Роль метеорологічних чинників у формуванні продуктивності льону-довгунцю в умовах Лісостепу Західного та Полісся

  • А.М. Шувар Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України
  • І.А. Шувар Львівський національний аграрний університет
  • Н.М. Рудавська Інститут сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України
Ключові слова: льон-довгунець, режим зволо- ження, температурний режим, продуктивність волокна

Анотація

Мета. Метою статті є теоретичне обґрунтуваннята розроблення математичної моделі щодо доцільностірозміщення посівів льону-довгунцю в ґрунтово-кліматич-ній зоні Полісся та Лісостепу Західного безпосередньов регіоні з урахуванням його біокліматичного потенціалу.Методи. Для аналізу статистичних даних та визначенняїх вірогідності використовували дисперсійний, факто-ріальний, кореляційний, регресійний методи. Аналізпогодних умов і рівень їх мінливості за період 2000–2020 року порівняно із середніми багаторічними показ-никами проводився на основі критеріїв коефіцієнта сут-тєвості відхилень (Кс) елементів агрометеорологічногорежиму кожного з досліджуваних років від середніхбагаторічних. Результати. Аналіз статистичних данихза 2000–2016 роки свідчить про те, що стабільність фор-мування урожайності льону-довгунцю в зоні Лісостепупрактично відсутня (R2=0,1594) та нестабільна за раху-нок як розривів розміщення у часі, так і врожайностіокремих регіонів зони. Урожайність волокна істотноваріювалась від 0,36 т (2003 рік), 0,42 т (2007 рік), до1,40 т (2006 рік) і 1,25т (2013 рік). Спостереженнята аналіз за метеорологічними явищами в Україні свід-чать про регіональні зміни клімату. Відзначено підви-щення середньорічної температури повітря, зміну три-валості та зростання теплозабезпечення вегетаційногоперіоду льону, а також істотне збільшення кількостіта інтенсивності несприятливих метеорологічних явищнавіть у регіонах. Кратність прояву несприятливихпогодних умов за величиною кількості опадів варіюва-лась у межах 41–58 випадків. Найбільша їх кількістьвідзначена у Житомирській (58 випадки), Волинській(54 випадки) та Івано-Франківській (53 випадки) облас-тях. Встановлено, що між вологозабезпеченістю місяціввегетаційного періоду та продуктивністю льону-дов-гунцю в умовах зон Львівської області помірний зв’язокмали квітень (R=0,326, D=10,6%) та червень (R=0,483,D=23,3%). Решта місяців значно корелювала між показниками R=0,501–0,629, D=25,1–39,6%. За результатамирегресійного аналізу впливу сукупності температурногорежиму та розподілу опадів за вегетаційний періодльону-довгунцю розроблена математична регресійнамодель формування рівня урожайності культури длязони Полісся, яка свідчить про те, що у середньомудля зони зв’язок має помірну силу (R=0,392, D=15,4%).Висновки. Погодні умови ґрунтово-кліматичної зонине мають істотного впливу на формування урожайностільону, тобто є пластичними стосовно рівня урожайно-сті. За розрахунком множинного коефіцієнта кореляцій-ної залежності комплексу погодних умов визначено, щовисокий рівень тісноти зв’язку з урожайністю волокнальону-довгунцю був визначальним для Волинськоїобласті (травень, R=0,950, D=90,3%); Житомирськоїобласті (травень, R=0,812, D=65,9%); Івано-Франківськоїобласті (липень, R=0,679, D=46,1); Львівської області(липень, R= 0,702, D=49,3%): Рівненської області(липень, R=0,773, D=53,7%); Чернігівської області (кві-тень, липень, серпень, R=0,749–0,773, D=56,1–59,8%).

Посилання

1. Зубов О.Р., Зубова Л.Г., Славгородська Ю.В. Оцінка впливу метеорологічних факторів на врожайність озимих культур в умовах північної частини Луганської області. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 2. С. 14–20.
2. Камінський В.Ф., Голодна А.В., Гресь С.А. Значення погодно-кліматичних умов у виробництві зернобобових культур в Україні. Корми і кормовиробництво. 2004. Вип. 53. С. 38–48.
3. Лопатинська А.Ю. Очікувані наслідки зміни клімату. Вісник Дніпропетровського університету. 2011. Вип. 5(2). С. 26–33.
4. Стефановська Т.Р., Підліснюк В.В. Оцінка вразливості змін клімату сільського господарства України. Екологічна безпека. 2010. № 1(9). С. 62–66.
5. Трипольська Г.М. Як проявляється зміна клімату в Україні? URL: https://ua.boell.org/uk/2020/06/09/yak-proyavlyaetsya-zmina-klimatu-v-ukraini.
6. В Українi агрокліматичні зони змістилися на 200 км. URL: https://agravery.com/uk/posts/show/vukraini-agroklimaticni-zoni-zmistilisa-na-200-km.
7. Адаменко Т.І. Зміна клімату та сільське господарство в Україні: що варто знати фермерам? Німецько-український агрополітичний діалог. 2019. 34 с.
8. Чехова І.В., Чехов С.А., Шкурко М.П. Вітчизняний ринок льону. Економіка України. 2017. № 1 (662). С. 52–63.
9. Висновок на проєкт Закону України «Про внесеннязмін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» щодо скасування вивізного (експортного) мита на насіння льону, подрібненого або неподрібненого, та рижію» (реєстр. № 4737 від 31 травня 2016 року). URL: https://ips.ligazakon.net/document/XH3NL00A.
10. Заблоцька Т.М., Скриник О.А. Прогнозування дат стійкого переходу середньої добової температури повітря через зазначені межі. Наукові праці УкрНДГМІ. 2009. Вип. 258. С. 84–105.
11. Демолон А. Рост и развитие культурных растений. Москва, 1961. 400 с.
Опубліковано
2021-01-11
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО