Ефективність застосування біопрепаратів під час вирощування ліній-батьківських компонентів гібридів кукурудзи за різної густоти рослин в умовах краплинного зрошення

Т.Ю. Марченко; Ю.О. Лавриненко; М.Я. Кирпа; О.Ф. Стасів

doi:10.32848/agrar.innov.2021.5.22

Т.Ю. Марченко Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
Ю.О. Лавриненко Інститут зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України
М.Я. Кирпа Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України
О.Ф. Стасів Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.22

Ключові слова: кукурудза, лінії, батьківські компо- ненти, урожайність, насіння, біопрепарати

Анотація

Мета. Удосконалення технології вирощування ліній-батьківських компонентів інноваційних гібридів кукурудзи на зрошуваних землях шляхом визначення впливу нових біопрепаратів за різної густоти рослин на врожайність насіння та економічну ефективність за умов зрошення в Південному Степу; встановлення впливу різних умов проморожування на якість насіння гібридів кукурудзи залежно від їх збиральної воло- гості і способів сушіння. Методи. Польові – з обліку врожайності, лабораторні – з визначення показників якості насіння; біометричні – з визначення особливос- тей росту і розвитку рослин батьківських ліній гібридів кукурудзи; статистичні – з установлення достовірності отриманих результатів. Результати. Встановлено, що найбільший вплив площу листків рослин ліній куку- рудзи мала батьківська форма, частка її впливу ста- новила 62,1%. Густота рослин та обробіток препара- тами менше впливали на формування площі листкової поверхні, частка їхнього впливу становила відповідно 10,7% та 27,2%. За обробітку препаратом Флуоресцин БТ усі лінії-батьківські компоненти гібридів кукурудзи мали найвищі показники площі листкової поверхні рослин. У наступні фази розвитку рослин культури відбувалося незначне зменшення даного показника, тому площа листків однієї рослини в межах різної щільності ценозу не може бути показником оптимізації технології вирощування ліній-батьківських компонентів гібридів. Площа листків рослини може бути індикато- ром дії певного елемента технології (в нашому разі біопрепаратів) за конкретної густоти рослин та кон- кретної лінії. Площа листкової поверхні рослин – бать- ківських ліній гібридів кукурудзи показала високий рівень залежності врожайності насіння та площі лист- кової поверхні. Коефіцієнт кореляції становив 0,556. Скоростигла лінія ДК281 показала найвищий рівень рентабельності (191%) та найбільший умовно чистий прибуток (77,9 тис грн/га) за густоти рослин 90 тис/ га та обробки препаратом Біоспектр БТ. Найбільший умовно чистий прибуток та рентабельність у середньо- ранньої лінії ДК 247 були за густоти рослин 80 тис/га та обробки Біоспектром БТ – 98,1 тис грн/га та 241% відповідно. Найбільший умовно чистий прибуток та рентабельність у лінії ДК 411 були за густоти рослин 80 тис/га та обробки Біоспектром БТ – 91,5 тис грн/га та 224% відповідно. Найбільший умовно чистий при- буток та рентабельність у лінії ДК 445 (ФАО 430) був за густоти рослин 70 тис/га та обробки Біоспектром БТ – 135,8 тис грн/га та 328% відповідно. Висновки. Біопрепарати Флуоресцин БТ, Трихопсин БТ, Біоспектр БТ на посівах ліній-батьківських компонентах гібридів кукурудзи спричиняють рістрегулюючу дію. Під дією препаратів збільшувалася площа листкової поверхні ліній кукурудзи. Площа листкової поверхні рослин ліній зменшувалася зі збільшенням густоти рослин. Для кожної лінії-батьківського компонента гібриду необхідна індивідуальна технологія вирощування, що передбачає певну густоту рослин та застосування засобів захисту рослин із рістрегулюючою дією.

