ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОЇ ЗА ВПЛИВУ ДІЇ ІНОКУЛЯЦІЇ, УДОБРЕННЯ, СТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ

Ключові слова: інокуляція, кореляційна залежність, площа листкової поверхні, продуктивність, сорт, стимулятори росту, суха речовина, соя, технологія вирощування, удобрення, урожайність.

Анотація

Метою проведення досліджень є виявлення впливу інокуляції та застосування удобрення, стимуляторів росту на ріст, розвиток рослин і формування продуктивності рослин сої сорту Меркур у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах. Методи. Дослідження проводилися впродовж 2019–2020 рр. на чорноземах типових малогумусних в умовах Київської області. Дослід двофакторний, чинник А – удобрення та застосування на фоні основного удобрення комплексу стимуляторів росту Гулівер Стимул (ВВСН 13-15; ВВСН 51-55), чинник В – проведення інокуляції Нітрофікс П (сухий інокулянт для сої). Результати. У результаті проведених досліджень, установлено залежність між площею листкової поверхні рослин сої та нормами внесення мінеральних добрив. Максимальних значень площа листкової поверхні посівів сягала у фазі повного наливу насіння (ВВСН 79) у варіанті за удобрення N20Р52K52 + Гулівер Стимул (ВВСН 13-15; ВВСН 51-55) – 43,5 тис. м2/га. Проведення інокуляції сприяло підвищенню вказаного показника до 44,1 тис. м2/га. Посівами сої була сформована суха речовина, показники якої варіювали у діапазоні від 5,75–6,89 т/га на період повного наливу насіння (ВВСН 79). У показниках прослідковувалася аналогічна динаміка до показників площі листкової поверхні культури. Варіанти без інокуляції насіння характеризувалися показниками урожайності, яка у середньому за роки досліджень, варіювала залежно від варіанту удобрення від 2,07 до 2,90 т/га. Застосування інокуляції насіння препаратом Нітрофікс П забезпечило її підвищення на фоні варіантів без інокуляції та дозволило отримати показники, які змінювалися від 2,23 до 2,90 т/га. Найвищу урожайність рослини сої формували у варіанті із внесенням N20Р52K52 + Гулівер Стимул (ВВСН 13-15; ВВСН 51-55) та проведення інокуляції препаратом Нітрофікс П, яка склала у середньому за роки досліджень 2,90 т/га. На основі кореляційно-регресійного аналізу встановлено лінійну залежність між варіантами удобрення та сформованою продуктивністю культури. Висновки. Отже, на ріст і розвиток, а також урожайність сої сорту Меркур значно впливала інокуляція насіння перед сівбою препаратом Нітрофікс П. Максимальну площу листкової поверхні отримано у фазі повного наливу насіння (ВВСН 79) – 44,1 тис. м2/га при передпосівній обробці насіння інокулянтом Нітрофікс П і внесення добрив N20Р52K52 + Гулівер Стимул за фотосинтетичного потенціалу на рівні 2,283 млн м2 днів/га та накопичення сухої речовини – 6,89 т/га. Найбільший приріст урожайності посівів сої (0,83 т/га) отримано у варіанті N20Р52K52 + Гулівер Стимул та проведення інокуляції препаратом Нітрофікс П порівняно з іншими варіантами. На основі кореляційно-регресійного аналізу, як без проведення інокуляції так і з інокуляцією, установлено лінійну залежність, яка характеризується тісним кореляційним зв’язком між урожайністю сої та варіантами удобрення.

Посилання

1. Parfenuk A. I., Havryliuk L. V., Beznosko I. V., Pasichnіk L. P., Turovnik Y. A., Ternovyi Y. V. Influence of Filazonit biopreparation on soybean seed quality. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. № 11(3). P. 86–89. doi: 10.15421/2021_148.
2. Григор’єва О. М., Дімова С. Б., Алмаєва Т. М. Ефективність біопрепаратів у технології вирощування сої на чорноземі звичайному важкосуглинковому Правобережного Степу України. Сільськогосподарська мікробіологія. 2019. Вип. 29. С. 46–55. DOI: 10.35868/1997-3004.29.46-55.
3. Кукол К. П., Воробей Н. А., Пухтаєвич П. П., Коць С. Я. Ефективність інокуляції сої біопрепаратaми на основі стійких до фунгіцидів штамів ризобій за впливу протруйників насіння. Фізіологія рослин і генетика. 2020. Т. 52, № 6. С. 494–506. doi: 10.15407/frg2020.06.494
4. Novytska N., Gadzovskiy G., Mazurenko B., Svistunova I. & Martynov O. 2020. Effect of seed inoculation and foliar fertilizing on structure of soybean yield and yield structure in western Рolissya of Ukraine. Agronomy Research. 2020. 18(4). Р. 2512–2519. doi: 10.15159/ ar.20.203
5. Кукол К. П., Воробей Н. А., Пухтаєвич П. П., Рибаченко Л. І., Якимчук Р. А. Вплив фунгіцидів на ефективність інокуляції сої стійкими до пестицидів бульбочковими бактеріями. Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Т. 31. С. 26–35. doi: 10.35868/1997-3004.31.26-35
6. Федорук І. В. Вплив інокуляції насіння на врожай сої. Таврійський науковий вісник. Херсон, 2019. № 108. С. 110–116. doi: 10.32851/2226-0099.2019.108.15 7. Смірнов В. В., Підгорський В. С., Іутинська Г. О. Мікробні біотехнології у сільському господарстві. Вісник аграрної науки, 2002. № 4. С. 5–10.
8. Холодченко Р. М. Фотосинтетична діяльність посівів вівса голозерного залежно від умов мінерального живлення та норм висіву. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 77. С. 280–285.
9. Голодна А. В. Технологічні аспекти вирощування кормових люпинів у зоні Лісостепу України : монографія. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2018. 380 с.
10. Kalenska S., Novytska N., Stolyarchuk T., Shutiy O., Garbar L. et al. Nanopreparations in technologies of plants growing. Agronomy Research, 2021. Vol. 19, Iss. 1. Р. 795–808. doi: 10.15159/AR.21.017
11. Стоцька С. В. Динаміка наростання листкової поверхні та концентрація хлорофілу в конюшині лучній залежно від впливу агротехнічних прийомів вирощування в умовах Полісся. Корми і кормовиробництво. 2008. Вип. 62. С. 112–118.
12. Пащенко О. І. Формування асиміляційної листкової поверхні сої залежно від способів основного обробітку ґрунту та рівня мінерального живлення. Бюлетень інституту зернового господарства УААН. Дніпропетровськ, 2009. URL : www.іnstіtut- еrnа.соm/lіbrаrу /рdf37/10.рdf.
13. Гарбар Л. А, Довбаш Н. І., Венгер В. В. Формування листкового апарату гібридів соняшника та ефективність його функціонування за впливу удобрення. Аграрні інновації. 2022. № 13. С. 24–29. doi. org/10.32848/agrar.innov.2022.13.3
14. Дослідна справа в агрономії : навч. посібник: у 2 кн. – Кн. 1. Теоретичні аспекти дослідної справи / А. О. Рожков, В. К. Пузік, С. М. Каленська та ін.; за ред. А. О. Рожкова. Харків : Майдан, 2016. 316 с.
15. Дослідна справа в агрономії : навч. посібник: у 2 кн. – Кн. 2. Теоретичні аспекти дослідної справи / А. О. Рожков, В. К. Пузік, С. М. Каленська та ін.; за ред. А. О. Рожкова. Харків : Майдан, 2016. 341 с.
Опубліковано
2022-09-29
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО