Урожайність квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) залежно від інокуляції та удобрення в умовах Закарпаття України

Анотація

Метою статті є встановлення особливостей формування продуктивності квасолі сортів Мавка, Перлина, Надія залежно від норми внесення мінеральних добрив та інокуляції насіння на дерново-підзолистих ґрунтах Закарпаття України. Методи. Дослідження виконано у відокремленому структурному підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Мукачівський фаховий коледж» у Закарпатській області. Польовий дослід закладено у стаціонарній польовій сівозміні коледжу на дерново-підзолистих важкосуглинкових ґрунтах із вмістом гумусу 1,9%. Дослід трифакторний, чинник А – районовані середньостиглі сорти квасолі звичайної, чинник В – норми внесення мінеральних добрив, розраховані балансовим методом на запланований врожай, чинник С – інокуляція насіння. Результати. Встановлено, що інокуляція насіння забезпечила приріст врожайності зерна від 1,3 до 16,3% залежно від сорту та добрив. Спостережено, що чим вищою була норма внесення добрив, тим нижчим був відсоток приросту врожайності квасолі за рахунок інокуляції. Внесення мінеральних добрив у нормі N90P60K30 без інокуляції насіння сприяло зростанню врожайності квасолі до 2,34 т/га в сорту Мавка, 2,45 т/га в сорту Перлина та 2,15 т/га в сорту Надія. За інокуляції насіння Ризобофітом вища врожайність квасолі формувалася за внесення добрив у нормі N60P40K20 та досягала 2,54 т/га в сорту Мавка, 2,63 т/га в сорту Перлина та 2,36 т/га в сорту Надія. Висновки. На дерново-підзолистих важкосуглинкових ґрунтах Закарпаття за поєднання інокуляції насіння Ризобофітом (200 г/га) та мінеральних добрив у нормі N60P40K20 середньостиглі сорти Перлина та Мавка формують урожайність, що вища ніж 2,5 т/га.