Оптимізація продукційного процесу агроценозів соняшнику за посушливих умов Південного Степу України

О.Я. Ревтьо; Є.О. Домарацький

doi:10.32848/agrar.innov.2021.5.11

О.Я. Ревтьо Херсонський державний аграрно-економічний університет
Є.О. Домарацький Херсонський державний аграрно-економічний університет

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.11

Ключові слова: гібриди соняшнику, Драган, Конгрес, Тунка, стимулятори росту, Вуксал Мікроплант, Хелафіт Комбі, Біогель, Міфосат

Анотація

Мета статті полягає в оптимізації продукційногопроцесу агроценозів соняшнику за вирощування йогов екстремально-посушливих умовах Південного СтепуУкраїни.Методи. У процесі досліджень були використанітакі методи: історичний (для узагальнення науковихдосягнень вчених щодо оптимізації продукційного про-цесу агроценозів соняшнику); польовий багаторічнийдвофакторний дослід (для визначення біометричних показників та врожаю культури); лабораторний (дляаналізу структури та якості врожаю насіння); статистич-ний (для проведення дисперсійного аналізу результатівдосліджень).Результати. За результатами узагальнення бага-торічних даних польових досліджень установлено, щообробіток соняшника на початкових етапах органогенезустимуляторами росту по-різному впливав на біометричніпоказники рослин. Позакореневі обробки соняшника сти-муляторами росту не мали істотного впливу на висотурослин, вона залежала від генетичних особливостейгібриду. Проте досліджувані препарати мали позитивнийвплив на формування площі листового апарату і кількістьлистків на одній рослині. Усі досліджувані гібриди форму-вали максимальну площу листового апарату і кількістьлистків на одній рослині за умов внесення препаратуХелафіт Комбі у фазу цвітіння. Максимальна площа лист-кової поверхні (52,5 тис.м2/га) була зафіксована у гібридуТунка на варіанті обробітку рослин Хелафітом Комбі.Аналізом даних польових досліджень установлено,що впродовж 2017–2020 рр. найбільшу урожайністьзагалом формував гібрид Тунка. Реакція гібридів надосліджувані стимулятори росту рослин була неодна-ковою. Позакореневі обробки рослин соняшника сти-муляторами росту мали тенденцію до підвищення вро-жайності порівняно з контрольним варіантом за всімадосліджуваними гібридами. В середньому за чотирироки проведення досліджень показники прибавки уро-жайності до контрольного варіанта коливалися в межахвід 0,14 т/га до 0,43 т/га. Найвищого рівня приросту уро-жайності, а саме 0,43 т/га, від стимуляторів росту зафік-совано у гібриду Драган у варіанті обробітку соняшникапрепаратом Вуксал Мікроплант. В більш сприятливі2018 та 2019 рр. за вологозабезпеченістю вплив стиму-ляторів росту на формування урожайності соняшникабув більш суттєвим порівняно з гостро посушливими2017 та 2020 рр. Найвищим рівнем урожайності, а саме2,21 т/га в середньому за роками проведення дослі-джень, характеризувався гібрид Тунка за умов обро-бітку рослин Вуксалом МікроплантОбробіток рослин соняшника стимуляторами ростумав позитивний вплив на структурні показники урожаюдосліджуваних гібридів. Діаметр суцвіття під впливомстимуляторів росту мав тенденцію до збільшення, мак-симальним він був за умов обробки рослин ВуксаломМікроплант і Хелафітом Комбі. Максимальною маса1 000 насінин була встановлена у гібриду Тунка (74,1 г)за умов внесення препарату Вуксал Мікроплант.Висновки. Проведені багаторічні польові дослі-дження дають можливість стверджувати, що позако-реневий обробіток рослин стимуляторами росту можебути дієвим механізмом оптимізації продукційногопроцесу агроценозів соняшнику за вирощування йогов екстремально-посушливих умовах Південного СтепуУкраїни.

