Вплив основного обробітку ґрунту на щільність та поживний режим ґрунту під час вирощування ріпаку озимого

Анотація

Мета. Метою досліджень передбачали визначити вплив способу і глибини основного обробітку ґрунту під сівбу ріпаку озимого на окремі його показники, зокрема на щільність складення та вміст рухомих сполук азоту і фос- фору. Методи. Дослідження проводили на чорноземі звичайному середньосуглинковому в умовах Лісостепу України впродовж 2012–2015 рр. з ріпаком озимим сорту Чемпіон України. При проведенні досліджень використо- вували загальноприйняті методи, методики та ДСТУ. Досліджували вплив способу основного обробітку ґрунту – оранки на 25-27 см та дискування на 12-14 см на щільність складення ґрунту, його поживний режим: вміст рухомих сполук азоту і фосфору під час вирощування ріпаку озимого сорту Чемпіон України та їх сезонні зміни впродовж вегетації культури. Результати. За результа- тами проведених досліджень встановлено, що прийняті на вивчення способи і глибина основного обробітку ґрунту під ріпак озимий найбільшою мірою позначилися на такому показникові, як щільність складення ґрунту. Визначено, що більшою на 0,12 – 0,13 г/см3 упродовж вегетації щільність грунту була за фоном дискування на 12-14 см порівняно з оранкою на 25-27 см. На вмі- сті рухомих форм азоту і фосфору у шарах ґрунту 0-30, 30-50 та 0-50 см способи обробітку його як на початку, так і в кінці вегетації рослин ріпаку озимого практично не позначились не так істотно. Найбільшою кількість рухомих елементів живлення визначена на весняний період за істотного зменшення їх вмісту до фази цві- тіння. Спосіб і глибина обробітку ґрунту дещо впливала і на пошарове розміщення нітратів, хоча загалом у шарі ґрунту 0-50 см у середньому за роки досліджень їх вміст практично не різнився і мав лише тенденцію переваги за оранки на 20-25 см. Значно більшою мірою за шарами ґрунту вирізнявся вміст рухомого фосфору. За поверх- невого обробітку ґрунту – дискування на 12-14 см порів- няно з оранкою більше Р2О5 містилося у шарі 0-30 см. За проведення оранки ж у підорному 30-50 см горизонті цього елементу визначено 29,0, а по фону дискування – 18,2 мг/кг ґрунту. У розрахунковому 0-50 см шарі ґрунту кількість рухомого фосфору була практично однако- вою – 29,0 (дискування) та 31,5 мг/кг ґрунту (за оранки). У сезонній динаміці вміст рухомих елементів живлення незалежно від способу і глибини обробітку ґрунту змен- шувався, а щільність складення, навпаки зростала. Висновки. Дослідженнями встановлено, що спосіб і гли- бина основного обробітку ґрунту під ріпак озимий, а саме оранка на 25-27 см та дискування на 12-14 см певною мірою впливали на щільність ґрунту і менше на вміст рухомих сполук азоту і фосфору за незначної переваги проведення у якості основного обробітку ґрунту оранки.