Транспіраційний коефіцієнт томата залежно від гранулометричного складу ґрунтів

  • О.В. Журавльов Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України
  • А.П. Шатковський Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України
  • Ф.С. Мельничук Державне підприємство «Центральна лабораторія якості води та ґрунтів» Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України
  • Ю.О. Черевичний Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України
Ключові слова: томат, коефіцієнт транспірації, про- дуктивність транспірації, площа листкової поверхні, гра- нулометричний склад ґрунтів

Анотація

Мета – дослідити і визначити вплив гранулометрич- ного складу ґрунтів на транспіраційний коефіцієнт рослин томата. Методи. Дослідження проводили за методиками вегетаційних досліджень І.К. Кіршина з використанням аналітичних і статистичних методів обробки експеримен- тальних даних. Результати досліджень. Параметри тран- спірації рослин томата розсадного розглянуто як оціночний критерій водопотреби рослини у певну фазу її розвитку з метою оптимізації процесу управління зрошенням. Польові експериментальні вегетаційні дослідження про- ведено на землях ДП «ДГ «Брилівське» ІВПіМ НААН про- тягом 2016–2020 рр. Отримані результати підтверджують, що гранулометричний склад ґрунту достовірно впливає на фізіологічні процеси рослин томата: формування основних біометричних параметрів, структурні елементи і параметри процесів транспірації тощо. Встановлено, що максимальні витрати вологи на транспірацію рослини томата відпові- дають міжфазному періоду «цвітіння–плодоутворення». Водночас за мірою росту і розвитку рослин транспіраційний коефіцієнт знижується. Так, до цвітіння залежно від грану- лометричного складу ґрунтів транспіраційний коефіцієнт становив 186,2–202,2 г/г, а на початок дозрівання плодів цей параметр зменшувався до 159,8–157,6 г/г. Визначено, що тенденція динамічних змін параметра продуктивності транспірації дзеркально відображала тенденцію змін транспіраційного коефіцієнта рослин томата. Висновки. Максимальні значення транспіраційного коефіцієнта фік- сували від висаджування розсади до цвітіння, а у міжфаз- ний період «плодоутворення–дозрівання» його параметри знижувалися. За результатами кореляційно-регресійного аналізу встановлено функціональну залежність накопи- чення сухої речовини рослин томата від площі листкової поверхні. Визначено, що залежно від гранулометричного складу ґрунтів транспіраційний коефіцієнт рослин томата має стійку тенденцію до зниження зі збільшенням вмісту у ґрунтах фізичної глини.

Посилання

1. Макрушин М.М., Макрушина Є.М., Петерсон Н.В., Мельников М.М. Фізіологія рослин. Вінниця : Нова Книга, 2006. 416 с.
2. Скляр В.Г., Злобін Ю.А. Екологічна фізіологія рослин. Суми : Університетська книга, 2015. 271 с.
3. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. Київ : Либідь, 2005. 808 с.
4. Ромащенко М.І. Шатковський А.П., Рябков С.В. Краплинне зрошення овочевих культур і картоплі в умовах Степу України. Київ : ДІА, 2012. 248 с.
5. Посівні площі сільськогосподарських культур за їх видами у 2020 році. Державна служба статистики України : вебсайт. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/(дата звернення: 12.03.2021).
6. Полуэктов Р.А., Нагиев А.Т., Шукуров М.Ш., Мирзоев Ф.А. Расчет транспирации и испарения в динамической модели агроэкосистемы. Известия Национальной академии наук Азербайджана. 2004. № 2. С. 248–254.
7. Полуэктов Р.А., Кумаков В.А., Василенко Г.В. Моделирование транспирации посевов сельскохозяйственных культур. Физиология растений. 1997. Том. 44. № 1. С. 68–73.
8. Eric A., Fisher J., Zamir D., Jocelyn R. Transpiration from Tomato Fruit Occurs Primarily via Trichome-Associated Transcuticular Polar Pores. Plant Physiology. 2020. Volume 184. Issue 4, P. 1840–1852. URL: https://doi.org/10.1104/pp.20.01105.
9. Jolliet O., Bailey B. The effect of climate on tomato transpiration in greenhouses: measurements and models comparison. Agricultural and Forest Meteorology. 1992. Volume 58. Issues 1–2. P. 43–62. URL: https://doi.org/10.1016/0168-1923(92)90110-P.
10. Shirazi1 A., Measuring С. Transpiration Rates of Tomato. HortScience. 1993. Vol. 28(10). Р. 1035–1038.
11. Киршин И.К. Методика эксперимента: вегетационный метод. Свердловск : УрГУ, 1989. 56 с.
12. Ничипорович А.А. Власова М.П. О формировании и продуктивности фотосинтетического аппарата различных культурных растений в течение вегетационного периода. Физиология растений. 1961. Т. 8. № 1. С. 56–64.
13. Третьяков Н.Н. Практикум по физиологии растений. Москва : Агропромиздат, 1990. 271 с.
14. Ушкаренко В.О., Вожегова Р.А., Голобородько С.П., Коковіхін С.В. Методика польового досліду (зрошуване землеробство). Херсон : Грінь Д.С., 2014. 448 с.
Опубліковано
2021-03-28
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО