-3895-5633
Ю.О. ЛАВРИНЕНКО https://orcid.org/0000-0001-9442-8793
Т.Ю. МАРЧЕНКО https://orcid.org/0000-0001-6994-3443
Л.В. БОЯРКІНА https://orcid.org/0000-0002-6605-8411
В.О. ШАРІЙ https://orcid.org/0000-0003-1652-3159
І.О. БІДНИНА https://orcid.org/0000-0001-8351-2519

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.18.3

Ключові слова: різностиглі гібриди кукурудзи, воло- гозабезпечення, краплинне зрошення, програмування врожаю, продуктивність гібридів.

Анотація

Мета статті – дослідити вплив погодних умов та вологозабезпечення на тривалість міжфазних періодів та формування врожайності гібридів кукурудзи різних груп ФАО за різної щільності ценозу. Методи досліджень – польовий, лабораторний, статистичний. Дослідження проводились в умовах зрошення з гібридами кукурудзи Степовий (ФАО 190) та Тронка (ФАО 380). Для визначення водопотреби культур використовували метеорологічні дані Херсонської агрометеорологічної станції, яка знаходиться поблизу дослідного поля Інституту зрошуваного землеробства НААН, за якими розраховували показники евапотранспірації з використанням комп’ютерної програми ФАО ООН – CROPWAT 8.0 для Windows (метод Пенмана–Монтейта). Результати досліджень. Встановлено, що вміст вологи в активному шарі ґрунту на початок вегетації для обох досліджуваних гібридів становив: у 2019 році – 2853 м3/га, 2020 – 2913 м3/га, 2021 – 2883 м3/га. На кінець вегетації, даний показник для гібриду Степовий становив – 1847 м3/га, 1901 м3/га, 1897 м3/га, 1868 м3/га, та для гібриду Тронка – 1854 м3/га, 1893 м3/га, 1882 м3/га, 1884 м3/га. Для гібриду Степовий сумарне водоспоживання у 2019 році становило – 5500 м3/га, 2020 – 5606 м3/га, 2021 – 6532 м3/га, а для гібриду Тронка – 6347, 6611, 7419 м3/га, відповідно. Розрахована врожайність є меншою від фактичної, різниця між показниками скоростиглого гібриду Степовий (ФАО 190) становила 1,0–1,1 т/га (10,7–11,4%) у 2019 р.; 0,8–0,9 т/га (8,6–8,7%) – у 2020 р. та 1,3–1,4 т/га (13,7–13,8%), для середньостиглого гібриду Тронка (ФAO 380), відповідно: 2,4–3,0 т/га (23,9%) у 2019 і 2021 рр. та 2,5-3,5 т/га (24%). Висновки. За результатами досліду встановлено, що погодні умови суттєво не впливали на тривалість фаз росту та розвитку досліджуваних гібридів. В середньому різниця між потенційно можливою врожайністю та фактичною, за однакових умов, для ранньостиглого гібриду Степовий (ФАО 190) становила 11%, а для середньостиглого гібриду Тронка (ФАО380) – 24%, що вказує на застосування методики програмування врожаю для визначення тенденції впливу досліджуваних факторів на продуктивність рослин різностиглих гібридів кукурудзи Степовий (ФАО 190), та Тронка (ФАО 380), а не точного визначення їх врожайності.

