Морфологічні особливості та продуктивність сортів гороху овочевого залежно від умов вирощування

Ключові слова: горох овочевий, морфологічні ознаки, сорт, продуктивність, урожайність, технічна стиглість

Анотація

У статті наведено результати багаторічних досліджень морфологічних ознак та продуктивності сортів гороху овочевого (Pisum sativum L.) залежно від умов вирощування у Західному Лісостепу України. Встановлено, що продуктивність рослин є комплексною ознакою, яка формується під впливом поєднання морфологічних і фізіологічних показників, серед яких вирішальну роль відіграють кількість бобів на рослині, маса бобів, довжина стебла та кількість міжвузлів. Дослідження проводили протягом 2020–2023 рр. у науково-дослідному центрі «Поділля» Подільського державного університету. Схема досліду включала сорти Лущильний (контроль), Амалфі, Вівадо, Вінко, Глоріверт, Сіенна та Шервуд. Аналіз дисперсії показав істотний вплив сортового фактора на морфологічні та врожайні показники. Найбільшу довжину стебла відмічено у сортів Шервуд (112,0 см), Сіенна (88,9 см) і Глоріверт (79,7 см), що свідчить про їх придатність до механізованого вирощування і збирання врожаю. Кількість міжвузлів на рослині становила від 12,1 до 19,2, при цьому найвищим показником характеризувався сорт Шервуд. За масою бобу кращими виявилися сорти Шервуд (4,4 г) і Сіенна (4,2 г). Кількість бобів на рослині варіювала від 11,1 до 17,3, найвищі показники мали сорти Глоріверт, Сіенна та Шервуд. За багаторічними даними, маса бобів з рослини становила від 54,8 до 105,3 г. До високопродуктивних віднесено сорти Сіенна та Шервуд, до середньопродуктивних – Глоріверт, Вінко та Амалфі. Найвищу врожайність і стабільність продемонстрував сорт Шервуд, який перевищив контрольний сорт на 44,3 %. Отримані результати свідчать про високий адаптаційний потенціал цього сорту та можливість його рекомендації для широкого вирощування у Західному Лісостепу України.

Посилання

1. Бабич А. О., Колісник С. І., Побережна А. А. Селекція, насінництво і технологія вирощування зернобобових культур для вирішення проблеми білка. Збірник наукових праць Луганського НАУ. Луганськ: ЛНАУ. 2002. № 20/32. С. 12–14.
2. Барабаш О. Ю., Тараненко Л. К., Сич З. Д. Біологічні основи овочівництву. Київ: Арістей 2005. 344 с.
3. Барабаш О. Ю., Семенчик. П. С. Все про городництво. Київ : Вирій, 2000. 285 с.
4. Волкодав В. В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур: Загальна частина. Київ, 2000. 100 с.
5. Гіль Л. С., Пашковський А. І., Сулима Л. Т. Сучасні технології овочівництва закритого і відкритого ґрунту. Вінниця: Нова книга, 2008. Ч.1. 368 с.
6. Дідур І. М., Мостовенко В. В. Фотосинтетична активність гороху овочевого залежно від сортових особливостей, вапнування ґрунту та системи живлення. Сільське господарство та лісівництво. 2020. № 19. С. 42–50.
7. Мулярчук О. І., Степанченко В. М., Козіна Т. В. Сортові особливості формування листкової поверхні і фотосинтетичного потенціалу рослин гороху овочевого. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2024. Вип. 4 (45). С. 33–38.
8. Небаба К. С. Горох посівний: агротехнічний комплекс вирощування : монографія. Кам’янець – Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2022. 232 с.
9. Норик Н. О., Мулярчук О. І. Обробіток регуляторами росту насіння гороху овочевого (Pisum sativum L., subspecium commune gov) в умовах Західного Лісостепу України. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2018. Вип. 28. С. 86–93.
10. Розвадовський А. М. Інтенсивна технологія вирощування овочевого гороху. Київ: Урожай, 2000. 40 с.
11. Чекригін П. М. Результати і перспективи селекції безлисточкових (вусатих) сортів в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. Селекція і насінництво. 2003. Вип. 87. С. 42–48.
Опубліковано
2025-12-14
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО