Дренажний стік як додаткове джерело водних ресурсів на Інгулецькій зрошувальній системі

Анотація

У Південному сухостеповому регіоні України про-блема забезпечення водними ресурсами є актуальною.Запаси водних ресурсів із кожним роком зменшуються,погіршується їхня якість, дорожчає вартість викори-стання води в усіх галузях економіки, у тому числіу сільському господарстві, де вода переважно є джере-лом зрошення сільськогосподарських культур. Ці проб-леми відносяться і до Інгулецького зрошуваного масиву(ІЗЗ), який розташований на території Херсонськоїі Миколаївської областей, є типовим для значної тери-торії цих областей, а також подібних умов Одеської,Запорізької, Донецької та Дніпропетровської областейза геологічними, інженерно-геологічними, гідрогеологіч-ними, геоморфологічними, ландшафтними, ґрунтовими,кліматичними, еколого-меліоративними, екологічними,соціальними, сільськогосподарськими та водогосподар-ськими умовами водокористування.В умовах наростаючого дефіциту водних ресурсіву сухостеповій зоні, чому сприяє стала тенденція змінклімату в бік його посушливості, актуальним є комп-лексне і раціональне використання всіх джерел воднихресурсів, як поверхневих, так і підземних вод. Одним ізтаких джерел на зрошуваних масивах і на території під-топлених штучно дренованих населених пунктів є дре-нажний стік, який здебільшого відводиться з підтопленоїтериторії і не використовується. В умовах багаторіч-ного зрошення каштанових, темно-каштанових ґрунтівта чорноземів південних водою І і ІІ класів якості на безстічних і слабодренованих водороздільних масивахПівденного регіону України дренажні води систем гори-зонтального систематичного дренажу можливо роз-глядати як потенціальне додаткове джерело воднихресурсів, що в умовах дефіциту води при відповідномуїх акумулюванні може забезпечувати до 700 м3 дренаж-ної води з 1 га на рік.Комплексна оцінка іригаційних показників дренаж-ної води Інгулецького зрошуваного масиву, який є типо-вим для більшості зрошувальних систем Південногорегіону України, показує, що за небезпекою вторин-ного засолення, підлуження ґрунту, токсичного впливуна рослини поливи дренажною водою є можливими заумови постійного застосування комплексу профілак-тичних ландшафтно-агромеліоративних заходів. Заполивів дренажною водою чорноземів південних гли-нистих середньо- і високобуферних, згідно з нормати-вами Постанови Кабінету Міністрів України № 766 від02.09.2020, є небезпека осолонцювання цих ґрунтів,тому поливи можливо проводити за змішування дре-нажної та зрошувальної води з обов’язковим проведен-ням комплексу агромеліоративних заходів.У середньому мінералізація дренажно-скидних водзнаходиться у межах 2,1–2,2 г/дм3. Дослідженнямивизначено, що в умовах Інгулецького зрошуваногомасиву збільшення мінералізації дренажно-скидних водвідбувається переважно за рахунок сульфат-іонів, іонівнатрію і магнію, значно в меншому ступені це стосу-ється збільшення вмісту хлорид-іонів, гідрокарбонат-і-онів та іонів кальцію.