Посилання

1. Базалій В.В., Домарацький Є.О., Козлова О.П., Домарацький О.О. Вплив стимуляторів росту та біофунгіцидів на архітектоніку різних морфобіотипів соняшника. Техніка і технології АПК. 2019. Вип. 2 (111). С. 24–28.
2. Базалій В., Домарацький Є., Козлова О. Вплив біофунгіцидів і стимуляторів росту на продуктивність соняшнику та якість олійної сировини. Зрошуване землеробство. 2019. Вип. 71. С. 5–10.
3. Гангур В.В., Єремко Л.С., Кочерга А.А. Ефективність біостимуляторів за умови передпосівної обробки насіння соняшнику. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 2. С. 36–42. URL: https://doi.org/10.31210/visnyk2020.02.04.
4. Добровольський А.В., Домарацький Є.О. Особливості реалізації стимулюючої дії комплексних препаратів рослинами соняшника на початкових етапах органогенезу. Аграрний вісник Причорномор’я. 2017. Вип. 84-2. С. 39–45.
5. Домарацький Є.О., Добровольський А.В., Домарацький О.О. Вплив багатофункціональних рістрегулюючих препаратів на формування продуктивності гібридів соняшнику високоолеїнового типу. Таврійський науковий вісник. 2020. Вип. 115. С. 32–41.
6. Домарацький Є.О., Козлова О.П. Економічне обґрунтування використання екологобезпечних препаратів у технологічних схемах вирощування соняшника. Таврійський науковий вісник. 2020. Вип. 111. С. 60–68.
7. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва : Колос, 1985. 336 с.
8. Буряк Ю.І. та ін. Ефективність застосування регуляторів росту рослин та мікродобрива в насінництві соняшнику. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2014. № 16. С. 20–25.
9. Єременко О.А. Агробіологічні основи формування продуктивності олійних культур (Helianthus annuus L., Carthamus tinctorius L., Linum usitatissimum L.) в Південному Степу України : дис. … докт. с.-г. наук : спец. 06.01.09. Київ ; Мелітополь, 2018. 402 с.
10. Кириченко В.В., Чехов А.В., Петренкова В.П. Визначення оптимальних параметрів виробництва олійних культур : методичні рекомендації. Харків : Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, 2012. 88 с.
11. Клименко І.І. Вплив регуляторів росту рослин і мікродобрив на урожайність насіння ліній та гібридів соняшник. Селекція та насінництво. 2015. Вип. 107. С. 183–188.
12. Покопцева Л.А., Калитка В.В. Вплив антиоксиданту дистинол на формування насіння соняшнику в умовах півдня України. Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. 2006. № 57. С. 73–78.
13. Пономаренко С.П. Регуляторы роста растений. Киев, 2003. 312 с.
14. Попов С.І., Кириченко В.В., Козубенко Л.В. Визначення біологічної врожайності кукурудзи та соняшнику : методичні рекомендації. Харків : Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, 2014. 16 с.
15. Черячукін М.В., Андрієнко О.М., Григор’єва О.С. Регулятори росту рослин. Агробізнес Сьогодні. 2011. URL: http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/109-rehuliatory-rosturoslyn.html.
16. Шиян Д.В., Гончарова К.І. Інноваційна складова при виробництві соняшнику. Сучасні інноваційно-інвестиційні механізми розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції : матеріали VІІ міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 29 жовтня 2020 р. Полтава : Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка, 2020. С. 69–70.
17. Domaratskiy Y. et al. Research Of The Impact Of Growth Regulators Application On The Basic Biometric, Structural Indicators And Formation Of Sunflower Hybrids Seed Performance In The Southern Zones Of Ukraine Under The Conditions Of Global Climate Transformations. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences. 2018. № 9(3). P. 1022–1029.
18. Буряк Ю.І. та ін. Sowing quality of seeds sunflower, depending on the influence of plant growth regulators and protectants. Plant Breeding and Seed Production. 2014. № 105. P. 173–177. URL: https://doi.org/10.30835/2413-7510.2014.42072.