АГРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО ЗА РІЗНИХ ДОЗ АЗОТНИХ ДОБРИВ І ЇХ ПОЄДНАННЯ З ІНШИМИ ВИДАМИ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

Г.М. ГОСПОДАРЕНКО; В.В. ЛЮБИЧ; О.Л. БУРЛЯЙ; Р.М. ПРИТУЛЯК

doi:10.32848/agrar.innov.2022.14.3

Г.М. ГОСПОДАРЕНКО https://orcid.org/0000-0002-6495-2647
В.В. ЛЮБИЧ https://orcid.org/0000-0003-4100-9063
О.Л. БУРЛЯЙ https://orcid.org/0000-0002-1016-4442
Р.М. ПРИТУЛЯК https://orcid.org/0000-0001-7572-6904

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.14.3

Ключові слова: сівозміна, агрохімічні властивості ґрунту, чорнозем опідзолений, удобрення.

Анотація

Мета. Встановити агрохімічні властивостей чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу в короткоротаційній зерновій сівозміні за різних доз азотних добрив та їх поєднання з іншими видами мінеральних добрив на тлі заробляння у ґрунт нетоварної частини урожаю. Результати. Досліджували вплив застосування різних доз азотних добрив та їх поєднань з фосфорними і калійними у польовій сівозміні в умовах стаціонарного польового досліду на агрохімічні властивості чорнозему опідзоленого, врожайність пшениці озимої, кукурудзи, ячменю ярого і сої. Схема досліду включає дев’ять варіантів комбінацій та окремого внесення азотних добрив і, в тому числі, варіант без удобрення. Встановлено, що за різного агрохімічного навантаження проходять незначні зміни ЄКО ґрунту, але відбувається його структурна перебудова. У варіантах з внесенням азотних добрив погіршувались фізико-хімічні показники ґрунту. На ділянках без добрив вміст азоту легкогідролізованих сполук у ґрунті зменшився порівняно з вихідним значенням на 10 %, а за внесення N110 на 1 га площі сівозміни на фосфорно-калійному тлі (Р30К40) – підвищився на 9 %. Азотні добрива на фосфорно-калійному тлі (Р30К40) у дозі 110 кг/га д. р. сприяли підвищенню врожайності пшениці озимої, кукурудзи, ячменю ярого та сої відповідно на 58; 62; 28 і 28 %, а продуктивності сівозміни у цілому – на 47 %. Висновки. Інтенсивність удобрення культур зернової сівозміни позначилось впливало на ємність катіонного обміну ґрунту. На ділянках з внесенням лише азотних або їх поєднання з калійними добривами відбулося його підкислення до рН 5,4. Гідролітична кислотність у всіх варіантах досліду, за виключенням контрольного, достовірно підвищилась до 3,06–3,84 смоль/кг. Внесення мінеральних добрив змінювало ємність катіонного обміну ґрунту в незначних межах – 26,2–27,3 смоль/кг. Насиченість ємності катіонного обміну основами знизилася до 85,3–89,5 % (за показника перед закладанням досліду 89,9 %) і значно залежала від удобрення аміачною селітрою.

Посилання

1. Hospodarenko H., Liubych V., Oliinyk O., Polianetska I., Silifonov T. Infuence of fertilization on the crop rotation productivity and the balance of essential nutrients in the soil. Rev. Fac. Nac. Agron. Medellín. 2022. Vol. 75(2). Р. 9919–9928.
2. Dai J., Wang Z., Li F., He G., Wang S., Li Q., Cao H., Luo L., Zan Y., Meng X. Optimizing nitrogen input by balancing winter wheat yield and residual nitrate-N in soil in a long-term dryland field experiment in the Loess Plateau of China. Field Crops Research. 2015. Vol. 181. Р. 32–41.
3. Господаренко Г. М., Рябовол Я. С., Черно О. Д., Любич В. В., Крижанівський В. Г. Ріст і розвиток пшениці озимої у весняно-літній період вегетації залежно від умов мінерального живлення в Правобережному Лісостепу України. Вісник Уманського НУС. 2020. № 2. С. 3–8.
4. Господаренко Г. М., Черно О. Д., Любич В. В., Бойко В. П. Засвоєння основних елементів живлення з ґрунту й мінеральних добрив пшеницею озимою на чорноземі опідзоленому Правобережного Лісостепу. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2020. Вип. 3 (107). С. 35–44.
5. Носко Б. С. Азотний режим ґрунтів і його трансформація а агроценозах. Харків : Міськдрук, 2013. 130 с.
6. Dhillon J. S., Figueiredo B. M., Eickhoff E. M., Raun W. R. Applied use of growing degree days to refine optimum times for nitrogen stress sensing in winter wheat. Agronomy Journal. 2020. Vol. 112(1). Р. 537–549.
7. Raun W. R., Solie J. B., Stone M. L. Independence of yield potential and crop nitrogen response. Precision Agriculture. 2011. Vol. 12(4). Р. 508–518.
8. Любич В. В. Вплив абіотичних та біотичних чинників на продуктивність сортів і ліній пшениці спельти. Вісник Полтавської ДАА. 2017. № 3. С. 18–24.
9. Bushong J. T., Mullock J. L., Miller E. C., Raun W. R., Klatt A.R., Arnall D. B. Development of an in-season estimate of yield potential utilizing optical crop sensors and soil moisture data for winter wheat. Precision Agriculture. 2016. Vol. 17(4). Р. 451–469.
10. Любич В. В. Формування продуктивності різних гібридів кукурудзи. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2020. Вип. 97. С. 32–44.
11. Господаренко Г. М., Любич В. В., Полянецька І. О., Возіян В. В. Хлібопекарські властивості зерна спельти залежно від удобрення. Вісник Уманського НУС. 2015. № 1. С. 11–16.
12. Любич В. В. Хлібопекарські властивості зерна сортів пшениці озимої залежно від видів, норм і строків застосування азотних добрив. Вісник Дніпропетровського ДАЕУ. 2017. № 2. С. 35–41.
13. Lollato R. P., Figueiredo B. M., Dhillon J. S., Arnall D. B., Raun W. R. Wheat grain yield and grainnitrogen relationships as affected by N, P, and K fertilization: A synthesis of long-term experiments. Field Crops Research. 2019. Vol. 236. Р. 42–57.
14. Асанішвілі Н.М., Буслаєва Н.Г., Шляхтурова С.П. Вплив агрохімічного навантаження на забезпеченість рослин елементами живлення та врожайність кукурудзи в Лісостепу. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2020. Вип. 32. С. 9–19.
15. Schulz R., Makary T., Hubert S., Hartung K., Gruber S., Donath S., Döhler J., Wei K., Ehrhart E., Claupein W. Is it necessary to split nitrogen fertilization for winter wheat? On-farm research on Luvisols in South-West Germany. The Journal of Agricultural Science. 2015. Vol. 153(4). Р. 575–587.