Продуктивність та якість зерна пшениці озимої залежно від позакореневого підживлення в лівобережному Лісостепу України
Анотація
Мета. Метою статті є встановлення особливос- тей формування врожайності та якості зерна пшениці м’якої озимої залежно від позакореневого підживлення хелатними мікродобривами в умовах лівобережного Лісостепу України. Методи дослідження – польові, лабораторні, статистичні. Планування, проведення польових дослідів, спостереження й обліки здійсню- вали за Б.О. Доспєховим. Статистичні опрацювання результатів дослідів проводили дисперсійним методом, використовували пакети прикладних програм Agrostat, Microsoft Excel. Результати. Встановлено, що формування еле- ментів структури врожайності значною мірою залежить від проведення позакореневого підживлення. Зокрема, було виявлено збільшення кількості зерен у колосі на 3,3–5,3 зерен, зростання маси зерна з колосу на 0,22–0,33 г та маси 1 000 зерен на 3,1–4,9 г залежно від варіанта позакореневого підживлення. Найвищі показ- ники елементів структури врожаю сформувалися у варі- анті позакореневого підживлення рослин «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га). Застосування різних варіантів позакореневого під- живлення під час вирощування пшениці озимої сприяло доброму розвитку рослин протягом всієї вегетації, що дало змогу сформувати врожайність, яка значно пере- вищила контрольний варіант. Внесення комплексного добрива «РОСТОК» Макро в дозі 3 л/га забезпечило збільшення приросту зерна на 0,36 т/га порівняно з контролем. Застосування добрива «РОСТОК» Макро в дозі 2 л/га разом із монодобривом «РОСТОК» Марганець в дозі 1 л/га підвищило приріст зерна на 0,45 т/га. Найвищий приріст зерна отримано у варіанті позакореневого підживлення рослин добри- вами «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га), а саме 0,62 т/га. З’ясовано, що проведення позакореневого піджив- лення сприяло підвищенню технологічних показників (склоподібності, вмісту білка, кількості та якості клей- ковини) та зростанню класу якості зерна пшениці ози- мої. Найкращим за усіма технологічними показниками якості було зерно пшениці озимої, отримане у варі- анті позакореневого підживлення «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га). Висновки. В умовах лівобережного Лісостепу України на чорноземі глибокому малогумусному сут- тєвий вплив на збільшення урожайності та якості зерна пшениці озимої має позакореневе підживлення мікродобривами. Варіант «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га) забезпечив максимальну вро- жайність разом із високими показниками якості зерна пшениці озимої.
Посилання
2. Голик Л.М. Новий зимостійкий сорт пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum) Волошкова. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2007. № 6. С. 5–11.
3. Господаренко Г.М. Основи інтегрованого застосування добрив. Київ : ЗАТ НІЧЛАВА, 2002. 344 с.
4. Моргун В.В., Санін Є.Ю., Швартау В.В. Клуб 100 центнерів. Сучасні сорти та системи живлення і захисту озимої пшениці. Київ : Логос, 2014. 148 с.
5. Сайко В.Ф. Перспектива виробництва зерна в Україні. Вісник аграрної науки. 1997. № 9. С. 27–32.
6. Майданюк В.В. Урожайність та якість пшениці озимої у Північному Лісостепу залежно від технології вирощування. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2011. Вип. 1–2. С. 103–108.
7. Гошко В.В. Микроэлементы для пшеницы. Зерно. 2006. № 11. С. 53–56.
8. Булигін С.Ю. та ін. Мікроелементи в сільському господарстві. 3-тє вид. доп. Дніпропетровськ : Січ, 2007. 100 с.
9. Гончаренко Е.В., Кутолей Д.М., Полянчиков С.С. Обзор рынка хелатных микроудобрений. Агроном. 2007. № 1. С. 34–39.
10. Жемела Г.П., Мусатов А.Г. Агротехнічні основи підвищення якості зерна. Київ : Урожай, 1989. 160 с.
11. Санін Ю.В., Санін В.А., Санін О.Ю. Особливості позакореневого підживлення с/г культур мікроелементами. Агроном. 2016. № 4. С. 36–38.
12. Кудря С.І, Георгиця Я.І. Сумісна дія попередників і мікродобрив на продуктивність пшениці озимої в лівобережному Лісостепу України. Бюлетень Інституту зернового господарства. 2010. Вип. 39. С. 113–115.
13. Шакалій С.М. Якість зерна пшениці м’якої озимої за використання позакореневого підживлення в умовах лівобережного Лісостепу України. Нубіп. 2017. № 1. С. 76–84. URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/dopovidi2017.01.007/7755. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2017.01.007.
14. Полянчиков С.П. Роль микроудобрений Реаком в повышении качества продукции. Посібник хлібороба. 2009. С. 37–39.
15. Бикін А.В. та ін. Роль оптимізації живлення та удобрення пшениці озимої шляхом позакореневого підживлення на фоні твердих добрив у підвищенні якості зерна, борошна і хліба в умовах правобережного Лісостепу України. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2010. Вип. 149. С. 96–108.
16. Кутова А.М. Ефективність мікродобрив за різних рівнів удобрення сільськогосподарських культур на чорноземі опідзоленому Лівобережного Лісостепу : автореф. дис. … канд. с.-г. наук : спец. 06.01.04. Харків, 2012. 24 с.
17. Лихочвор В.В. Мінеральні добрива та їх застосування. Львів : НВФ «Українські технології», 2008. 312 с.
18. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
19. Панфілова А.В., Гамаюнова В.В. Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від фону живлення в умовах Південного Степу України. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2018. Вип. 294. С. 129–136.
20. Вожегова Р.А., Мунтян Л.В. Вплив різних доз азотного добрива та норм висіву на елементи структури врожаю сортів пшениці озимої. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2015. Вип. 3. С. 107–115.
21. Генгало О.М., Генгало Н.О., Шеіна Є.В. Порівняльна оцінка різних видів азотних добрив за ранньо-весняного внесення на лучно-чорноземному ґрунті. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2018. Вип. 286. С. 251–259.
