Агротехнологічні аспекти механічного захисту рослин від бур’янів за біологізації технології вирощування соняшника

  • О.Г. Жуйков Херсонський державний аграрно-економічний університет
  • М.О. Іванів Херсонський державний аграрно-економічний університет
  • О.Я. Ревтьо Херсонський державний аграрно-економічний університет
  • О.О. Бурдюг Херсонський державний аграрно-економічний університет
Ключові слова: соняшник, біологізація виробни- цтва, органічна технологія, захист від бур’янів, урожай- ність кондиційного насіння, лушпинність, уміст сирого жиру

Анотація

Мета – проаналізувати фітосанітарний стан агроце-нозу гібридів соняшника в контексті його забур’яненостіоднорічними та багаторічними видами різних екологічнихгруп, установити оптимальні способи передпосівноїобробки ґрунту, догляду за посівами культури, режимироботи та робочі швидкості машинно-тракторногоагрегату з огляду на ефективність знищення бур’янівта пошкодження культурних рослин, проаналізувативрожайність кондиційного насіння культури та його олійність залежно від ступеня біологізації технології виро-щування. Методи – двохфакторний польовий дослід, дефактор А був представлений двома варіантами райо-нованих гібридів середньостиглої екологічної групи:Tunca F1 та РR64F66 F1; фактор В (технологія вирощу-вання): традиційна інтенсивна зональна (контроль), біо-логізована І, біологізована ІІ, органічна та екстенсивна.Дослід супроводжувався дослідженням засміченості посі-вів бур’янами кількісно-ваговим методом з диференціа-цією за групами та видами бур’янів, заселеністю й ура-женістю посіву фітофагами та патогенами, лушпинністюта олійністю насіння згідно із загальноприйнятими мето-диками. Залучення до- та післясходового боронуванняштригельними боронами і ротаційними мотикамита міжрядних культивацій до системи захисту куль-тури від бур’янів як складової частини біологізованоїта орнганічної технології вирощування соняшника непоступається за ефективністю застосуванню ґрунтовихта страхових синтетичних гербіцидів, а в другу поло-вину вегетації переважає їх за контролем другої-тре-тьої хвиль пізніх ярих видів. Максимального значенняпоказник урожайності насіння гібридів, що досліджува-лися, набув за варіантами органічної та біологізованоїІІ технологій вирощування і становив 2,16–2,20 т/га; затрадиційної (інтенсивної) та біологізованої І він стано-вив 1,87–1,88 т/га. Вирощування культури за екстенсив-ною технологією (без застосування будь-яких добривта засобів захисту рослин) визнане нами як неефек-тивне: у середньому за роки проведення дослідженьурожайність насіння не перевищувала 0,70–0,73 т/га заепіфітотійного розвитку хвороб, високого рівня ураже-ності фітофагами та забур’яненості агроценозу.

Посилання

1. Анішин Л.А. Регулятори росту рослин: сумніви і факти. Пропозиція. 2012. № 5. С. 64–65.
2. Безкровна О. Стрес у рослин та способи зниження його наслідків. URL: https://agro-online.com.ua/ru/public/blog/19869/details/.
3. Бурсела М. Сучасні агроекологічні і соціальні аспекти хімізації сільського господарства. Пропозиція. 1995. № 1–2. С. 17–18.
4. Ефективність застосування регуляторів росту рослин та мікродобрива в насінництві соняшнику / Ю.І. Буряк та ін. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2014. Вип. 16. С. 20–25.
5. Васильев Д.С. Воздельвание подсолнечника по индустриальной технологии. Краснодар : Советская Кубань, 1984. 31 с.
6. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика / В.В. Вовкогон та ін. Київ : Аграрна наука, 2006. 312 с.
7. Гончаров А. Чаще – хуже. Подсолнечник и плодородие почвы. Зерно. 2016. № 9. С. 30–44.
8. Грехова Н.В., Матвеева Н.В. Применение гуминового препарата в баковой смеси при протавливании семен. Сборник материалов Международной научной конференции, 23–25 сентебря 2014 г. в Донском зональном научно-исследовальськом институте сельського хозяйства п. Рассвет. С. 121–126.
9. Грицев Д.А. Особливості формування урожаю соняшника при вирощуванні за різних систем контролю забур’яненості. Аграрний вісник Причорномор’я. 2015. Вип. 76. С. 31–40.
10. Гуминовые фитогормональные, бактериальные препараты, вспомогательные препараты, биологические средства защиты растений (растениеводство). Radostin-ketalog. Хемнитц, Германия, 2007. 60 с.
11. Дегодюк Є.Г., Вітвицька О.І., Дегодюк Т.С. Сучасні підходи до оптимізації мінерального живлення рослин в органічному землеробстві. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2014. № 1–2. С. 33–39.
12. Домарацький Є.О., Домарацький О.О., Козлова О.П. Стимулятори росту та комбіновані препарати біологічного походження як невід’ємний елемент екологізації технології вирощування технічних культур. Сучасний рух науки : тези доп. V міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції, м. Дніпро, 7–8 лютого 2019 р. Дніпро, 2019. С. 202–206.
13. Біопрепарат нового покоління групи Хелафіт у технології вирощування гібридів соняшнику на Півдні України / О.О. Домарацький та ін. Таврійський науковий вісник. 2017. Вип. 98. С. 51–56.
14. Комплексне застосування біопрепаратів на основі азотфіксуючих, фосформобілізуючих мікроорганізмів, фізіологічно активних речовин і біологічних засобів захисту рослин (Рекомендації). Київ : Аграр. наука, 2000. 36 с.
15. Корчинська О.А., Корчинська С.Г. Еколого-економічні аспекти використання засобів хімізації в сільському господарстві. Економіка АПК. 2015. № 7. С. 46–51.
Опубліковано
2021-01-11
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО