Сумарне водоспоживання та випаровування буряків цукрових в умовах Півдня України

Ключові слова: погодні умови, цукровий буряк, водоспоживання, вегетаційний період, ріст і розвиток культури

Анотація

Мета – визначення показників середньодобовоговипаровування за декадами вегетаційного періоду,зважаючи на природну вологозабезпеченість роківдосліджень для теоретичного обґрунтування та практичного втілення нового розрахункового методу планування та оперативного управління поливами с.-г.культур. Методи: польовий, лабораторний, статистичний. Результати. Співставлення показників сумарногоі середньодобового випаровування цукрових буряківу різні за погодними умовами роки показує, що суттєварізниця у розрахованих показниках спостерігаєтьсяу травні і першій половині червня, а також наприкінцівегетації. Згідно з розрахунками, на початку вегетації у середньовологі і вологі роки декадні і добовівитрати води значно вищі, ніж у середні та середньо-сухі роки. Це пояснюється тим, що у вологі і середньо-вологі роки у травні та першій декаді червня випадалоу середньому 127 мм атмосферних опадів, за багаторічного показника 51,5 мм, а у середні і середньосухіроки – 50,5 і 45,5 м м відповідно.Висновки. Встановлено, що середньодобове випаровування буряків цукрових з шару ґрунту 0–50 сму вологі та середні роки свого максимуму набуває на7–8-й декаді вегетаційного періоду та становить у середньому за роки досліджень 53,7 та 57,3 м3/га відповідно.У посушливі роки найбільшим – 58,2 м3/га – цей показник є у проміжку між 70 та 80 доби росту та розвиткукультури. Стосовно шару ґрунту 0–100 см доведено,що у вологі роки рослини найбільш інтенсивно споживають вологу протягом від 60 до 80 доби вегетаційногоперіоду. У середні та сухі роки максимальні показникисередньодобового випаровування виявлені у період від8-ї до 9-ї декади. Крім того, найбільш стрімке зростанняцього показника виявлено у вологі та посушливі роки, тоді як у середні зростання та зниження випаровування за декадами росту та розвитку відбувалося більшповільно.

Посилання

1. Вожегова Р. Зрошення – головний елемент сучасних агротехнологій в умовах Південного Степу України. Вісник аграрної науки. 2019. № 11(800). С. 67–74. URL: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201911-10.
2. Ушкаренко В.О., Морозов В.В. Теоретичне обґрунтування еколого-агромеліоративного моніторингу зрошуваних земель. Перспективные направления развития водного хозяйства, строительства и землеустройства : материали Междунар. науч.-практ. конф. Херсон : ЛТ-Оффис, 2016. С. 28–31.
3. Пугач О.В., Пугач О.П. Водоспоживання сільськогосподарських культур на осушуваних торфових ґрунтах Західного Полісся. Вісник Львівського НАУ. 2010. Серія Агрономія. № 14. С. 253–259.
4. Алпатьев А.М. Формирование поливного режима сельскохозяйственных культур на основе оперативного учета суммарного испарения. Киев : Урожай, 1966. 235 с.
5. Алпатьев А.М. Биофизические основы водопотребления орошаемых культур. Орошаемое земледелие в Европейской части СССР. Москва : Колос, 1965. С. 54–66.
6. Коковіхін С.В., Пілярський В.Г. Динаміка продукційних процесів рослин буряків цукрових залежно від ступеня інтенсифікації зрошення й удобрення. Зрошуване землеробство : збірник наукових праць. Херсон : Айлант, 2009. Вип. 52. С. 11–16.
7. Писаренко П.В. Продуктивність зрошуваних земель. Зрошуване землеробство : збірник наукових праць. Херсон : Олді-плюс, 2010. Вип. 54. 396 с.
8. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях / за ред. Р.А. Вожегової. Херсон : Грінь Д.С., 2014. 286 с.
Опубліковано
2022-07-13
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО