Агроландшафтні засади гідромеліораці степових зон України

Анотація

Викладено основні напрями просторової диференціації території півдня України впродовж останніх 20 років. Важливими спрямуваннями цільового зонування земель сільськогосподарського призначення були природно-сільськогосподарське, ландшафтно-геохімічне, агроекологічне, біогеохімічне районування. Метою досліджень є розробка науково-методичних основ комплексного районування земель степу України на агроландшафтних засадах з врахуванням особливостей умов проведення гідромеліоративних заходів. Методика досліджень обумовлена загальнонауковими принципами когерентності і диференціації агросфери та якісно-кількісними оцінками функціонування зрошуваних земель. Наслідки впливу військових дій на території України запропоновано враховувати за трьома соціально-економічними часовими зрізами агроландшафтних досліджень степу, а саме розрізняти: сучасний (до 3 років), довгостроковий (до 5 років) і прогнозний (до 20 років). Головними етапами агроландшафтних досліджень є узагальнення інформаційного забезпечення, таксономічна класифікація природно-антропогенних чинників функціонування території, картографування агроландшафтів та їх цільове районування для вирішення певних еколого-економічної проблеми або формування науково обґрунтованої системи заходів забезпечення збалансованого природокористування. Розроблено змістовну частину та визначено якісно-кількісні особливості 8 таксономічних категорій агроландшафтів, а саме зони, ряду, типу, родини, класу, роду, виду і підвиду. Запропонована просторова диференційованість зрошуваних земель враховує їх структуру, загрози і небезпеки прийнятному рівню агроекологічної безпеки. Агроландшафтне районування території степу України висвітлює комплексні умови для підбору сортів культур, диференціації систем зрошення земель та інших меліоративних заходів. Наступними етапами розвитку агроландшафтних засад є деталізація природно-агрогенних умов зрошення та створення їх локальних графічних моделей, у першу чергу, на площі степу України.