Поживний режим ґрунту залежно від деструктора Екостерн Класичний та способу основного обробітку ґрунту
Анотація
Мета. Дослідити поживний режим ґрунту залежно від обробки післяжнивних рештків кукурудзи та соняшнику біодеструктором Екостерн Класичний та способу обробітку ґрунту в умовах Південного Степу України. Методи. Польові та лабораторні дослідження виконувалися відповідно до сучасних вимог і стандартів дослідної справи в агрономії та землеробстві. Зразки ґрунту аналізувалися відповідно до чинних стандартів агрохімічного аналізу. Результати. Встановлено, що у середньому за 2019 – 2021 рр. після збирання кукурудзи на зерно у шарі ґрунту 0-30 см містилося 15,3 мг/кг ґрунту нітратів, 44,6 мг/кг ґрунту рухомого фосфору та 308,1 мг/кг ґрунту обмінного калію, а після збирання соняшнику – 4,8 мг/кг ґрунту нітратів, 20,6 мг/кг ґрунту рухомого фосфору та 124,5 мг/кг ґрунту обмінного калію. Обробка післяжнивних рештків досліджуваних культур біопрепаратом сприяла зростанню вмісту елементів живлення у ґрунті. Так, в середньому за роки досліджень та по способах обробітку ґрунту, обробка післяжнивних рештків кукурудзи та соняшнику біодеструктором Екостерн Класичний сприяла підвищенню вмісту нітратів у шарі ґрунту 0 – 30 см на 18,7 та 20,8%, рухомого фосфору – на 5,3 та 8,7%, а обмінного калію – на 5,7 та 9,2% залежно від досліджуваної культури. При цьому, незалежно від досліджуваної культури, вищим вміст елементів живлення у ґрунті визначений у варіанті застосування оранки. Висновки. Обробки післяжнивних рештків кукурудзи та соняшнику біодеструктором Екостерн Класичний та проведення оранки покращило поживний режим ґрунту. Так, вміст нітратів за даного варіанту досліду порівняно із варіантом безполицевого обробітку ґрунту та обробки решток досліджуваних культур водою, у шарі ґрунту 0 – 30 см підвищився на 27,4% за обробки решток кукурудзи, на 32,4% за обробки соняшнику. Вміст рухомого фосфору відповідно збільшився на 8,6 та 13,0%, а обмінного калію – відповідно на 8,6 та 16,5%.
Посилання
2. Sun M., Xu X., Wang C., Bai Y., Fu C., Zhang L., Fu R., Wang Y. (2020). Environmental burdens of the comprehensive utilization of straw: Wheat straw utilization from a life-cycle perspective. Journal of Cleaner Production. 259. 120702. doi:10.1016/j. jclepro.2020.120702
3. Björnsson L., Prade T. (2021). Sustainable cereal straw management: use as feedstock for emerging biobased industries or cropland soil incorporation? Waste and Biomass Valorization. 12. P. 5649–5663. doi:10.1007/ s12649-021-01419-9
4. Giuntoli J., Agostini A., Edwards R., Marelli L. (2017). Solid and gaseous bioenergy pathways: input values and GHG Emissions. Calculated according to the methodology set in COM(2016) 767. Publications Office of the European Union, Luxembourg. doi:10.2790/98297
5. Valin H., Peters D., Van den Berg M., Frank S., Havlik P., Forsell N., Hamelinck C. (2015). The land use change impact of biofuels consumed in the EU. Ecofys Netherlands B V, Utrecht. 261 p.
6. Токмакова Л. М., Трепач А. О. Мікробіологічна деструкція органічної речовини в агроценозах. Вісник аграрної науки. 2022. №2 (827). С. 19 – 26. doi:10.31073/agrovisnyk202202-03
7. Jacinthe P.A., Lal R., Kimble J.M. (2002). Effects of wheat residue fertilization on accumulation and biochemical attributes of organic carbon in a central ohio luvisol. Soil Sciens. V. 167. I. 11. Р. 750–758.
8. Hossain M. Z., Fragstein P., Niemsdorff P., Heß J. (2017). Effect of different organic wastes on soil properties and plant growth and yield: a review. Scientia Agriculturae Bohemica. 48(4). P. 224-237. doi:10.1515/ sab-2017-0030
9. Kõlli R. (2018). Influence of land use change on fabric of humus cover (pro humus form). Applied Soil Ecology. 123. P. 737-739. doi:10.1016/j.apsoil.2017.06.022 10. Нamaiunova V., Hlushko T., Honenko L. (2018). Preservation of soil fertility as basis for improving the efficiency of management in the Southern Steppe of Ukraine. Scientific development and achievements. 4. P. 13–27.
11. Марковська О. Є. Динаміка чисельності мікроорганізмів у темно-каштановому ґрунті за різних систем основного обробітку та удобрення в сівозміні на зрошенні. Agrology. 2018. 1 (3). С. 294–299. doi: 10.32819/2617-6106.2018.13009
12. Gamajunova V., Panfilova A., Kovalenko O., Khonenko L., Baklanova T., Sydiakina O. (2021). Better management of soil fertility in the Southern Steppe Zone of Ukraine. Better Management. Springer Nature Switzerland. P. 163-171. doi:10.1007/978-3-030-68394-8_16
13. Domaratskiy Y., Bazaliy V., Dobrovol’skiy A., Pichura V., Kozlova O. (2022). Influence of eco-safe growth-regulating substances on the phytosanitary state of agrocenoses of wheat varieties of various types of development in non-irrigated conditions of the Steppe Zone. Journal of Ecological Engineering. 23(8). P. 299–308. doi:10.12911/22998993/150865
14. Panfilova A. (2021). Influence of stubble biodestructor on soil microbiological activity and grain yield of winter wheat (Triticum aestivum L.). Notulae Scientia Biologicae. 13(4). 11035. doi:10.15835/nsb13411035
15. Dudchenko V., Markovska O., Sydiakina O. (2021). Soybean productivity in rice crop rotation depending on the Impact of biodestructor on post-harvest rice residues. Ecological Engineering & Environmental Technology. 22(6). P. 114-121. doi:10.12912/27197050/141466
16. Фурманець М. Г., Фурманець Ю. С., Фурманець І. Ю. Вплив систем обробітку ґрунту та удобрення на запаси продуктивної вологи під агрофітоценозами у сівозміні. Agrobiology. 2021. 2. doi:10.33245/2310-9270-2021-167-2-176-182
17. Зосимчук М. Альтернативна органіка. Agro Times. 2021. URL: https://agrotimes.ua/article/zagortannyapislyazhnyvnyh- reshtok-kukurudzy-pokrashhuyegrunt/ (дата звернення: 12.12.2022).
18. Małecka, I., Blecharczyk, A., Sawinska, Z., Dobrzeniecki, T. The effect of various long-term tillage systems on soil properties and spring barley yield. Turkish Journal of Agriculture and Forestry. 2012. 36, 217–226. doi:10.3906/tar-1104-20.
19. Гангур В. В., Космінський О. О., Лень О. І., Тоцький В. М. Вплив удобрення на продуктивність соняшнику та якість насіння. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2022. №2. С. 50–56. doi:10.31210/visnyk2022.02.05
20. Продуктивність олійних культур за впливу ресурсозберігаючого живлення біопрепаратами в умовах Південного Степу України / В. Гамаюнова та ін. Агрохімічні ресурси та управління біопродуктивністю агроландшафтів : матеріали Міжнар. науково-практ. конф., м. Київ, 23 листоп. 2021 р. – 25 листоп. 2022 р. Київ, 2021. С. 10–18.
21. Ткаліч Ю. Вбиває не соняшник, а безгосподарність. Зерно. 2017. № 3. С. 28–30.