Посилання

1. Вожегова Р. А., Дробіт О. С., Шебанін В. С., Дробітько А. В. Вирощування гібридів кукурудзи інтенсивного типу в умовах змін клімату за зрошення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. 67(2). 29–43. DOI: https://doi. org/10.32636/01308521.2020-(67)-2-2
2. Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Сучкова В. М., Марченко Т. Ю., Пілярська О. О. Вплив елементів технології на врожайність насіння ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи в умовах краплинного зрошення. Вісник аграрної науки. 2022. 8. 67–74. DOI: https://doi.org/10.31073/ agrovisnyk202208-08
3. Географія врожаїв: кліматичні зони України – що потрібно знати агроному. URL : https://agravery. com/uk/posts/show/geografia–vrozaivklimaticni–zoni– ukraini–so–treba–znati–agronomu (дата звернення: 18.02.2023).
4. Демян’юк О. С. Зміни клімату – глобальна екологічна і продовольча проблема людства. Збалансоване природокористування. 2016. № 4. С. 6–13.
5. Зміна клімату в Україні та світі: причини, наслідки та рішення для протидії. 02 листопада 2020 р. URL : https://ecoaction.org.ua/zmina-klimatuua- ta-svit.html?gclid=Cj0KCQjwz6ShBhCMARIsAH 9A0qW1q4LShFhi1i0w2kKCTQ1pXv4RP0Y94D9- nA5aNOoUslYn7ngi3NIaAo9dEALw_wcB (дата звернення: 18.02.2023).
6. Іванюта С. П., Коломієць О. О., Малиновська О. А., Якушенко Л. М. Зміна клімату: наслідки та заходи адаптації. Київ : НІСД, 2020. 110 с.
7. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Методика польового досліду (зрошуване землеробство) : навч. посіб. для студентів ВНЗ. Херсон : Грінь Д. С., 2014. 445 c.
8. Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Малярчук М. П. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях. Херсон : Грінь Д.С., 2014. 285 c.
9. Русіна М., Наддолінна А., Жовнір М. Зміни клімату і стратегія вирощування кукурудзи., Збірник матеріалів V Міжнародної науково–практичної конференції «Кліматичні зміни та сільське господарство. виклики для аграрної науки та освіти» 15 листопада 2022 року. Київ, 2022. 139–140.
10. Стратічук Н. Вплив змін клімату на сталий розвиток сільського господарства. Вплив кліматичних змін на просторовий розвиток територій Землі: наслідки та шляхи вирішення : матеріали ІІІ міжнар. наук.– практ. конф. (м. Херсон, 11–12 червня 2020 р.). Херсон, 2020. 223–226.
11. Удова Л. О., Прокопенко К. О., Дідковська Л. І. Вплив зміни клімату на розвиток аграрного виробництва. Економіка і прогнозування. 2014. 3. 107–120. 12. Як впливає зміна клімату на ведення сільського господарства в Україні. ФАО, Kurkul.com, 2018 р. URL : https://uga.ua/meanings/yak–vplivaye–zmina– klimatu–na–vedennyasilskogo–gospodarstva–v–ukrayini (дата звернення: 18.02.2023).
13. Velásquez A. C., Castroverde C. D., He S. Y. Plant– pathogen warfare under changing climate conditions. Curr. Biol. 2018. 28(10). 619–634.
14. Vozhehova R., Marchenko T., Piliarska O., Lavrynenko Y., Halchenko N., Lykhovyd P. Grain corn product yield and gross value depending on the hybrids and application of biopreparations in the irrigated conditions. Scientific Papers Series Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development. 2021. l. 21(4). 611–619.
15. Zahra Amiri, Mahdi Gheysari, Mohammad Reza, Mosaddeghi Samia, Amiri Mahsa, Sadat Tabatabaei. An attempt to find a suitable place for soil moisture sensor in a drip irrigation system. Information Processing in Agriculture. 2021. Handle: RePEc:eee:agiwat:v:2 55:y:2021:i:c:s037837742100264x DOI: 10.1016/j. agwat.2021.106999
16. Xue J., Guan H., Huo Z., Wang F., Huang G., Boll J. Water saving practices enhance regional efficiency of water consumption and water productivity in an arid agricultural area with shallow groundwater. Agricultural Water Management. 2017. Vol. 194. р. 78–89. doi: 10.1016/j.agwat.2017.09.003
17. Allen R.G., Pereira L.S., Raes D., Smith M. Crop evapotranspiration – guidelines for computing crop water requirements. FAO Irrigation and Drainage. 1998. Vol. 300(9). р. 56, D05109. Rome. FAO.
18. Molden D., Oweis T., Steduto P., Bindraban P., Hanjra M. A., Kijne J. Improving agricultural water productivity: Between optimism and caution. Agricultural water management. 2010. 97(4), 528–535.
19. Vozhehova R., Lavrynenko Y., Marchenko T., Piliarska O., Sharii V., Tyshchenko A., Drobit O., Mishchenko S., Grabovskyi M. Water consumption and efficiency of irrigation of maize hybrids of different FAO groups in the southern steppe of Ukraine. Scientific papers–series A– Agronomy. 2022. 65. 603–612.
20. CropWat. Land & Water. Food and Agriculture Organization of the United Nations. URL: http://www. fao.org/land–water/databases–and–software/cropwat/ en (дата звернення: 07.02.2023).
21. Лисогоров С. Д. Програмування врожаїв при зрошенні. Київ: Вища школа, 1987. 86 с. 22. Собко О. О. Програмування врожаїв – в основу прогресивних технологій. Київ : Урожай, 1984. 152 с.