Просо посівне в системі адаптації аграрного виробництва до глобальних викликів сьогодення
Ключові слова:
просо посівне, біологічні особливості, технологія вирощування, господарське використання, глобальні виклики, умови військових дій.
Анотація
Метою статті є аналіз сучасної інформації щодо біологічних особливостей проса посівного, усвідомлення світового досвіду та узагальнення агротехнологічних і господарських переваг культури, вивчення сучасних тенденцій його виробництва та особливостей вирощування, перспектив ефективного використання біологічних переваг культури у системі сучасного аграрного виробництва в аспекті поточних світових викликів та проблем зумовлених війною Росії в Україні. Методика досліджень. Робота виконана з використанням аналізу та узагальнення опублікованих результатів наукових досліджень вітчизняних та закордонних вчених. Були застосовані загально визнані методи наукового пізнання – діалектичний, абстрактно-логічний та аналітичний метод. Результати досліджень. На основі узагальнення наукових вітчизняних і закордонних розробок та практичного досвіду виділено унікальні біологічні особливості проса як скоростиглість, широка межа терміну сівби, посухостійкість, жаровитривалість, пластичність до умов вирощування, широке господарське використання біологічної маси. Зосереджено увагу, що зазначені особливості проса дозволяють успішно його використовувати для коригування зернового та кормового балансу, оптимізації польових та зрошуваних сівозмін порушених у наслідок екстремальних погодних явищ та військових дій. Велика кількість вітчизняних сортів забезпечує одночасно широку можливість вибору для конкретних умов, проте потребує урахування їх морфофізіологічної реакції на специфічні умови альтернативного розміщення, що поєднано із ключовими технологічними елементами, та впливає на ефективність використання факторів інтенсифікації. Вирощування проса дозволяє отримувати повноцінну зернову продукцію та, по завершенню обмежень, спрощено перейти до традиційної системи аграрного виробництва. Висновки. Просо посівне є унікальною культурою широкого використання, що дозволяє адаптувати та стабілізувати аграрне виробництво в екстремальних умовах гібридної війни. Наукові дослідження щодо раціонального використання культури в сівозмінах інтенсивного типу повинні бути спрямовані на розробку ресурсоощадних та адаптивних технологій спрямованих на підвищення продуктивності і окупності витрат у сівозміні в цілому.
Посилання
1. Петренко О. П. Фінансово-економічний аналіз ринку зерна як передумова продовольчої безпеки України. Modern Economics. 2019. № 13. С. 207-212. 1. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V13(2019)-32
2. Кращенко О. А. Аналіз конкурентоспроможності виробництва зерна у розрізі регіонів. Ефективна економіка. 2013. № 9. URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=2334
3. Лотиш О. Я. Стратегічний аналіз зернової галузі України: стан та перспективи розвитку. Інтелект XXI. 2018. № 3. С. 74-79.
4. Наукові основи адаптації систем землеробства до змін клімату в південному Степу України:Монографія / за наук. Ред. Чл.-кор. НААН Р. А. Вожегової, Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2018. 752 с.
5. Hafiz M., Rizwan Mazhar, Muhammad Aslam Khan, Naveed Aslam. Effectof Climate Changeon Agriculture – Farming Trend. URL: https://farmingtrend. com/effect-of-climate-change-on-agriculture/1/6
6. Береговой В. К. Продовольча проблема і використання ріллі під зерновими культурами. Агросвіт. 2011. № 12. URL: http://www.agrosvit. info/?op=1&z=648&i =2
7. Challinor A. et al. Impro ving the use of сrop models fo rrisk assess ment and climate change adaptation. Agric. Syst. 2018. Vol. 159. P. 296–306.
8. Камінська А. І. Стан виробництва та кон’юнктура ринку проса в Україні. Ефективна економіка. 2015. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2015_1_26
9. Злидник М. І. Міжнародна оцінка конкурентоспроможності вітчизняної продовольчої продукції. Національна економіка Інтелект ХХІ. 2020. № 3. С. 26-31.
10. Lágler R. et al. Morphological and molecular analysis of common millet (P. miliaceum) cultivars compared to an aDNA sample from the 15-th century (Hungary). Euphytica. 2005. Vol. 146(1). P. 77–85.
11. Vetriventhan M. et al. Genetic and genomic resources, and breeding for accelerating improvement of small millets: current status and future interventions. Nucleus. 2020. Vol. 63(3). P. 217–39.
12. Li X., Yadav R., Siddique K. Neglected and underutilized crop species: the key to improving dietary diversity and fighting hunger and malnutrition in Asia and the Pacific Front Nutr. 2020. Vol. 7(254). P. 593-711.
13. Fao stat.fao. org.ua. 2022. URL: https://www.fao.org/ faostat/ru/#data/QCL (дата звернення: 18.02.2022).
14. Гордієнко Г. Історія культурних рослин. Мюнхен, 1970. С. 60-64.
15. Earliest domestication of common millet in East Asia extended to 10000 years ago. URL: https://www. researchgate.net/publication/ 24345956 (дата звернення: 23.02.2022).
16. Lu H. et al. Earliest domestication of common millet (Panicum miliaceum) in East Asia extended to 10,000 years ago. Proc Natl Acad Sci USA. 2009. Vol. 106(18). P. 736–772. DOI: https:// doi. org /10.1073/pnas.0900158106
17. Жам О. Колекція давніх зернових культур у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Наукові записки НІЕЗ «Переяслав». 2019. Випуск 15 (17). С. 128-135.
18. Горбаненко С. А., Журавльов О. П., Пашкевич Г. О. Сільське господарство жителів Пастирського городища. К. : Академперіодика, 2008. 188 с.
19. Культурные растения и их сордичи : Систематика, география, цитогенетика, иммунитет, экология, происходжение, использование. Изд. 3-е, перераб. и доп. М.: Колос, 1971. 752 с.
20. Мазур В. А. Поліщук І. С. Телекало Н. В. Мордванюк М. О. Рослинництво: навч. посіб. Вінниця : Видавництво ТОВ «Друк», 2020. 352 с
21. Sorghum and Millets (Second Edition) Chemistry, Technology and Nutritional Attributes Chapter 5 – Grain Structure and Grain Chemical. 2019. P. 85-129 DOI: https:// doi.org /10.1016/B978-0-12-811527-5.00005-8
22. Lata C. Advances in omics for enhancing abiotic stress tolerance in millets. Proc. Indian Natl. Sci. Acad. Vol. 81. P. 397–417. DOI: https:// doi.org/ 10.16943/ptinsa/2015/v81i2/48095
23. Singh M., Salej S. Millets, Pseudo Cereals : Genetic Resources and Breeding Advancement. Duxford, United Kingdom: Woodhead Publishing. 2021. URL: https://lib.ugent.be/catalog/ebk01:4100000011462444
24. Boukail S. et al. Genome wide association study of agronomic and seed traits in a world collection of proso millet (Panicum miliaceum L.). BMC Plant Biol. 2021. Vol. 21. P. 330 DOI: https:// doi.org /10.1186/ s12870-021-03111-5
25. Liu M., et al. Genetic diversity and population structure of broomcorn millet (Panicum miliaceum L.) cultivars and landraces in China based on microsatellite markers. Int J Mol Sci. 2016. Vol. 17(3). P. 370.
26. Zohary D., Hopf M. Domestication of plants in the Old World, third edition. Oxford: University Press, 2000. 83 p.
27. Habiyaremye C. et al. Proso millet (Panicum miliaceum L.) and its potential for cultivation in the Pacific North-West, U.S.: a review. Front Plant Sci. 2017. Vol. 7. P. 1961. DOI: https://doi.org/10.3389/ fpls.2016.01961.
28. Aziz Nurbekov et al. Potential of pearl millet as a forage crop in wheat-based double cropping system in Central Asia. SAT eJournal. 2013. Vol. 11. P. 1-5.
29. Baltensperger D. Progress with proso, pearl and other millets. In Trends in New Crops and New Uses; ASHS Press: Alexandria, VA, USA. 2002. P. 100–103. URL: https://www.researchgate.net/publication/237297201_ Progress_with_Proso_Pearl_and_Other_Millets.
30. Reddy V. G., Upadhyaya H. D., Gowda C. L. Morphological characterization of world’s proso millet germplasm collection. J. SAT Agric. Res. 2007. Vol. 3. P. 4. URL:https://www.researchgate. n e t / p u b l i c a t i o n / 2 6 5 2 0 4 0 0 _ M o r p h o l o g i c a l _ characterization_of_world's_proso_millet_germplasm.
31. Calamai A. et al. Evaluation of the agronomic traits of 80 accessions of proso millet (Panicum miliaceum L.) under Mediterranean pedoclimatic conditions. Agriculture. 2020. Vol. 10(12). P. 578.
32. Jones H. et al. Approaches and constraints of using existing landrace and extant plant material to understand agricultural spread in prehistory. Plant Genet Res. 2008. Vol. 6(2). P. 98–112.
33. Parthasarathy Rao P., Basavaraj G. Status and prospects of millet utilization in India and global scenario. In: Millets: promotion for food, feed, fodder, nutritional and environment security. Proceedings of Global Consultation on Millets Promotion for Health & Nutritional Security Society for Millets Research, ICAR Indian Institute of Millets Research, Hyderabad. 2015. P. 197–209.
34. Юрковська В., Овсянникова Л., Валевська Л., Щербатюк С. Споживні властивості зерна проса. Стан і перспективи харчової науки та промисловості : тези доповідей міжнародної науково-технічної конференції, 8-9 жовтня 2015 р. ТНТУ, 2015. С. 114-115.
35. Yurkovska V., Ovsyannikov L., Valevska L., Shcherbatyuk S. Consumer properties of milet. Book of abstracts. International scientific and technical conference "State and prospects of food science and industry", (Tern., 8-9 October 2015). P. 114-115.
36. Taylor J., Schober T., Bean S. Novel food and nonfood uses for sorghum and millets. J. Cereal Sci. 2006. Vol. 44(3). P. 252–71.
37. Saleh A., Zhang Q., Chen J., Shen Q. Millet grains: nutritional quality, processing, and potential health beneits. Compr Rev Food Sci F. 2013. Vol. 12(3). P. 281–95. 38. Кващук О. В., Сучек М. М., Хоміна В. Я., Пастух О. Д. Круп’яні культури: навч.посіб. Кам’янець- Подільський: ПП «Медобори 2006», 2013. 288 с.
39. Ali Faramarzi, Soleiman Jamshidi, Kurosh Siami. Рlant density effect on yeild and yield components of common millet cultivars as second crop in miyaneh region. International Conference on Biology, Environment and Chemistry United Arab Emirates, Dubai, 2011. P. 277-279. URL: https://www.researchgate.net/ publication/274002896_Plant_Density_Effect_on_ Yeild_and_Yield_Components_of_Common_Millet_ Cultivars_as_Second_Crop_in_Miyaneh_Region
40. Аверчев О. В. Науково-виробничі рекомендації з технології вирощування проса в Причорноморському степу України. Херсон : Олді плюс, 2008. 23 с. 41. Гринюк И. М. Влияние способов и норм сева проса на его урожайность в условиях Приднестровской зоны Ивано-Франкивской области. Сборник научных трудов Международной конференции посвященной 30-летию научно-исследовательского института крупяных культур. Каменец-Подольский, 2002. С. 228–235.
42. Черенков В. А. та ін. Рекомендації по вирощуванню гречки і проса. Дніпропетровськ, 2013. С. 23.
43. Каленська С. М., Черній В. П. врожайність зерна проса залежно від елементів біологізації техно- логії його вирощування. Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технологічного університету. 2016. Вип. 24 Ч. 1. С. 101-108.
44. Бєлєніхіна А. В., Костромітін В. М., Глубокий О. М. Адаптивність і екологічна пластичність сортів проса залежно від умов року. Вісник Центру нау- кового забезпечення АПВ Харківської області. 2013. Вип. 15. С. 10-16.
45. Каталог сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2021 р. Охорона прав на сортирослин: офіц. бюл. Мін. АгрополітикиУкраїни, Держ. служба з охорони прав на сортирослин. К. : ТОВ «Алефа», 2021. 531 с.
46. Константинов С. И., Шапина Л. Я., Линник В. М. Методы и результаты селекции проса в лесо- степи Украины. Селекция и семеноводство. 1988. Вып. 65. С. 18-23.
47. Кобизєва Л. Н., Безугла О. М., Григоращенко Л. В., Генофонд зернобобових і круп’яних культур НЦГРРУ – джерело вихідного матеріалу для пер- спективних напрямів селекції. Теоретичні основи селекції польових культур: Збірник наукових праць. Харків, ІР ім. В. Я. Юр’єва УААН, 2007. С. 301-325.
48. Константинов С. І., Горбачова С. М., Горлачова О. В. Результати вивчення світової колекції проса в Лісостепу України. Науковий вісник національного аграрного університету. Х., 2001. Вип. 40. С. 47-50.
49. Горбачова С. М. Створення врожайних сортів проса з високою якістю зерна і крупи та стійкістю до ура- ження збудниками хвороб. Селекція і насінництво: міжвід. темат. наук. зб. Х., 2008. Вип. 95. С. 71-79.
50. Спеціальна селекція і насінництво польових куль- тур: навч. посіб. / За ред. В. В. Кириченка. Харків, 2010. С. 251-280.
51. Кобизєва Л. Н., Горбачова С. М., Бірюкова О. В. Просо – культура універсального напряму викори- стання. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2013. Випуск 14. С. 68-75.
2. Кращенко О. А. Аналіз конкурентоспроможності виробництва зерна у розрізі регіонів. Ефективна економіка. 2013. № 9. URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=2334
3. Лотиш О. Я. Стратегічний аналіз зернової галузі України: стан та перспективи розвитку. Інтелект XXI. 2018. № 3. С. 74-79.
4. Наукові основи адаптації систем землеробства до змін клімату в південному Степу України:Монографія / за наук. Ред. Чл.-кор. НААН Р. А. Вожегової, Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2018. 752 с.
5. Hafiz M., Rizwan Mazhar, Muhammad Aslam Khan, Naveed Aslam. Effectof Climate Changeon Agriculture – Farming Trend. URL: https://farmingtrend. com/effect-of-climate-change-on-agriculture/1/6
6. Береговой В. К. Продовольча проблема і використання ріллі під зерновими культурами. Агросвіт. 2011. № 12. URL: http://www.agrosvit. info/?op=1&z=648&i =2
7. Challinor A. et al. Impro ving the use of сrop models fo rrisk assess ment and climate change adaptation. Agric. Syst. 2018. Vol. 159. P. 296–306.
8. Камінська А. І. Стан виробництва та кон’юнктура ринку проса в Україні. Ефективна економіка. 2015. № 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2015_1_26
9. Злидник М. І. Міжнародна оцінка конкурентоспроможності вітчизняної продовольчої продукції. Національна економіка Інтелект ХХІ. 2020. № 3. С. 26-31.
10. Lágler R. et al. Morphological and molecular analysis of common millet (P. miliaceum) cultivars compared to an aDNA sample from the 15-th century (Hungary). Euphytica. 2005. Vol. 146(1). P. 77–85.
11. Vetriventhan M. et al. Genetic and genomic resources, and breeding for accelerating improvement of small millets: current status and future interventions. Nucleus. 2020. Vol. 63(3). P. 217–39.
12. Li X., Yadav R., Siddique K. Neglected and underutilized crop species: the key to improving dietary diversity and fighting hunger and malnutrition in Asia and the Pacific Front Nutr. 2020. Vol. 7(254). P. 593-711.
13. Fao stat.fao. org.ua. 2022. URL: https://www.fao.org/ faostat/ru/#data/QCL (дата звернення: 18.02.2022).
14. Гордієнко Г. Історія культурних рослин. Мюнхен, 1970. С. 60-64.
15. Earliest domestication of common millet in East Asia extended to 10000 years ago. URL: https://www. researchgate.net/publication/ 24345956 (дата звернення: 23.02.2022).
16. Lu H. et al. Earliest domestication of common millet (Panicum miliaceum) in East Asia extended to 10,000 years ago. Proc Natl Acad Sci USA. 2009. Vol. 106(18). P. 736–772. DOI: https:// doi. org /10.1073/pnas.0900158106
17. Жам О. Колекція давніх зернових культур у зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Наукові записки НІЕЗ «Переяслав». 2019. Випуск 15 (17). С. 128-135.
18. Горбаненко С. А., Журавльов О. П., Пашкевич Г. О. Сільське господарство жителів Пастирського городища. К. : Академперіодика, 2008. 188 с.
19. Культурные растения и их сордичи : Систематика, география, цитогенетика, иммунитет, экология, происходжение, использование. Изд. 3-е, перераб. и доп. М.: Колос, 1971. 752 с.
20. Мазур В. А. Поліщук І. С. Телекало Н. В. Мордванюк М. О. Рослинництво: навч. посіб. Вінниця : Видавництво ТОВ «Друк», 2020. 352 с
21. Sorghum and Millets (Second Edition) Chemistry, Technology and Nutritional Attributes Chapter 5 – Grain Structure and Grain Chemical. 2019. P. 85-129 DOI: https:// doi.org /10.1016/B978-0-12-811527-5.00005-8
22. Lata C. Advances in omics for enhancing abiotic stress tolerance in millets. Proc. Indian Natl. Sci. Acad. Vol. 81. P. 397–417. DOI: https:// doi.org/ 10.16943/ptinsa/2015/v81i2/48095
23. Singh M., Salej S. Millets, Pseudo Cereals : Genetic Resources and Breeding Advancement. Duxford, United Kingdom: Woodhead Publishing. 2021. URL: https://lib.ugent.be/catalog/ebk01:4100000011462444
24. Boukail S. et al. Genome wide association study of agronomic and seed traits in a world collection of proso millet (Panicum miliaceum L.). BMC Plant Biol. 2021. Vol. 21. P. 330 DOI: https:// doi.org /10.1186/ s12870-021-03111-5
25. Liu M., et al. Genetic diversity and population structure of broomcorn millet (Panicum miliaceum L.) cultivars and landraces in China based on microsatellite markers. Int J Mol Sci. 2016. Vol. 17(3). P. 370.
26. Zohary D., Hopf M. Domestication of plants in the Old World, third edition. Oxford: University Press, 2000. 83 p.
27. Habiyaremye C. et al. Proso millet (Panicum miliaceum L.) and its potential for cultivation in the Pacific North-West, U.S.: a review. Front Plant Sci. 2017. Vol. 7. P. 1961. DOI: https://doi.org/10.3389/ fpls.2016.01961.
28. Aziz Nurbekov et al. Potential of pearl millet as a forage crop in wheat-based double cropping system in Central Asia. SAT eJournal. 2013. Vol. 11. P. 1-5.
29. Baltensperger D. Progress with proso, pearl and other millets. In Trends in New Crops and New Uses; ASHS Press: Alexandria, VA, USA. 2002. P. 100–103. URL: https://www.researchgate.net/publication/237297201_ Progress_with_Proso_Pearl_and_Other_Millets.
30. Reddy V. G., Upadhyaya H. D., Gowda C. L. Morphological characterization of world’s proso millet germplasm collection. J. SAT Agric. Res. 2007. Vol. 3. P. 4. URL:https://www.researchgate. n e t / p u b l i c a t i o n / 2 6 5 2 0 4 0 0 _ M o r p h o l o g i c a l _ characterization_of_world's_proso_millet_germplasm.
31. Calamai A. et al. Evaluation of the agronomic traits of 80 accessions of proso millet (Panicum miliaceum L.) under Mediterranean pedoclimatic conditions. Agriculture. 2020. Vol. 10(12). P. 578.
32. Jones H. et al. Approaches and constraints of using existing landrace and extant plant material to understand agricultural spread in prehistory. Plant Genet Res. 2008. Vol. 6(2). P. 98–112.
33. Parthasarathy Rao P., Basavaraj G. Status and prospects of millet utilization in India and global scenario. In: Millets: promotion for food, feed, fodder, nutritional and environment security. Proceedings of Global Consultation on Millets Promotion for Health & Nutritional Security Society for Millets Research, ICAR Indian Institute of Millets Research, Hyderabad. 2015. P. 197–209.
34. Юрковська В., Овсянникова Л., Валевська Л., Щербатюк С. Споживні властивості зерна проса. Стан і перспективи харчової науки та промисловості : тези доповідей міжнародної науково-технічної конференції, 8-9 жовтня 2015 р. ТНТУ, 2015. С. 114-115.
35. Yurkovska V., Ovsyannikov L., Valevska L., Shcherbatyuk S. Consumer properties of milet. Book of abstracts. International scientific and technical conference "State and prospects of food science and industry", (Tern., 8-9 October 2015). P. 114-115.
36. Taylor J., Schober T., Bean S. Novel food and nonfood uses for sorghum and millets. J. Cereal Sci. 2006. Vol. 44(3). P. 252–71.
37. Saleh A., Zhang Q., Chen J., Shen Q. Millet grains: nutritional quality, processing, and potential health beneits. Compr Rev Food Sci F. 2013. Vol. 12(3). P. 281–95. 38. Кващук О. В., Сучек М. М., Хоміна В. Я., Пастух О. Д. Круп’яні культури: навч.посіб. Кам’янець- Подільський: ПП «Медобори 2006», 2013. 288 с.
39. Ali Faramarzi, Soleiman Jamshidi, Kurosh Siami. Рlant density effect on yeild and yield components of common millet cultivars as second crop in miyaneh region. International Conference on Biology, Environment and Chemistry United Arab Emirates, Dubai, 2011. P. 277-279. URL: https://www.researchgate.net/ publication/274002896_Plant_Density_Effect_on_ Yeild_and_Yield_Components_of_Common_Millet_ Cultivars_as_Second_Crop_in_Miyaneh_Region
40. Аверчев О. В. Науково-виробничі рекомендації з технології вирощування проса в Причорноморському степу України. Херсон : Олді плюс, 2008. 23 с. 41. Гринюк И. М. Влияние способов и норм сева проса на его урожайность в условиях Приднестровской зоны Ивано-Франкивской области. Сборник научных трудов Международной конференции посвященной 30-летию научно-исследовательского института крупяных культур. Каменец-Подольский, 2002. С. 228–235.
42. Черенков В. А. та ін. Рекомендації по вирощуванню гречки і проса. Дніпропетровськ, 2013. С. 23.
43. Каленська С. М., Черній В. П. врожайність зерна проса залежно від елементів біологізації техно- логії його вирощування. Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технологічного університету. 2016. Вип. 24 Ч. 1. С. 101-108.
44. Бєлєніхіна А. В., Костромітін В. М., Глубокий О. М. Адаптивність і екологічна пластичність сортів проса залежно від умов року. Вісник Центру нау- кового забезпечення АПВ Харківської області. 2013. Вип. 15. С. 10-16.
45. Каталог сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2021 р. Охорона прав на сортирослин: офіц. бюл. Мін. АгрополітикиУкраїни, Держ. служба з охорони прав на сортирослин. К. : ТОВ «Алефа», 2021. 531 с.
46. Константинов С. И., Шапина Л. Я., Линник В. М. Методы и результаты селекции проса в лесо- степи Украины. Селекция и семеноводство. 1988. Вып. 65. С. 18-23.
47. Кобизєва Л. Н., Безугла О. М., Григоращенко Л. В., Генофонд зернобобових і круп’яних культур НЦГРРУ – джерело вихідного матеріалу для пер- спективних напрямів селекції. Теоретичні основи селекції польових культур: Збірник наукових праць. Харків, ІР ім. В. Я. Юр’єва УААН, 2007. С. 301-325.
48. Константинов С. І., Горбачова С. М., Горлачова О. В. Результати вивчення світової колекції проса в Лісостепу України. Науковий вісник національного аграрного університету. Х., 2001. Вип. 40. С. 47-50.
49. Горбачова С. М. Створення врожайних сортів проса з високою якістю зерна і крупи та стійкістю до ура- ження збудниками хвороб. Селекція і насінництво: міжвід. темат. наук. зб. Х., 2008. Вип. 95. С. 71-79.
50. Спеціальна селекція і насінництво польових куль- тур: навч. посіб. / За ред. В. В. Кириченка. Харків, 2010. С. 251-280.
51. Кобизєва Л. Н., Горбачова С. М., Бірюкова О. В. Просо – культура універсального напряму викори- стання. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2013. Випуск 14. С. 68-75.
Опубліковано
2022-05-23
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО
