Вплив системи живлення на урожайність та якість зерна пшениці озимої
Анотація
Мета дослідження – встановлення впливу строку і способу внесення добрив на формування кількісних та якісних показників врожаю пшениці озимої в умовах Південного Степу України. Методи. Закладку дослідів та експериментальні дослідження проведено згідно із загальноприйнятими рекомендаціями з використанням загальнонаукових, спеціальних та математично-статистичних методів дослідження. Результати. Час та способи застосування під- живлень суттєво впливали на формування окремих елементів структури врожаю, що відповідним чином і позначилося на показнику біологічної урожайності рослин пшениці озимої, яка в контрольному варіанті за раннього внесення азоту була сформована на рівні 7,99 т/га, що в 1,8 рази перевищує відповідний варіант у разі більш пізнього внесення азоту. Застосування монофосфату калію для обох строків використання аміачної селітри за підживлення позначилось у збіль- шенні біологічної врожайності на 0,61–0,89 т/га, що свідчить про доцільність позакореневого застосу- вання цього добрива. Раннє підживлення азотом сприяло збільшенню вмісту білка в зернівці на 21,3%, кількості клейковини – на 10,6% порівняно з варіантом пізнього підживлення. Позакореневе внесення фосфорно-калійних добрив забезпечило збільшення загальної білковості зерна на 11,5% за використання монофосфату калію на фоні піз- нього внесення азоту, тоді як на фоні його раннього вне- сення спостерігалося збільшення кількості клейковини на 7,6% порівняно з контролем. Зерно пшениці озимої усіх дослідних варіантів від- носиться до 2-3 класу якості продовольчого напрямку і може бути використане у борошномельній і хлібопе- карській галузі та для експортування. Висновки. Результати проведених досліджень свід- чать про високу ефективність таких агрозаходів, як своєчасне внесення азотних добрив у дозі N40 за пер- шого підживлення та застосування у баковій суміші для позакореневої обробки рослин пшениці озимої у стадію ВВСН 31 монофосфату калію (1 л/га). За раху- нок зростання окремих елементів структури врожаю, внесення азоту у І декаді лютого разом із підживлен- ням фосфорно-калійними добривами нами отримано 8,6 т/га зерна 2 класу якості.
Посилання
2. Господаренко Г. М., Черно О. Д. Урожайність пшениці озимої після різних попередників на фоні тривалого застосування добрив у сівозміні. Землеробство. 2015. Вип. 1. С. 28-31.
3. Аверчев О. В., Куліш В. Ю., Лавренко С. О. Урожайність сортів пшениці дворучки залежно від строку сівби та норм мінеральних добрив у незрошуваних умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2020. Вип. 115. С. 4-12.
4. Литовченко А. О., Глушко Т. В., Сидякіна О. В. Якість зерна сортів пшениці озимої залежно від факторів та умов року вирощування на півдні Степу України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2017. Вип. 3. С. 101-110.
5. Гирка А. Д. Вплив локального азотного підживлення на формування показників структури врожаю озимої пшениці. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2009. № 1. С. 13-16.
6. Вожегова Р. А., Мунтян Л. В. Вплив різних доз азотного добрива та норм висіву на елементи структури врожаю сортів пшениці озимої. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2015. Вип. 3 (86). С. 107-115.
7. Господаренко Г. М., Черно О. Д., Любич В. В., Рябовол Я. С., Крижанівський В. Г. Урожайність та хлібопекарські властивості зерна пшениці озимої при різних дозах і строках застосування азотних добрив. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 3. С. 21-31.
8. Deng Y., Teng W., Tong Y-P., Chen X-P. Zou C-Q. Phosphorus Efficiency Mechanisms of Two Wheat Cultivars as Affected by a Range of Phosphorus Levels in the Field. Frontiers Plant Science. 2018. Vol. 9. Article 1614. P. 1-12.
9. Звонар А. М. Вплив погодних умов року та сортових особливостей на споживання азоту та формування якості зерна пшениці озимої. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2020. Вип. 3. С. 87-95.
10. Hamnér K., Weih M., Eriksson J., Kirchmann H. Influence of nitrogen supply on macro- and micronutrient accumulation during growth of winter wheat. Field Crops Research. 2017. Vol. 213. pp.118-129.
11. Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. Основи наукових досліджень в агрономії. Вінниця : ПП «ТД «Едельвейс і К»», 2014. 332 с.
12. ГОСТ 10840-64. Зерно. Методы определения натуры. [Дата введения 01.07.1965]. Москва, 1965. 4 с.
13. ГОСТ 10846-91. Зерно и продукты его переработки. Методы определения белка. [Дата введения 01.06.1993]. Москва, 1991. 6 с.
14. ГОСТ 13586.1-68. Зерно. Методы определения количества и качества клейковины в пшенице. [Дата введения 01.06.1968]. Москва, 1968. 5с.
15. ДСТУ 3768:2019. Пшениця. Технічні умови. [Чинний від 10.06.2019 р.]. Київ, 2019. 14 с.
16. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследования). Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
17. Олійник К. М., Давидюк Г. В., Клименко І. І., Дем’янюк О. С. Вплив технологій вирощування пшениці озимої на морфофізіологічні та агрохімічні аспекти формування врожаю. Агроекологічний журнал. 2020. № 4. С. 95-105.
18. Hanhur V. V., Kocherha А. А., Pypko О. S., Kabak Y. I., Len O. I. The influence of mineral fertilizers on water consumption and productivity of winter wheat. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy. 2020. № 3. рр. 54-60.
19. Мазуренко Б. О. Вплив азотного підживлення на формування елементів продуктивності тритикале-дворучки за пізніх осінніх строків сівби в умовах Правобережного Лісостепу. Миронівський вісник. 2018. № 7. С. 134-145.
20. Білоусова З. В., Кліпакова Ю. О. Технологічні властивості зерна інтенсивних сортів пшениці озимої. Праці Таврійського державного агротехнологічного університету. 2019. Вип. 19. Т. 1. С. 262-269.