Посилання

1. Наукове обґрунтування технологій вирощування кукурудзи на зрошуваних землях із урахуванням гідротермічних чинників і змін клімату / Я.М. Гадзало та ін. Зрошуване землеробство. 2020. Вип. 73. С. 21–26. URL: https://doi.org/10.32848/0135-2369.2020.73.13.
2. Assessment of the CROPWAT 8.0 software reliability for evapotranspiration and crop water requirements calculations / R.A. Vozhehova et al. Journal of Water and Land Development. Polish Academy of Sciences (PAN) in Warsaw. 2018. № 39(X–XII). P. 147–152. URL: http://www.degruyter.com/view/j/jwld DOI: 10.2478/jwld-2018-0070.
3. Черчель В.Ю., Шевченко М.С. Агроресурси і наукове моделювання виробництва 100 мільйонів тонн зерна. Зернові культури. 2020. Т. 4. № 1. С. 53–63. URL: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0106.
4. Кирпа М.Я. Методологія визначення якості насіння зернових культур. Бюлетень Інституту сільськогосподарської степової зони НААН. 2016. № 10. С. 20–25.
5. Кирпа М.Я., Ковальов Д.В. Особливості проростання насіння гібридів кукурудзи залежно від його крупності. Зернові культури. 2020. Т. 4. № 1. С. 46–52. URL: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0105.
6. Крутякова В.І. Біометод – основа сталого розвитку вітчизняного землеробства. Вісник аграрної науки. 2020. № 10. С. 5–14. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202009-01.
7. Мікробні препарати в сучасних аграрних технологіях / В.В. Волкогон та ін. Київ : НААН. 248 с.
8. Крутякова В.І., Таргоня В.С. Багаторівнева система сертифікації органічних виробництв сільськогосподарської продукції. Біологічний метод захисту рослин: досягнення і перспективи. Інформаційний бюлетень Східно-палеарктичної регіональної секції Міжнародної організації з біологічної боротьби зі шкідливими організмами. 2018. № 53. С. 185–191.
9. From the Lab to the Farm: An Industrial Perspective of Plant Beneficial Microorganisms / J.J. Parnell et al. Front Plant Sci. 2016. V. 7. Р. 1110. DOI: 10.3389/fpls.2016.01110.
10. Biological control using invertebrates and microorganisms: plenty of new / J.C. Van Lenteren et al. BioControl. 2018. V. 63. Р. 39–59. DOI: 10.1007/s10526-017-9801-4.
11. Marchenko T.Yu. Innovative elements of cultivation technology of corn hybrids of different FAO groups in the conditions of irrigation. Natural sciences and modern technological solutions: knowledge integration in the XXI century : collective monograph. Lviv-Torun : Liha-Pres, 2019. P. 137–153. URL: https://doi.org/10.36059/978-966-397-154-4/135-152.
12. Бєлов Я.В. Напрями оптимізації технологій вирощування насіння кукурудзи за умов змін клімату. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. № 4. С. 74–81. DOI.org: 10.31521/2313-092X/2018-4(100)-11.
13. Вожегова Р.А., Хоменко Т.М. Особливості формування фотосинтетичного потенціалу і врожайності насіння батьківських компонентів кукурудзи в умовах зрошення та застосування стимулятора росту. Plant Varieties Studying and protection. 2020. Т. 16. № 2. С. 191–198. URL: http://doi.org/10.21498/2518-1017.16.2.2020.209239.
14. Вожегова Р.А., Лавриненко Ю.О., Марченко Т.Ю. Продуктивність ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи залежно від способів поливу та густоти рослин у Південному Степу. Вісник аграрної науки. Генетика, селекція, біотехнологія. 2020. № 2(803). С. 58–63. URL: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202002-11S.
15. Черчель В.Ю., Марочко В.А., Таганцова М.М. Обґрунтування індексу співвідношення висоти прикріплення верхнього качана до висоти рослини гібридів кукурудзи (Zea mays L.). Plant Varieties Studying and Protection. 2014. № 2(23). С. 37–39. URL: https://doi.org/10.21498/2518-1017.2(23).2014.56127.
16. Рекомендації Інженерно-технологічного інституту «Біотехніка» НААН (м. Одеса). URL: https:// biotekhnika.od.ua/uk (дата звернення: 12.03.2019).
17. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях / Р.А. Вожегова та ін. Херсон : Грінь Д.С., 2014. 286 с.
18. Продуктивність та стійкість до уражень біотичними чинниками ліній-батьківських компонентів гібридів кукурудзи за використання біопрепаратів в умовах зрошення / Т.Ю. Марченко та ін. Селекція і насінництво. 2020. № 118. С.130–139. URL: https://doi.org/10.30835/2413-7510.2020.222395.