Якісні показники зеленої маси залежно від сорту ріпаку озимого в конвеєрному виробництві зелених кормів
Анотація
Мета – дослідити якісні показники зеленої маси сортів ріпаку озимого для конвеєрного виробництва зелених кормів в умовах західного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводились у 2024–2025 роках на дослідних полях ПФ «Богдан і К» Коломийського району, Івано-Франківської області на дерново-підзолистому ґрунті. Вивчались сорти ріпаку озимого Дембо та Черемош. Теоретичну основу дослідження складає аналіз наукових публікацій, а практична виконана згідно з методикою польових дослідів. Результати. Експериментальні дослідження показали, що в 100 кг зеленої маси ріпаку озимого міститься значна кількість кормових одиниць: у сорту Черемош – до 15,8 кг, у сорту Дембо – 14,3 кг. Вміст сухої речовини у зеленій масі коливався від 13,8 % до 15,7 %, протеїну – 2,3–6,1 %, клітковини – 1,9–3,2 %, що свідчить про концентрованість основних поживних речовин у кормі. Зелена маса ріпаку озимого містить значну кількість каротину (14,6–66,3 мг/кг) та аскорбінової кислоти (94,5–98,9 мг/кг), що підвищує її вітамінну цінність, сприяє підтримці імунітету та покращенню обміну речовин у тварин. Аналіз хімічного складу листостеблової маси показав, що частка цукрів (глюкози, фруктози та сахарози) становить 9–12,5 %, що забезпечує додаткове джерело енергії в раціоні. У сухій речовині зеленої маси спостерігається високий вміст золи та макроелементів: у сорту Черемош – золи 10 %, кальцію 1,4 %, фосфору 0,33 %, калію 1,5 %, сірки 0,36 %; у сорту Дембо – золи 8 %, кальцію 1,2 %, фосфору 0,27 %, калію 1,2 %, сірки 0,31 %. Мікроелементи представлені залізом (437,1–492,4 мг/кг), молібденом (0,5–0,6 мг/кг) та цинком (15 мг/кг), що забезпечує нормалізацію метаболічних процесів у тварин. Особливу цінність корму визначає амінокислотний склад білка. У зеленій масі ріпаку озимого найбільшу частку серед незамінних амінокислот займають лейцин (2,4–2,6 %), валін (1,5–1,6 %) та аргінін (1,5–1,6 %). Лізин, гістидин та треонін присутні в менших кількостях (1,1–1,2 %, 0,6–0,7 %, 1,2–1,3 % відповідно), що свідчить про специфічний амінокислотний склад рослини. Висновки. Отримані дані свідчать про високу біологічну цінність зеленої маси ріпаку озимого та її перспективність як компоненту кормових раціонів великої рогатої худоби та овець. Використання сортів Черемош і Дембо дозволяє забезпечити тварин високоякісним білком, вітамінами та мінеральними речовинами, підвищити ефективність годівлі та оптимізувати структуру раціону, що робить ріпак перспективною кормовою культурою для сучасного тваринництва.
Посилання
2. Бабій С. Основні аспекти селекції ріпаку у сьогоденні. Агрономія Сьогодні. 2015. URL: https://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/585-osnovni-aspekty-selektsii-ripaku-u- sohodenni.html
3. Бахмат М. І., Сендецький І. В., Мельничук Т. В., Сендецький В. М., Тимофійчук Б. В., Козіна Т. В. Продуктивність ріпака озимого залежно від способів застосування регуляторів росту за різних норм висіву в умовах Лісостепу Західного: науково-практичні рекомендації. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2020. 72 с. URL: https://profbook.com.ua/Produktyvnist-ripaka-ozymoho.html%20
4. Коковіхін С. В., Донець А. О. Ефективність використання та комплексна оцінка елементів технології вирощування ріпаку озимого в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник: Науковий журнал. Вип. 78. Херсон: Грінь Д. С., 2012. С. 26–32. URL: https://tnv-agro.ksauniv.ks.ua/archives/78_2012/78_2012.pdf
5. Козіна Т. В., Овчарук В. І. Особливості формування зеленого конвеєра озимих хрестоцвітих культур (ріпаку, суріпиці) в умовах Лісостепу західного. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. Херсонський державний аграрно-економічний університет. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2025. Вип. 143. Ч. 1. С. 145–153. URL: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.143.1.18
6. Козіна Т. В. Хрестоцвітні (капустяні) рослини у кормовому конвеєрі. Інноваційні технології в рослинництві: зб. матеріалів VIII Всеукраїнської наукової інтернет-конференції, 25 квітня 2025 року. Кам’янець-Подільський: Видавництво ЗВО «ПДУ», 2025. С. 57. URL: http://188.190.33.55:7980/jspui/handle/123456789/14256
7. Овчарук В. І., Козіна Т. В. Особливості застосування органо-мінеральних добрив під посіви озимих капустяних культур. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. № 2 (47). 2025. С. 105–109. URL: https://doi.org/10.37406/2706-9052-2025-2.14
8. Поліщук А. А., Булавкіна Т. П. Ріпак: за і проти. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2014. № 3. С. 67–70.
9. Gołębiewska, K., Fraś, A., Gołębiewski, D. Rapeseed meal as a feed component in monogastric animal nutrition. Acta Scientiarum Polonorum. Zootechnica, 2022. 21(2), 25–38. URL: https://sciendo.com/pdf/10.2478/aoas-2022-0020
10. Leslie, A. J., Summers, J. D. Amino acid balance of rapeseed meal. Canadian Journal of Animal Science, 1975. 55(2), 235–240. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S003257911949487X/pdf?md5 =0dc77937ea6893a7deb090a5beae14bc&pid=1-s2.0-S003257911949487X-main.pdf
11. Manikandan, A., et al. Breeding and biotechnology approaches to enhance the nutritional quality of rapeseed meal. Frontiers in Plant Science, 2024. 15. URL: https://www.frontiersin.org/journals/plant-science/articles/10.3389/fpls.2024.1468675/full

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




