Продуктивність пшениці озимої за мінімізованого обробітку ґрунту та органо-мінеральних систем удобрення на зрошуваних землях

  • Р.А. Вожегова Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • М.П. Малярчук Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
  • Д.І. Котельников Фермерське господарство «ЮКОС і К»
  • І.Т. Нетіс
  • К.С. Грибинюк Асканійська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
Ключові слова: пшениця озима, забур’яненість, основний обробіток, удобрення, доступний азот, рухо- мий фосфор, обмінний калій, продуктивність

Анотація

У статті відображено результати досліджень із вивчення показників забур’яненості, вмісту основних елементів живлення та продуктивності пшениці озимої залежно від різних способів та глибини основного обро- бітку ґрунту та удобрення культури у сівозміни в зрошу- ваних умовах Півдня України. Метою досліджень було визначення впливу основного обробітку ґрунту та різних систем удобрення на показники вмісту доступного азоту, рухомого фосфору та обмінного калію та забур’яненості посівів озимої пшениці та подальшого впливу показни- ків на продуктивність. Під час експерименту використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахун- ково-порівняльний, математично-статистичний методи та загальновизнані в Україні методики і методичні рекомендацій. Дослідження проводились протягом 2009–2016 рр. на дослідних полях Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН України. Дослідження дають змогу стверджувати, що наймен- ший рівень забур’яненості спостерігався за дискового обробітку на 12–14 см у системі диференційованого обробітку ґрунту (контроль) 10,8 шт./м2. Застосування чизельного розпушування на 23–25 см у системі різногли- бинного безполицевого обробітку збільшило забур’яне- ність до 23,8 шт./м2, тобто в 2,2 раза порівняно з контро- лем. Найбільша ж засміченість посівів спостерігалась за дискового обробітку на 12–14 см у системі мілкого одно- глибинного розпушування 34,0 шт./м2 та нульового обро- бітку ґрунту 27,9 шт./м2, тобто більше в 3,14 та 2,6 раза порівняно з контролем. Проте однаковий рівень врожай- ності за дискового обробітку на 12–14 см у системі дифе- ренційованого та мілкого одноглибинного обробітку і чизельного на 23–25 см у системі різноглибинного без- полицевого розпушування 6,38 та 6,50 т/га. Найменший рівень врожайності в досліді було зазначено за нульо- вого обробітку ґрунту 5,55 т/га, що менше на 0,94 т/га, або на 16,9%, порівняно з контролем. Збільшення дози добрив до 105 кг/га д.р. у середньому на 1 га сівозмін- ної площі не суттєво вплинуло на врожайність, проте подальше збільшення дози до N120Р40 сформувало максимальну продуктивність у досліді у середньому по фактору В, що більше на 0,71 т/га, або на 11,9%, порів- няно з контролем.

Посилання

1. Харченко О.В. Основи програмування врожаїв сільськогосподарських культур. Суми : Університетська книга, 2003. 291 с.
2. Гирка А.Д. Агробіологічні основи формування продуктивності озимих та ярих зернових культур у Північному Степу України : дис. доктор. с.г. наук. Дніпропетровськ, 2015. С. 356.
3. Чугрій Г.А. Формування продуктивності сортів пшениці озимої залежно від строку сівби в умовах Донецької області. Науковий журнал «Таврійський науковий вісник». № 107. 2020. С. 178–185.
4. Вінюков О.О., Бондарева О.Б., Коноваленко Л.І. Формування якості зерна пшениці м’якої озимої в Донецькій області в умовах глобальних змін клімату. Збірник праць ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти», ДУ НМЦ «Агроосвіта». 2019. 490 с.
5. Моисеев Ю., Чухляев И., Родина Н. Технологии будущего в сельском хозяйстве. Международный сельскохозяйственный журнал. 1998. № 1. С. 56–62.
6. Бурбела М. Сучасні агроекологічні і соціальні аспекти хімізації сільського господарства. Пропозиція. 1995. № 1. С. 17–18; № 2. С. 11–38; № 3. С. 18.
7. Лисікова В., Гаврилянчик В., Лисікова В., Шовгун О. Виробництву зерна – нові перспективні сорти. Пропозиція. 2009. № 9. С. 68-72.
8. Ушкаренко В.О., Андрусенко І.І., Пилипенко Ю.В. Екологізація землеробства і природокористування в Степу України. Таврійський науковий вісник. 2005. Вип. 38. С. 168–175.
9. Сайко В.Ф. Сучасні технології вирощування конкурентоспроможного зерна. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства УААН». Київ, 2004. Спец. вип. С. 26–31.
10. Gathala M.K. Conservation agriculture based tillage and crop establishment options can maintain farmers’ yields and increase profits in South Asia’s ricemaize systems. Evidence from Bangladesh. Field Crops Research. 2014. Р. 85–98.
11. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва : Агропромиздат, 1985. С. 351.
Опубліковано
2021-03-28
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО