Поживний режим ґрунту на посівах ячменю озимого за різних строків сівби та регуляторів росту рослин в умовах зрошення

Ключові слова: азот, фосфор, калій, зрошення, ячмінь, строки сівби, регулятори.

Анотація

Метою роботи є визначення поживного режиму ґрунту на посівах ячменю озимого в умовах зрошення Південного Степу України за різних строків сівби та обробки насіння багатофункціональними регуляторами росту рослин Гуміфілд Форте брікс, МИР і PROLIS. Методи. Дослідження проводились на зрошуваних землях в 2016–2019 рр. за методикою польових і лабораторних досліджень Інституту зрошуваного землеробства (ІЗЗ) НААН. У зразках ґрунту визначали вміст нітратів (за Грандваль-Ляжем), рухомого фосфору (за Мачигіним), обмінного калію (на полум’яному фотометрі). За сівби ячменю озимого 1 і 20 жовтня та обробки насіння використовували регулятори росту рослин (РРР): Гуміфілд Форте брікс (0,8 л/т), МИР (6 г/т) і PROLIS (5 г/т). Поливами вологість ґрунту на посівах підтримувалась на рівні 70% НВ у шарі 0.50 м. Результати досліджень. Встановлено, що обробка насіння ячменю озимого регуляторами росту рослин за сівби після попередника соя в 0,30 м шарі ґрунту на темно-каштанових ґрунтах збільшувала вміст нітратного азоту в ґрунті та покращувала забезпечення ним рослин, порівняно з контрольним варіантом (N90). У період весняного кущення рослин у шарі ґрунту 0,30 м у варіантах без РРР за сівби ячменю 1 і 20 жовтня нітратів містилося 35,9 і 47,8 мг/кг, тоді як за обробки насіння ними їх було більше – відповідно 36,0–40,3 та 59,6–63,6 мг/кг. У більшості випадків упродовж періоду “стеблування – повна стиглість зерна” за першого строку сівби вищий вміст нітратів у ґрунті забезпечували РРР Гуміфілд Форте брікс і PROLIS – 6,8–9,8 та 6,2–9,3 мг/кг, що на 1,0–1,8 та 0,9–1,0 мг/кг більше за варіант без них. Водночас як за другого строку сівби – Гуміфілд Форте брікс і МИР – 6,8–17,2 та 7,2–17,2 мг/кг, що перевищує контрольний варіант на 1,4–8,0 та 1,5–8,0 мг/кг. Враховуючи, що фосфорні і калійні добрива не вносились, то такої помітної різниці за обробки насіння РРР і без них за цими елементами живлення не спостерігалась. Висновки. Обробка насіння регуляторами росту рослин Гуміфілд Форте брікс, МИР і PROLIS значно поліпшувало передусім азотне живлення рослин ячменю озимого. Максимальна кількість нітратів і рухомого фосфору спостерігається в період весняного кущення рослин культури. Від весняного кущення до кінця вегетації, вміст їх у ґрунті зменшується, що свідчить про їх використання рослинами майже до “повної стиглості зерна” і більш інтенсивнішим воно було на варіантах з регуляторами росту рослин та за сівби ячменю озимого в пізніший строк сівби – 20 жовтня.

Посилання

1. Смирнов П.М, Муравин Э.А. Роль отдельных элементов в жизни растений, вынос питательных веществ с урожаем с.-х. культур. Агроном. 2008. № 4. С. 18–23.
2. Лісовий М.В. Підвищення ефективності мінеральних добрив. К.: Урожай, 1991. 120 с.
3. Філіп'єв І.Д., Гамаюнова В.В. Нове у застосуванні добрив на зрошуваних землях. Зрошуване землеробство. 1998. Вип. 41. С. 20–25.
4. Вожегова P.A. Напрями адаптації галузі рослинництва до регіональних змін клімату. Збірник тез II Міжнародної науково-практичної конференції «Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіта», 10–12 квітня 2019 року. ДУ НМЦ «Агрооевіта», Київ – Миколаїв –Херсон. 2019. С. 3–9.
5. Бычко О.С. Интенсивная технология выращивания озимого ячменя. Научно обоснованная система орошаемого земледелия. Киев: Урожай. 1987. С. 103–105.
6. Заєць С. О., Онуфран Л. І. Продуктивність сортів ячменю озимого на зрошуваних землях залежно від попередника та фону азотного живлення. Зрошуване землеробство: Міжвід. темат. наук. зб. 2016. Вип. 66. С. 31–34
7. Анішин Л. Вітчизняні біологічно активні препарати просяться на поля України. Пропозиція. 2004. № 10. С. 48–50.
8. Food and Agriculture Organization of the Unated Nations (2016). URL: http://www.fao.org/home/en
9. Попова Л. В. Вивчення впливу біологічного препарату поліміксобактерину на елементи продуктивності та урожайність озимої пшениці сорту Жайвір в умовах Овідіопольського району Одеської області. Аграрний вісник Причорномор’я. 2014. Вип. 71. С. 13–18.
10. Nafziger, E.D., L.M. Wax, and C.M. Brown. (1986). Response of five winter wheat cultivars to growth regulators and increased nitrogen. Crop Sci. 26:767–770. doi:10.2135/cropsci1986.0011183X002600040029x
11. Анішин Л. А., Пономаренко С. П., Грицаєнко З. М. Регулятори росту рослин. Рекомендації по застосуванню. Київ: ДП «Міжвідомчий науково-технічний центр «Агробіотех» НАН України і Міністерства освіти і науки України. 2011. 40 с.
12. Калитка В.В., Ялоха Т.М. Урожайність ячменю озимого за дії різних попередників та регулятора росту АКМ. Наук. вісн. НУБІП. 2011. № 162. С. 89–93. 13. Полянчиков С.П., Ковбель А.І. Амінокислоти у рослинництві. Наук.-практ. зб. Посібник українського хлібороба. 2016. т. 1. С. 16–17.
14. Яворська В., Драговоз І., Мусіяка В. Регулятори росту зберігають сортову типовість сільськогосподарських культур. Пропозиція. 2004. № 8–9. С. 7.
15. Eremenko O., Kalenska S., Pokoptseva L., Todorova L. (2019). The inffluence of AKM Growth Regulator on Photosynthetic Activity of Oilseed Flax Plants in the Conditions of Insufficient Humidification of the Southern Stepp of Ukraine / in Modern Development Paths of agricultural production. Editor V. Nadykto. 703–807. DOI: https://doi.org/ 10.1007/978–3–030–14918–5_78
16. Волкогон В.В. Стимулятори росту рослин як складові технологій раціонального використання мінеральних добрив. Вісник Харк. держ. агр. ун.-ту. 2004. № 4. С. 40–44.
17. Касицкий Ю.И., Грицевич Ю.Г., Павлова М.Ю. Оптимизация минерального питания растений при использовании биостимуляторов. Аграрний вісник Причорномор'я. Одеса, 1999. Вип. № 3. С. 160–166.
18. Пироговская Г.В. Использование биологически активных веществ и биопрепаратов в получении медленнодействующих удобрений и их эффективность. Аграрний вісник Причорномор'я. Одеса, 1999. Вип. № 3. С. 166–170.
19. Гамаюнова В.В., Панфілова А.В., Бакланова Т.В. [та ін.]. Збільшення зерновиробництва в зоні Степу України за рахунок вирощування ячменю та оптимізації його живлення. Наукові горизонти = Scientific Horizons. Житомир. 2020. № 2 (87). С. 15–23.
Опубліковано
2022-05-23
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО