Вплив вапнування чорнозему опідзоленого та удобрення на врожайність кукурудзи

Ключові слова: азот, фосфор, калій, дефекат, продуктивність, сівозміна, ротація

Анотація

Мета. Встановити вплив вапнування в поєднанні з внесенням різних видів і доз мінеральних добрив на врожайність кукурудзи у польовій сівозміні. Методи. Польовий, статистичний, аналізування. Результати. Розглянуто питання впливу різних доз дефекату й мінеральних добрив на формування врожайності кукурудзи у польовій сівозміні Правобережного Лісостепу України. Кукурудза добре реагувала як на вапнування чорнозему опідзоленого, так і на поліпшення мінерального живлення рослин. Залежно від цих чинників і погодних умов урожайність зерна в досліді змінювалась від 3,62 до 15,61 т/га. Істотний вплив на формування урожаю мало удобрення. За дві ротації сівозміни урожайність зерна кукурудзи збільшувалась від 5,08 до 10,61 т/га за внесення N120P90 або в 2,1 рази. Застосування повного мінерального добрива (N120P90K90) збільшувало цей показник до 11,12 т/га або в 2,2 рази. Збільшення дози добрив до N160P120K120 забезпечило отримання 12,89 т/га зерна кукурудзи, або більше в 2,5 рази порівняно з варіантом без добрив. Вапнування ґрунту підвищувало ефективність внесених добрив. Особливо це проявлялося в перші роки післядії дефекату. Так, на тлі його внесення в дозі 4,5 т/га приріст урожаю становив 5–7%, тоді як за дози внесення 9,0 т/га – 7–10%. За високої дози дефекату (13,5 т/га) приріст урожаю був неістотним. Висновки. За дві ротації сівозміни приріст урожаю зерна кукурудзи від внесення добрив у дозі N120P90K90 становив 5,53 т/га або 109%. Подальше підвищення дози добрив до N160P120K120 сприяло підвищенню врожаю лише на 5%. Вапнування ґрунту підвищує ефективність внесених добрив, особливо в перші роки післядії дефекату. За внесення 4,5, 9,0 і 13,5 т/га дефекату за дві ротації сівозміни приріст урожаю зерна кукурудзи на тлі N160P120K120 відповідно становив 0,42, 0,64 і 0,81 т/(га ∙ рік). Навіть без внесення мінеральних добрив вапнування підвищувало його на 0,23–0,40 т/ (га ∙ рік) залежно від дози дефекату. Ефективність вапнування підвищується за внесення калійних добрив.

Посилання

1. Каменщук Б.Д. Шляхи підвищення ефективності вирощування кукурудзи на зерно. Корми і кормовиробництво. 2020. № 89. С. 85–92.
2. Малієнко А.М., Борис Н.Є. Типовість гідротермічних умов зони Правобережного Лісостепу та їх вплив на продуктивність кукурудзи. Агробіологія : збірник наукових праць. 2019. № 1. С. 55–64.
3. Янош Н. Кукурудза. Вінниця : ФОП Корзун Д.Ю., 2012. 580 с.
4. Каленська С.М., Таран В.Г., Данилів П.O. Особливості формування урожайності гібридів кукурудзи залежно від удобрення, густоти стояння рослин та погодних умов. Таврійський науковий вісник. 2018. № 101. С. 42–49.
5. Камінський В.Ф., Асанішвілі Н.М. Формування якості зерна кукурудзи різних напрямів використання залежно від технології вирощування в Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2020. № 89. С. 74–84.
6. Асанішвілі Н.М., Буслаєва Н.Г., Шляхтурова С.П. Вплив агрохімічного навантаження на забезпеченість рослин елементами живлення та врожайність кукурудзи в Лісостепу. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2020. Вип. 32. С. 9–19.
7. Борис Н.Є., Красюк Л.М. Поживний режим сірого лісового ґрунту залежно від систем основного обробітку і удобрення в короткоротаційній зерновій сівозміні. Агробіологія. 2020. Вип. 2. С. 16–26.
8. Господаренко Г.М., Прокопчук І.В., Бойко В.П. Засвоєння основних елементів живлення з ґрунту й мінеральних добрив кукурудзою. Зб. наук. пр. Уманського НУС. 2019. Вип. 95. Ч. 1. С. 76–89.
9. Кохан А.В., Глущенко Л.Д., Лень О.І. та ін. Продуктивність сортів і гібридів кукурудзи за різних систем удобрення та беззмінного їх вирощування. Вісник аграрної науки. 2019. № 10(799). С. 18–23.
10. Рудавська Н.М., Гук Р.М. Вплив удобрення на формування врожаю гібридів кукурудзи. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 61. С. 123–134.
11. Танчик С.П., Центило Л.В. Особливості удобрення кукурудзи за її вирощування на чорноземі типовому в Лісостепу України. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2017. № 269. С. 74–83.
12. Свидинюк І.М., Асанішвілі Н.М., Величко В.П. Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від технологічних факторів у північному Лісостепу. Землеробство. 2006. № 78. С. 40–46.
13. Кавецький С.В., Логинова И.В. Удобрение кукурузи и сои : научнопрактические рекомендации. Киев : Українська видавнича спілка ім. Ю. Липи, 2013. 182 с.
14. Шинкарук Л. Вплив макро- і мікродобрив на врожайність кукурудзи. Вісник Львівського НАУ: Агрономія. 2021. № 25. С. 162–166.
15. Агафонов Н.С. Тороп Е.А., Тороп А.А. К методике изучения структуры урожая. Селекция и семеноводство. 2005. № 4. С. 7–12.
16. Рудавська Н.М., Глива В.В. Формування продуктивності гібридів кукурудзи в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. № 64. С. 120–132.
Опубліковано
2022-07-13
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО