Вплив рівнів біологізації технології вирощування гірчиці сизої на елементи водного та поживного режиму агроценозу в Південному Степу

Анотація

Мета. Дослідити вплив різних рівнів біологізації зональної технології вирощування гірчиці сизої і норм висіву культури на формування складових елементів водного і поживного режимів ґрунту дослідної ділянки. Методи. Проаналізовано залежність динаміки активної ґрунтової вологи в метровому шарі, елементів приходної статті водного балансу, середньодобове споживання вологи рослинами культури і коефіцієнт водоспоживання від технології вирощування і норми висіву насіння. Обчислено динаміку виносу азоту і фосфору із орного шару ґрунту рослинами гірчиці сизої, а також загальне споживання елементів мінерального живлення на формування одиниці основної продукції. Результати. Встановлено, що варіанти біологізованої та органічної технології вирощування культури демонстрували значно економніше споживання запасів ґрунтової вологи впродовж вегетаційного періоду, підтвердженням чого є обчислення показника запасів ґрунтової вологи на фінальну фазу онтогенезу культури і додатково – результатами обчислення та аналізу такого більш об’єктивного показника, що демонструє раціональність використання ґрунтової вологи, як її середньодобове споживання. Варіантом, за якого рослини культури максимально раціонально використовували вологу для формування органічної речовини, визнаний варіант органічної технології вирощування. Біологізація технології вирощування гірчиці сарептської дозволяла істотним чином оптимізувати використання елементів мінерального живлення на формування культурою врожаю основної продукції: за традиційною інтенсивною зональною технологією, винос елементів мінерального живлення на формування 1 т насіння значно переважав відповідні показники за варіантами біологізованої та органічної технологій. Висновки. Біологізація технології вирощування є впливовим важелем підвищення насіннєвої продуктивності культури та дієвим способом зменшення витратної частини в технології вирощування за рахунок мінімізації застосування мінеральних туків і раціонального використання ґрунтових запасів зазначених елементів мінерального живлення.