Вплив способів основного обробітку ґрунту та сидеральних добрив на урожайність ячменю озимого в сівозміні на зрошенні
Анотація
Наведено результати експериментальних досліджень формування елементів продуктивності та урожайності ячменю озимого в короткоротаційній сівозмініна зрошенні за різних способів та глибини основногообробітку ґрунту й удобрення з використанням післяжнивних решток попередника та сидерату. Мета.Дослідити вплив способів основного обробітку ґрунту,сівби в необроблений ґрунт та удобрення з використанням в проміжних посівах короткоротаційної сівозміни післяжнивного сидерату на формування врожаю ячменюозимого при зрошенні. Методи. Під час проведеннядосліджень використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методи з використанням загальновизнаних в Україні методик проведеннядосліджень та методичних рекомендацій. Результати.Встановлено, що на урожайність ячменю озимого більший вплив здійснювали системи удобрення, ніж способиосновного обробітку ґрунту. У межах однакових системудобрення різниця в рівнях урожайності ячменю озимого на варіантах різних способів основного обробіткубула несуттєвою, за виключенням сівби в необробленийґрунт, де спостерігалось зниження урожайності ячменювідносно контролю (диференційованої системи основного обробітку ґрунту) на 0,27–0,53 т/га (НІР05=0,36 т/га).Найбільший прибуток було отримано на варіанті з дисковим обробітком ґрунту на глибину 12–14 см з дозоюмінеральних добрив під попередник N180P40+сидерат.Висновки. Найбільшу урожайність ячменю озимого нарівні 6,96 т/га з найнижчою собівартістю та найбільшийприбуток 34485 грн/га при рівні рентабельності 242,8%було отримано за дискового (12–14 см) обробітку ґрунтув системі довготривалого його застосування та системиудобрення N120Р40 з використанням післяжнивної сидерату на фоні внесення добрив N180Р40 під попередник(кукурудзу).
Посилання
2. Нова стратегія виробництва зернових та олійних культур в Україні / Петриченко В.Ф., Безуглий М.Д., Жук В.М., Іващенко О.О. Київ : Аграр. наука, 2012. 48 с.
3. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / редкол. М.В. Зубець та ін. Київ : Аграрна наука, 2004. 844 с.
4. Земельні ресурси України / за ред. В.В. Медведєва, Т.М. Лактіонової. Київ : Аграрна наука, 1998. 150 с.
5. Islam R., Reeder R. No-till and conservation agriculture in the United States: An example from the David Brandt farm, Carroll, Ohio. ScienceDirect. 2014. P. 31–35.
6. Ресурсозберігаючі технології механічного обробітку ґрунту в сучасному землеробстві України / І.Д. Примак, В.О. Єщенко, Ю. П. Манько та ін. Київ : «КВІЦ», 2007. 272 с.
7. Косолап М.П., Кротінов О.П. Система землеробства No-Till. Київ, 2011. 372 с.
8. Сайко В.Ф. Малієнко А.М. Мінімальний та нульовий обробітки ґрунту, стан і перспективи їх запроваджень в Україні. Посібник українського хлібороба. Науково-виробничий щорічник. Київ : Урожай, 2009. С. 178–188.
9. Сайко В.Ф., Малієнко А.М. Системи обробітку ґрунту в Україні. Київ : ВД «ЕКМО», 2007. 44 с.
10. Малярчук М. П. Історичний шлях формування систем обробітку ґрунту в сівозмінах на меліорованих землях. Зрошуване землеробство. 2014. Вип. 62. С. 19–22.
11. Польовий В.М. Оптимізація систем удобрення в сучасному землеробстві : монографія. Рівне : Волинські обереги, 2007. 320 с.
12. Петриченко В.Ф., Панасюк Я.Я. Сучасні системи землеробства України: навчальний посібник. Вінниця : ФОП Данилюк В.Г., 2009. 256 с.
13. Марков І. Біоекологічні особливості ячменю посівного. Агробізнес сьогодні: 2017. веб-сайт. URL: http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/8902-bioekolohichni-osoblyvosti-iachmeniuposivnoho.html.