Сортовипробування ячменю озимого в умовах Південного Степу України

Ключові слова: сорт, сортовивчення, урожайність, ячмінь озимий

Анотація

За останні десятиліття урожайність зернових культур, зокрема ячменю озимого, у світовому масштабі значно зросла. Це відбулось, у першу чергу, за рахунок селекційно-генетичного поліпшення сортового складу. Заміна старих сортів новими, більш продуктивними, конкурентоспроможними, із широкою агроекологічною пластичністю і підвищеними адаптивними властивостями до несприятливих умов середовища є одним із найраціональніших засобів підвищення врожайності зерна озимих зернових культур. Мета дослідження – вивчення сортового складу і визначення урожайності зерна ячменю озимого залежно від сортових особливостей в умовах Південного Степу України. Методи. Експериментальні дослідження проводили упродовж 2019-2021 рр. в умовах навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету, використовуючи польовий і порівняльний методи досліджень. Результати. Досліджувані сорти ячменю озимого мають дуже добрі показники за господарськими ознаками. Середня урожайність за роки сортовипробування була досить високою і досягала 5,34-6,01 т/га залежно від сорту. Винятком стали сорти Буревій (4,39 т/га), Гордість Пальміри (2,95 т/га) і Скарб Пальміри (3,72 т/га). В умовах дослідного поля Миколаївського НАУ у середньому за роки дослідження отримано 4,86 т/га зерна ячменю озимого сорту Буревій, 5,48 т/га – сорту Дев’ятий вал, 5,45 та 5,66 т/га – відповідно сортів Гордість Пальміри і Скарб Пальміри, що перевищило показники урожайності зерна у державному сортовипробуванні відповідно на 9,7; 2,6; 45,8 та 34,3%. Висновки. Досліджувані сорти ячменю озимого селекції Селекційно-генетичного інституту (Національного центру насіннєзнавства і сортовивчення) відповідають вимогам сучасного сільськогосподарського виробництва і відзначаються високою адаптивністю. Більш продуктивними серед досліджуваних сортів в умовах Південного Степу України у середньому за роки дослідження є Гордість Пальміри, Дев’ятий вал і Скарб Пальміри.

Посилання

1. Гамаюнова В. В., Кувшинова А. О. Вплив біопрепаратів на формування врожайності сортів ячменю озимого в умовах Південного Степу України. Сучасні наукові дослідження на шляху до євроінтеграції : матеріали міжнар. наук.-прак. форуму, м. Мелітополь, 21–22 червня 2019 р. Мелітополь : ФОП Однорог Т. В., 2019. С. 115–117.
2. Нагірний В. В. Вивчення продуктивності сортів ячменю озимого залежно від агротехнічних прийомів вирощування. Сучасні наукові дослідження на шляху до євроінтеграції : матеріали Міжнар. наук.- прак. форуму, м. Мелітополь, 21–22 червня 2019 р. Мелітополь : ФОП Однорог Т. В., 2019. С. 129–131.
3. Lillywhite R., Wiltshire J., Webb J., Menadue H. The response of winter barley (Hordeum vulgare) and forage maize (Zea mays) crops to polyhalite, a multinutrient fertilizer. The Journal of Agricultural Science. 2020. Vol.158(4). P. 269-278. doi:10.1017/S002185962000060X
4. Creissen H. E., Jorgensen T. H., Brown J. K. M. Increased yield stability of field-grown winter barley (Hordeum vulgare L.) varietal mixtures through ecological processes. Crop Protection. 2016. No 85. Р. 1-8.
5. Bakinowska E., Tratwal A., Nowosad K., Bocianowski J. A mildew infection resistance study of winter barley varieties and their mixtures by the logistic model. Journal of Plant Protection Research. 2020. Vol. 60 (2). Р. 207-214.
6. Лавриненко Ю. О., Базалій Г. Г., Усик Л. О., Жупина А. Ю. Адаптивна здатність сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу України. Аграрні інновації. 2020. № 1. С. 97-102. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.1.16
7. Демидов О. А., Гудзенко В. М., Правдзіва І. В. Диференціювання та виокремлення сортів пшениці м’якої озимої за комплексом показників хлібопекарської якості. Plant Varieties Studying and Protection. 2021. № 17(3). С. 226-239. https://doi.org/10.21498/2518-1017.17.3.2021.242959
8. Кривенко А. І., Почколіна С. В. Реалізація генетичного потенційного рівня урожайності різних сортів пшениці і ячменю озимих залежно від строків сівби в умовах Причорноморського Степу України. Аграрний вісник Причорномор’я. 2019. Вип. 92. С. 44-52.
9. Гудзенко В. М., Поліщук Т. П., Бабій О. О., Лисенко А. А., Юрченко Т. В. Комплексне оцінювання селекційних ліній ячменю ярого за врожайністю, стабільністю та стійкістю до біо- та абіотичних чинників в умовах центральної частини Лісостепу України. Plant Varieties Studying and Protection. 2021. № 17(1). С. 30-42. https://doi.org/10.21498/2518-1017.17.1.2021.228206
10. Цапік Т. Ф., Усова Н. М., Дудаєв Г. Ф. Оцінка продуктивності сучасних сортів ячменю озимого в умовах Південного Степу України. Світові рослинні ресурси: стан та перспективи розвитку : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 7 червня 2017 р. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2017. С. 136-139.
11. Мойсієнко В.В., Подольський О.М. Продуктивність ячменю озимого сорту Хайлайт залежно від елементів технології вирощування. Наукові горизонти. «Scientific Horizons». 2019. № 10 (83). С. 13-19. doi: 10.33249/2663-2144-2019-83-10-13-19.
12. Репин К. Ячмень – сколько сеем, сколько собираем, какова перспектива. Зерно. 2015. № 1(106). С. 110-115.
13. Білоусова З. В. Вплив азотних підживлень на продуктивність рослин ячменю озимого. Сучасні наукові дослідження на шляху до євроінтеграції : матеріали міжнар. наук.-прак. форуму, м. Мелітополь, 21–22 червня 2019 р. Мелітополь : ФОП Однорог Т. В., 2019. С. 31–33.
14. Федорчук М. І., Нагірний В. В. Зимостійкість сортів озимого ячменю за лабільних параметрів клімату на півдні України. Таврійський науковий вісник. 2018. № 104. С. 108-115.
Опубліковано
2021-12-14
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО