Вплив суспензії живої хлорели на регенераційні властивості компонентів щеп винограду

Ключові слова: підщепні компоненти, прищепні компоненти, круговий калус, маса калусу, Chlorella vulgaris Beijer., показник стимулюючої ефективності

Анотація

Метою нашої роботи було встановити вплив суспензії живої хлорели на повноту та інтенсивність утворення калусної тканини на зрізах підщепних і прищепних компонентів щеп винограду. Методи. Дослідження проводили протягом 201–2022 рр. у відділі розсадництва, розмноження та біотехнології винограду Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» НААН України. Матеріалом для роботи були підщепні чубуки винограду сортів Р х Р 101-14, Б х Р Кобер 5 ББ, Добриня і прищепні чубуки сортів Оригінал, Ярило. Підщепні і прищепні чубуки вимочували у водних розчинах суспензії живої хлорели. Для роботи використовували штам Chlorella vulgaris Beijer., чистий та збагачений германієм. Результати. Показано, що вимочування чубуків у водних розчинах суспензії живої хлорели загалом сприяло більш інтенсивному та рівномірному утворенню калусу. Порівняно з контролем найкращі результати було отримано після вимочування компонентів щеп у розчинах суспензії Chlorella vulgaris Beijer., розведення 1:5. Так (у середньому за сортами), у цих варіантах 72,6 – 88,0% чубуків мали круговий калус. Після вимочування компонентів щеп у розчинах суспензії Chlorella vulgaris Beijer. + Gr розведення 1:5 кількість чубуків із круговим калусом зменшувалася в середньому на 6,8–10,4% порівняно з попереднім варіантом (Chlorella vulgaris Beijer., розведення 1:5), проте у порівнянні з контролем кількість чубуків із круговим калусом була більшою у середньому на 14,2–21,4%. У цих варіантах було відмічено і більшу масу вологого та сухого калусу. Вона перевищувала контрольні значення на 65,3–93,2% (підщепні компоненти) та на 65,8–84,2% (прищепні компоненти). Про переваги цих варіантів свідчить і показник стимулюючої ефективності, який визначали у роботі. Висновки. У результаті проведених досліджень було встановлено стимулюючий ефект суспензії живої хлорели на калусогенну здатність підщепних і прищепних компонентів щеп винограду. Показано, що їх вимочування в розчинах Chlorella vulgaris Beijer., Chlorella vulgaris Beijer. + Gr. розведення 1:5 сприяло розвитку рівномірного, кругового (по колу зрізу) з більшою масою, калусу. Останні показники є головними для успішного зрощення компонентів щеп і формування єдиного, цілісного організму – щепленого саджанця винограду.

Посилання

1. Павленко С. Щеплені саджанці: переваги і недоліки. URL: https://vinogradnikpavlenko.com.ua/ua/news/privivka-vinograda/privitye-sazhencypreimushchestva-i-nedostatki.
2. Боровиков Г.А. Анатомия и физиология прививки у виноградной лозы. Харьков : Держсільгоспвидав, 1935. С. 53–56.
3. Шерер В.А., Гадиев Р.Ш. Применение регуляторов роста в виноградарстве и питомниководстве. Київ : Урожай, 1991. 112 с.
4. Кучер Г.М., Зеленянская, Н.Н., Новицкая Н.А. Применение физиологически активных веществ в виноградном питомниководстве. Виноградарство и виноробство. Одесса. 2006. № 3. С. 67–77.
5. Bartolini S., Carrozza G. P., Scalabrelli G., Toffanin A. Effectiveness of Azospirillum brasilense Sp 245 on young plants of Vitis vinifera L. Open Life Sciences. 2017. Vol. 12, №o 1. P. 365–372 URL: https://doi.org/10.1515/biol-2017-0042.
6. Розборська Л.В., Даценко А.А. Біологічно активні речовини в рослинництві: методичні рекомендації для виконання практичних робіт студентів факультету плодоовочівництва, екології та захисту рослин за спеціальність 091 «Біологія». Умань, 2021. 58 с.
7. Застосування біопрепаратів у виноградному розсадництві. https://ogorodniki.com/. URL: https://ogorodniki.com/article/zastosuvannia-biopreparativ-uvinogradnomu-rozsadnitstvi.
8. Моргун с соавторами. Стимуляторы роста растений, фитогормоны как регуляторы роста растений. Пропозиция. URL: https://propozitsiya.com/vliyaniefitogormonov-na-stimulyaciyu-rosta-rasteniy (дата звернення: 30.05.2022).
9. Khan W., Rayirath U. P., Subramanian S., Jithesh M. N., Rayorath P., Hodges D. M., et al. Seaweed extracts as biostimulants of plant growth and development. Journal of Plant Growth Regulation. 2009. Vol. 28, № 1. P. 386–399.
10. Ronga D., Biazzi E., Parati K., Carminati D., Carminati E., Tava A. Microalgal biostimulants and biofertilisers in crop productions. Agronomy. 2019. Vol. 9, no. 4. P. 192.
11. Використання суспензії хлорели для поліпшення технологій вирощування сільськогосподарських культур. Огородники: Международная Сеть Садоводов. URL: https://ogorodniki.com/article/vikoristanniasuspenziyi-khloreli-dlia-polipshennia-tekhnologiiviroshchuvannia-silskogospodarskikh-kultur (дата звернення: 30.05.2022).
12. Faheed F. A., Abd-El-Fattah Z., Effect of Chlorella vulgaris as bio-fertilizer on growth parameters and metabolic aspects of lettuce plant. J. Agri. Soc. Sci. 2008. Vol.4. P. 165–169.
13. Eman A. A. M., Abdullah A. S. E., Ahmed M. A. The combined effect of some organic manures, mineral N fertilizers and algal cells extraction on yield and fruit quality of Williams banana plants. AmericanEurasian J. Agric. & Environ. Sci. 2008. Vol. 4. P. 417–426.
14. Elhafiz A. A.; Elhafiz A. A.; Gaur S. S.; Hamdany N.; Osman M.; Lakshmi T.V.R. Chlorella vulgaris and Chlorella pyrenoidosa live cells appear to be promising sustainable biofertilizer to grow rice, lettuce, cucumber and eggplant in the UAE soils. Recent Res. Sci. Technol. 2015. Vol. 7. P. 14–21.
15. Педоренко І.Ю., Чередниченко А.В., Шаламова О.І., Баланда О.В. Біостимулятори початкових етапів росту та розвитку однорічних квітниково-декоративних рослин. Садівництво. 2012. Вип. 66. C. 296–303.
16. Agwa O. K., Ogugbue C. J., Williams E. E. Field evidence of Chlorella vulgaris potentials as a biofertilizer for Hibiscus esculentus. Int. J. Agric. Res. 2017. Vol. 12. P. 181–189. doi: 10.3923/ijar.2017.181.189.
17. Kim M. J., Shim C. K., Ko B. G., Kim J. Effect of the Microalga Chlorella fusca CHK0059 on Strawberry PGPR and Biological Control of Fusarium Wilt Disease in Non-Pesticide Hydroponic Strawberry Cultivation. J. Microbiol Biotechnol. 2020, May 28. Vol. 30, no. 5. P. 708–716. doi: 10.4014/jmb.2001.01015. PMID: 32482936.
18. Ghaderiardakani F., Collas E., Damiano D. K., Tagg K., Graham N. S., Coates J. C. Effects of green seaweed extract on Arabidopsis early development suggest roles for hormone signalling in plant responses to algal fertilisers. Sci Rep. 2019, Feb 13. Vol. 9, no. 1. P. 1983. doi: 10.1038/s41598-018-38093-2. PMID: 30760853; PMCID: PMC6374390.
19. Abd-El-Moniem E., Abd-Allah A.S.E. Effect of green alga cells extract as foliar spray on vegetative growth, yield and berries quality of superior grapevines. Am. Eur. J. Agric. Environ. Sci. 2008. Vol. 4. P. 427–433.
20. Tangolar S., Tangolar S., Alkan Torun A., Tarım, G., Ada, M., Aydın O., Kaçmaz S. The Effect of Microbial Fertilizer Applications on Grape Yield, Quality and Mineral Nutrition of Some Early Table Grape Varieties. Selcuk Journal of Agricultural and Food Sciences. 2019. Vol. 33, no. 2. P. 62–66. URL: https://doi.org/10.15316/sjafs.2019.157.
21. Vessey J. K. Plant growth promoting rhizobacteria as biofertilizers. Plant Soil. 2003. Vol. 255. P. 571–586.
Опубліковано
2022-07-13
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО