Ефект симбіозу грибів і бактерій з кореневою системою рослин соняшнику однорічного Helianthus annuus L

Ключові слова: гриби, бактерії, маса листків, вологоутримуюча здатність, агрегатний склад, коренева система

Анотація

Мета. Встановити ефект симбіозу мікоризоутворювальних грибів і азотфіксуючих бактерій з кореневою системою рослин соняшнику однорічного у покращені їх росту і розвитку та підвищенні продуктивності. Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Результати. За використання мікоризоутворювальних грибів і азотфіксуючих бактерій отримано позитивні результати щодо їх впливу на ріст та розвиток рослин соняшнику і формування врожаю насіння соняшникуа. Зокрема, площа його листкової поверхні у варіантах з грибами Glomus VS і Trichoderma harzianum RIFAI. (препарат Мікофренд), та Tuber melanosporum VITTAD. (препарат Міковітал) і бактеріями Bacillus subtilis Cohn. (препарат Флоробацилін) за обліків на 30, 60 і 90 дні вегетації була на 9,7–106,4% більшою порівняно з контролем. Маса листків і кореневої системи переважала показники контролю відповідно на 6,6–138,8%. Крім того, у цих варіантах підвищувалась вологоутримуюча здатність ґрунту на 8,9– 33,3%, частка грудочок ґрунту розміром менше 0,25 мм зменшилась на 2,2–9,7%. Урожайність насіння соняшнику у варіантах з цими живими організмами була на 0,25–0,58 т/га вищою порівняно з контролем. Водночас слід зазначити, що застосування грибів Glomus VS і Trichoderma harzianum RIFAI. (препарат Мікофренд) за передпосівного нанесення їх на насіння цієї культури забезпечує кращу ефективність з впливу на ріст та розвиток рослин і їх продуктивність порівняно з іншими біопрепаратами. Зокрема у варіантах з цим препаратом наростання площі листкової поверхні було більшим за контроль на 7,2–100,2%, тоді як з іншими препаратами (Міковітал і Флоробацилін) ці показники становили 2,9– 70,5%, та 4,3–29,7%. Так само прослідковується різниця між іншими показникамитаких як маса кореневої системи, висота рослин, фотосинтетичний потенціал і продуктивність фотосинтезу тощо, які були отримані у варіантах з використанням біопрепаратів Міковітал та Флоробацилін. Висновки. Використання мікоризоутворювальних грибів Glomus VS і Tuber melanosporum VITTAD. та Trichoderma harzianum RIFAI. (препарати Мікофренд і Міковітал), а також азотфіксуючих бактерій Bacillus subtilis Cohn. (препарат Флоробацилін) за передпосівної обробки насіння сприяє покращєнню росту і розвитку рослин соняшнику та підвищенню його продуктивності.

Посилання

1. Романенко С. М. Актуальні питання забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції та реалізації законодавства про органічне виробництво. Органічне виробництво і продовольча безпека : матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Житомир, 23 квіт. 2015 р. Житомир : Полісся, 2015. С. 186–194.
2. Маменко Т. П., Ярошенко Е. А., Якимчук Р. А. Водный статус и продуктивность озимой пшеницы при действии засухи и салициловой кислоты. Физиология и биохимия культурных растений. 2009. Т. 41, № 5. С. 447–453.
3. Bauma C., El-Tohamy W., Gruda N. Increasing the productivity and product quality of vegetable crops using arbuscular mycorrhizal fungi: a review. Science Horticulturae. 2015. Vol. 187. P. 131–141. doi: 10.1016/j.scienta.2015.03.002
4. The role of mycorrhizae and plant growth promoting rhizobacteria (PGPR) in improving crop productivity under stressful environments / Nadeem S. M. et al. Biotechnology Advances. 2014. Vol. 32, Iss. 2. P. 429–448. doi: 10.1016/j.biotechadv.2013.12.005
5. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика : монографія / Волкогон В. В. та ін. ; за ред. В. В. Волкогона. Київ : Аграрна наука, 2006. 312 с.
6. Smith S. E. Mycorrhizal symbiosis. 3nd ed. London : Academic Press, 2008. 815 p. doi: 10.1016/B978-0-12-370526-6.X5001-6
7. Ковалевський С. Б., Кривохатько Г. А. Посухостійкість та водоутримувальна здатність рослин Thuja occidentalis L. та її культиварів. Науковий вісник НЛТУ України. 2018. Т. 28, № 2. С. 77–80. doi: 10.15421/40280214
8. Розумова С. Г. Екологія рослин з основами ботаніки та фізіології : Конспект лекцій. Одеса, 2013. С. 119.
9. Скляр В. Г., Злобін Ю. А. Екологічна фізіологія рослин : підручник / за заг. ред. Ю. А. Злобіна. Суми : Університетська книга, 2015. 271 с.
10. Камінський В. Ф., Гангур В. В. Динаміка продуктивності вологи в ґрунті за вирощування пшениці озимої в сівозмінах Лівобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 3. С. 11–14. doi: 10.31210/visnyk2018.03.01
11. Присяжнюк О. І., Коровко І. І. Динаміка вмісту хлорофілів у листках цукрових буряків. Новітні агротехнології. 2015. № 1. doi: 10.21498/na.1(3).2015.118908
12. Колесніченко О. В. Анатомо-морфологічна будова листків Castanea sativa Mill. як фактор стабілізації водного режиму рослин в умовах посухи. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2015. № 5. URL: https://nd.nubip.edu.ua/2015_5/31.pdf
13. Поляков О. І. Агротехнічні і біокліматичні особливості формування урожайності і якості насіння соняшнику, сої, льону, кунжуту, рижію, молочаю в Південному Степу України : автореф. дис. … д-ра с.-г. наук : 06.01.09 / Ін-т сіл. госп-ва степ. зони НААН України. Дніпропетровськ, 2011. 38 с.
14. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
15. Комп’ютерні методи в сільському господарстві та біології : навч. посіб. / Царенко О. М. и др. Суми : Університетська книга, 2000. 203 с.
16. Ничипорович А. А., Куперман Ф. М. Фотосинтез и вопросы повышения урожайности растений. Вестник с.-х. науки. 1966. № 2. С. 1–12.
17. Petiole – Petiole Leaf Area Meter (Версия 2.0.1) : Мобильное прикладное программное обеспечение. URL: https://play.google.com/store/apps/details?id=com.petioleapp.petiole
18. Polunina O. V., Maiboroda V. P., Seleznov A. Y. Evaluation methods of estimation of young apple trees leaf area. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2018. № 2. С. 80–83. doi: 10.31395/2310-0478-2018-21-80-82
19. Вплив світлового режиму на ростові параметри та пігментний склад культивованих in vitro рослин Gentiana lutea / Грицак Л. Р. та ін. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2018. T. 9, № 2. С. 258–266. doi: 10.15421/021838
20. Kough J. L., Molina R., Linderman R. G. Mycorrhizal responsiveness of Thuja, Calocedrus, Sequoia, and Sequoiadendron species of western North America. Canadian Journal Forest Research. 1985. Vol. 15, Iss. 6. P. 1049–1054. doi: 10.1139/x85-170
21. Newman E. I., Reddell P. The distribution of mycorrhizas among families of vascular plants. New Phytologist. 1987. Vol. 106, Iss. 4. P. 745–751. doi: 10.1111/j.1469-8137.1987.tb00175.x
22. Wolff J. O. An evolutionary and behavioral perspective on dispersal and colonization of mammals in fragmented landscapes. Mammal Community Dynamics: Management and Conservation in the Coniferous Forests of Western North America / C. Zabel, R. Anthony (Eds.). Cambridge : Cambridge University Press. P. 614–630. doi: 10.1017/CBO9780511615757.019
23. Віннічук M. Мікоризація соняшнику арбускулярним мікоризним грибом Funneliformis mosseae та її вплив на перехід радіоцезію із ґрунту в рослину. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2016. Вип. 72. С. 110–119.
Опубліковано
2022-12-19
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО