Продуктивність кукурудзи залежно від виду азотних добрив, позакореневого підживлення та погодних умов
Анотація
Метою наведення результати дослідження щодоефективності азотних добрив, строків і кратності проведення позакореневих підживлень кукурудзи добривом Гумілін Стимул за реалізації потенціалу продуктивності гібридів кукурудзи ЕС Конкорд та ЕС Астероїдв Лівобережному Лісостепу України.Методи. Впродовж 2019-2021 рр. на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових ґрунтах закладалися та було проведено два польові досліди в умовах ФГ «Богатирівське» Роменського району Сумськоїобласті. Дослід 1: фактор А «гібрид» – ЕС Конкордта ЕС Астероїд; фактор В «удобрення» – без добрив (контроль); N22P57K57 (діамофоска ) – фон; фон + N120(аміачна вода); фон + N120 (КАС); фон + N120 карбамід (карбамід). У досліді 2 для підживлення посівів буловикористано комплексне водорозчинне добриво ГумілінСтимул з нормою внесення 3 л/га і одно та дворазовоюкратністю застосування у фенологічні фази 5–7; 7–9;5–7 і 7–9 листка. Дослідження проводилося на трьохфонах різних видів азотних добрив з однаковою нормоюазоту – 120 кг д. р.Результати. Кукурудзу висівали залежно від рокудосліджень в період з 15 по 23 квітня, сівалкою ElvortyVesta 8. Облік врожаю проводили з кожної ділянки варіанту досліду з використанням комбайну Сlaas Lexion 480.Роки досліджень досить суттєво різнилися за гідротермічними показниками, що дало змогу об’єктивно оцінити за урожайністю досліджувані гібриди та виявити їхреакцію на різні види азотних добрив за погодних умовроків досліджень.Аналізуючи роки досліджень за погодними умовамивиявлено, що найбільш сприятливим був 2020 рік, як затемпературними показниками, так і за забезпеченнямвологою в період вегетації кукурудзи.Найменш сприятливим за гідротермічними умовамивиявився 2019 рік, який характеризувався дефіцитомвологи у серпні місяці та високими температурами, щосуттєво вплинуло на формування елементів структуриврожаю та рівень урожайності.Висновки. Проведені дослідження дозволили встановити доцільність застосування більш ефективноговиду азотних добрив КАС 32 за норми азоту 120 кг д.р. Урожайність зерна кукурудзи у гібриду Астероїд заданого варіанту досягла рівню 9,20 т/га, тоді як гібридКонкорд за зазначеного варіанту забезпечив урожайність 8,93 т/га. Встановлено збільшення урожайності зерна кукурудзи в обох гібридів за застосуваннядобрива Гумілін Стимул в нормі 3 л/га у фенологічнуфазу 5-7 листка, яка становила у гібриду ЕС Астероїд9,63 т/га та 9,21 у гібриду Конкорд. Висока та стабільназа роками урожайність обумовлена адаптивністю гібридів до умов вирощування та свідчить про доцільністьвпровадження у виробництво.
Посилання
2. Влащук А. Н., Прищепо Н. М., Колпакова А. С. (2017). Влияние приемов агротехники на урожайность гибридов кукурузы различных групп спелости. Вестник Белорусской государственной сельскохозяйственной академии. Вып. 4. С. 105–108.
3. Господаренко Г. М. (2015). Система застосування добрив: навч. посібник. Київ: ТОВ «СІК ГРУП Україна». 332 с.
4. Дудка М., Черчель В. (2017). Позакореневе підживлення кукурудзи: необхідність чи альтернатива https://propozitsiya.com/ua/pozakoreneve-pidzhivlennyaneobhidnist-chi-lternativa.
5. Ефективні рішення вирощування кукурудзи та сої: веб-сайт. URL: https://www.dekalb.ua/novini-tapodii/efektivni-risenna-virosuvannakukurudzi-ta-soi.
6. Каленська С. М., Єременко О. А., Таран В. Г., Крестьянінов Є.В., Риженко А.С. (2017). Адаптивність польових культур за змінних умов вирощування. Наукові праці інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. Вип. 25. 48–57.
7. Каленська С. М., Таран В. А. (2018). Індекс урожайності гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин, норм добрив та погодних умов вирощування. Plant Varieties Studying and protection. Vol. 14. № 4. P. 141–149. URL: https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.4.2018.151909
8. Каленська С. М., Таран В. Г., Данилів П. O. (2017). Розвиток кореневої системи кукурудзи на ранніх етапах розвитку. Науковий вісник НУБІП України. Сер. Агрономія. Вип. 269. С. 10–17.
9. Каленська С.М., Єрмакова Л.М., Крестьянінов Є.В., Антал Т.В. (2019). Реакція гібридів кукурудзи різних груп стиглості на удобрення та економічна ефективність вирощування. Таврійський науковий вісник. Вип. 106. С. 72-78
10. Каленська С.М., Новицька Н.В., Стрихар А.Є., Малеончук О.В., Антал Т.В. (2008). Управління процесами формування високоякісного насіння сільськогосподарських культур. Науковий вісник НАУ. Вип. 123. С. 11-17.
11. Коваленко О., Полянчиков С., Ковбель А. (2015). Позакореневі обробки – важлива складова збалансованої системи живлення. Пропозиція. № 4. С. 64-65.
12. Крамарьов С. М., Краснєнков С. В., Писаренко П. В., Андрієнко А. Л. (2009). Водоспоживання гібридів кукурудзи та їх батьківських форм у залежності від строків сівби, густоти рослин і мінеральних добрив в умовах північного Степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. № 4. С. 23-32.
13. Мокрієнко В.А., Усатий Г.Ю. (2006). Особливості засвоєння поживних речовин гібридами кукурудзи. Землеробство. С. 12 – 20.
14. Молдован Ж.А., Собчук С.І. ( 2016). Вплив строків сівби, густоти рослин та абіотичних факторів на формування врожайності зерна гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах Лісостепу Західного. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. №11. 31-38.
15. Паламарчук В.Д., Мазур В.А., Зозуля О.Л. (2011). Кукурудза; селекція та вирощування гібридів. Вінниця : ФОП Данилюк В.Г., 432 с.
16. Пащенко Ю.М. Адаптивні і ресурсозбережні технології вирощування гібридів кукурудзи: Монографія / Ю.М. Пащенко, В.М. Борисов, О.Ю. Шишкін. Д. : АРТ-ПРЕС, 2009. 224 с.
17. Писаренко П.В., Біляєва І.М., Пілярський В.Г., Пілярська О.О. (2015). Фотосинтетичний потенціал рослин кукурудзи залежно від умов вирощування. Миронівський вісник. №1. 243-251.
18. Полевой А.Н., Адаменко Т.И. (2002) . Моделирование формирования урожая кукурузы. Метеорология, климатология и гидрология. Вип. 46. С. 149-154.
19. Присяжнюк Л. М., Шовгун О. О., Король Л. В. (2016). Оцінка показників стабільності й пластичності нових гібридів кукурудзи (Zea mays L.) в умовах Полісся та Степу України. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. С. 16-21.
20. Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М., Пузік Л. М., Попов С. І., Музафаров Н. М.; Бухало В. Я., Криштоп Є. А. (2016). Дослідна справа в агрономії. Книга 1. Харків : Майдан. 300 с.
21. Рожков А. О., Каленська С. М., Пузік Л. М., Музафаров Н. М. (2016). Дослідна справа в агрономії. Книга 2: Статистична обробка результатів агрономічних досліджень. Харків, 298 с.
22. Санін Ю. (2010). Технологія підживлення кукурудзи макро- та мікроелементами, їхнє значення та застосування в посівах кукурудзи. URL: http://www.prоpоzitsiyа.cоm/pаge=146&itemi d=3288
23. Таран В. Г., Каленська С. М., Новицька Н. В., Данилів П. О. (2018). Стабільність та пластичність гібридів кукурудзи залежно від системи удобрення та густоти стояння рослин в Правобережному Лісостепу України. Біоресурси і природокористування. Т. 10. № 3–4. С. 147–156. https://doi.org/10.31548/bio2018.03.019
24. Шпаар Д. та ін. (2009). Кукурудза. Вирощування, збирання, консервування і використання. К. : Альфастевія ЛТД., 2009. 396 с.
25. Штукін М. О., Оничко В. І. (2013). Особливості підбору гібридів кукурудзи для умов північно-східного Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія Агрономія і біологія. 2013. №11. С. 213-217.
26. Якунін О.П. (2010). Економічна і біоенергетична ефективність вирощуванння гібридів кукурудзи в у мовах північної підзони Степу України : науково-теоретичний, науково-практичний журнал. Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. Екологія, рослинництво, землеробство. № 1. С. 7 – 10.
27. Fernández M.C., Rubio G. (2015). Root morphological traits related to phosphorus-uptake efficiency of soybean, sunflower, and maize. Journal of Plant Nutrition and Soil Science 178:807–815.
28. Ion V., Dicu G., Dumbravă M., Temocico G., Alecu I.N., Băşa A. G., State D. (2015). Harvest index at maize in different growing conditions Romanian Biotechnological Letters, Vol. 20, No. 6,10951-10960.
29. Khalili M., Naghavi M.R., Aboughadareh A.P., Rad H.N. (2013). Effects of Drought Stress on Yield and Yield Components in Maize Cultivars (Zea mays L.). International Journal of Agronomy and Plant Production. Vol. 4 (4):809-812.
30. Liu Y., Mi G., Chen F., Zhang J., Zhang F. (2004). Rhizosphere effect and root growth of two maize (Zea mays L.) genotypes with contrasting Pefficiency at low P availability. Plant Science 167:217–223.
31. Neilson E.H., Edwards A.M., Blomstedt C.K., Berger B., Møller B.L., Gleadow R.M. (2015). Utilization of a high-throughput shoot imaging system to examine the dynamic phenotypic responses of a C4 cereal crop plant to nitrogen and water deficiency over time. J Exp Bot 66(7):1817–1832. https://doi.org/10.1093/jxb/eru526
32. Paponov I.A., Engels C. (2003). Effect of nitrogen supply on leaf traits related to photosynthesis during grain filling in two maize genotypes with different Nefficiency. Journal of Plant Nutrition and Soil Science 166:756–763.
33. Pierson, Warren (2013). The effects of starter fertilizer on root and shoot growth of corn hybrids and seeding rates and plant-to-plant variability in growth and grain yield. Graduate Theses and Dissertations. 13330. https://lib.dr.iastate.edu/etd/13330
34. Shafi M., Bakht J., Ali S., Khan H., Khan M.A., Sharif M. (2012). Effect of planting density on phenology, growth and yield of maize (Zea mays L.). Pak. J. Bot., 44(2):691-696.
35. Sholkamy E.N., El-Komy H., Al-Arfaj A.A., Abdel-Megeed A., Mostafa A.A. (2012). Potential role of Nostoc muscorum and Nostoc rivulare as biofertilizers for the enhancement of maize growth under different doses of N-fertilizer. African Journal of Microbiology Research. V. 6(48), 7435-7448. http://www.academicjournals.org/AJMR.
36. Yu P., Li X., Yuan L., Li C. (2013). A novel morphological response of maize (Zea mays) adult roots to heterogeneous nitrate supply revealed by a split-root experiment. Physiologia Plantarum 150:133–144.
