Фотосинтетичні показники гібридів кукурудзи залежно від густоти посіву і обробітку біопрепаратами за умов зрошення
Анотація
Мета – дослідити вплив густоти рослин та обробітку біологічними препаратами на формування фотосинтетичних показників гібридів кукурудзи у Південному Степу України. Методи. Дослідження проводилися протягом 2019–2021 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН, що розташоване в зоні Інгулецького зрошуваного масиву. Фактор А – різні за групами ФАО вітчизняні гібриди кукурудзи. Фактор В – густота рослин. Фактор С – обробка інноваційними вітчизняними біопрепаратами. Результати. Встановлено, що обробіток біопрепаратами забезпечив прибавку площу асиміляційної поверхні гібридів кукурудзи. Гібриди кукурудзи (в середньому) максимальну площу асиміляційної поверхні показали за обробки препаратом Біоспектр БТ – 0,665 м2 / рослину. Найбільший вплив на площу асиміляційної поверхні спричиняв препарат Біоспектр БТ, який забезпечував приріст, порівняно з необробленим контролем, на 0,028–0,067 м2 / рослину. Препарат Трихопсин БТ в середньому за дослідом також позитивно впливав на площу асиміляційної поверхні (приріст 0,015–0,055 м2 / рослину). Біологічний препарат Флуоресцин БТ в середньому за дослідом мінімально впливав на площу асиміляційної поверхні (приріст 0,009–0,044 м2 / рослину). Площа асиміляційної поверхні збільшилась за рахунок зменшення пошкоджень грибними захворюваннями та шкідниками, а також під впливом рістстимулювальної дії препаратів. Висновки. Максимальну величину фотосинтетичного потенціалу – 3100 тис. м2*діб – було одержано у середньопізнього гібриду Арабат за густоти 90 тис. рослин / га та обробки біопрепаратом Біоспектр БТ. У середньопізнього гібриду Чонгар максимальний показник фотосинтетичного потенціалу спостерігали за густоти 90 тис. рослин / га та обробки біопрепаратом Біоспектр БТ – 2924 тис. м2*діб. Середньостиглий гібрид Каховський максимальний показник фотосинтетичного потенціалу – 2498 тис. м2*діб – показав за густоти 90 тис. рослин / га та обробки біопрепаратом Біоспектр БТ. Ранньостиглий гібрид Степовий максимальну величину фотосинтетичного потенціалу показав за густоти 90 тис. рослин / га та обробки біопрепаратом Біоспектр БТ – 2090 тис. м2*діб.
Посилання
2. Крутякова В. І., Таргоня В. С. Багаторівнева система сертифікації органічних виробництв сільськогосподарської продукції. Біологічний метод захисту рослин: досягнення і перспективи. Інформаційний бюлетень Східнопалеарктичної регіональної секції Міжнародної організації з біологічної боротьби зі шкідливими організмами. 2018. № 53. С. 185–191.
3. Vozhehova R., Marchenko T., Piliarska O., Lavrynenko Yu., Halchenko N., Lykhovyd P. Grain corn product yield and gross value depending on the hybrids and application of biopreparations in the irrigated conditions. Scientific Papers Series Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development. 2021. Vol. 21, Iss. 4. С. 611–619.
4. Паламарчук В. Д. Вплив позакореневих підживлень на лінійні розміри рослин кукурудзи. Науковий вісник НУБІП. Серія: Агрономія. 2018. № 286. С. 231–244. URL: http://socrates.vsau.org/repository/getfile. php/18659.pdf.
5. Вожегова Р. А., Боровик В. О., Марченко Т. Ю., Рубцов Д. К. Вплив густоти рослин і доз добрив на фотосинтетичну діяльність і врожайність сої середньостиглого сорту Святогор в умовах зрошення.Вісник аграрної науки. 2020. № 4 (805). С. 62–68. doi: 10.31073/agrovisnyk 202004-09.
6. Савчук М. В., Лісовий М. М., Таран О. П. Вплив передпосівної обробки нанокомпозитами на фотосинтетичний апарат гібрида кукурудзи. Вісник аграрної науки. 2018. № 5 (782). С. 32–35. doi: 1031073/ agrovisnyk201805–05.
7. Марченко Т. Ю., Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Хоменко Т. М. Особливості формування фотосинтетичного потенціалу і врожайності насіння батьківських компонентів кукурудзи в умовах зрошення та застосування стимулятора росту. Plant Varieties Studying and protection. 2020. Т. 16, № 2. С. 191–198. doi: 10.21498/2518-1017.16.2.2020.209239
8. Корсун С. Г., Буслаєва Н. Г., Довбаш Н. І. Особливості фотосинтетичної діяльності посівів кукурудзи на зерно в умовах забруднення агроекотопів свинцем, кадмієм, цинком. Вісник аграрної науки. 2016. Т. 94, № 1. С. 32–36.
9. Крутякова В. І. Біометод – основа сталого розвитку вітчизняного землеробства. Вісник аграрної науки. 2020. № 10. С. 5–14. doi: 10.31073/ agrovisnyk202009-01
10. Міщенко С. В., Лайко І. М. Зменшення площі фотосинтезуючої поверхні листків конопель різних еколого-географічних типів в результаті самозапилення. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2012. № 12. С. 143–149.
11. Lavrynenko Yu. O., Vozhegova R. A., Hozh O. A. Productivity of corn hybrids of different FAO groups depending on microfertilizers and growth stimulants under irrigation in the south of Ukraine. Agricultural Science and Practice. 2016. Vol. 3, Iss. 1. P. 55–60. doi: 10.15407/agrisp3.01.055.
12. Черчель В. Ю., Шевченко М. С. Агроресурси і наукове моделювання виробництва 100 мільйонів тонн зерна. Зернові культури. Т. 4, № 1. 2020. С. 53–63. doi: 10.31867/2523-4544/0106.
13. van Lenteren J. C., Bolckmans K., Köh J. Biological control using invertebrates and microorganisms: plenty of new. BioControl. 2018. Vol. 63. Р. 39–59. doi: 10.1007/s10526-017-9801-4.
14. Vozhehova R., Marchenko T., Lavrynenko Y., Piliarska O., Zabarа P., Zaiets S., Tyshchenko A., Mishchenko S., Kormosh S. Productivity of lines – parental components of maize hybrids depending on plant density and application of biopreparations under drip irrigation. Scientific Papers Series Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development. 2022. Vol. 22, Iss. 1. Р. 695–704.
15. Рекомендації Інженерно–технологічного інституту “Біотехніка” НААН https://biotekhnika.od.ua/uk (дата звернення: 20.02.2022). 16. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях / Р. А. Вожегова, Ю. О. Лавриненко, М. П. Малярчук [та ін.]. Херсон: Грінь Д. С., 2014. 268 с.
