Динаміка питомої активності радіоактивних ізотопів (137Cs, 40K, 226Ra, 232Th) у сірому лісовому ґрунті Правобережного Лісостепу залежно від застосування мінеральних добрив при культивуванні озимого ріпаку

Анотація

Мета статті – визначити вміст радіонуклідів 40K, 226Ra, 232Th, 137Cs у основних видах мінеральних добрив (азотних, фосфорних, калійних) та оцінити загальний радіонуклідний внесок цих добрив у сірий лісовий ґрунт при вирощуванні озимого ріпаку з різною запланованою врожайністю (30 ц/га і 35 ц/га). Методи. Проведено гамма-спектрометричне визначення питомої активності радіонуклідів (137Cs, 40K, 226Ra, 232Th) у зразках аміачної селітри, суперфосфату подвійного та калію хлористого. На основі отриманих даних та фактичних норм внесення добрив, необхідних для досягнення запланованої врожайності озимого ріпаку, розраховано загальне надходження радіоактивних речовин у Бк/га у сірий лісовий ґрунт. Результати. Встановлено, що мінеральні добрива є джерелом надходження у ґрунт радіонуклідів радіонуклідів. Калій хлористий демонструє найвищу питому активність серед усіх добрив за рахунок високого вмісту природного ізотопу 40K (до 16 400 Бк/кг), який є головним домінуючим радіонуклідом. Фосфорні добрива (суперфосфат подвійний) мають підвищений вміст 226Ra та 232Th. При внесенні добрив для вирощування озимого ріпаку (врожайність 30–35 ц/га) загальне радіоактивне навантаження на сірий лісовий ґрунт складає 3,7–5,2 МБк/га. Найбільший внесок у загальне забруднення забезпечує калій хлористий 63–66 %), а 40K становить переважну частку внесеної радіоактивності. Висновки. Мінеральні добрива є вагомим чинником додаткового радіоактивного навантаження на ґрунт. Калійні та фосфорні добрива несуть найбільший радіонуклідний ризик. Калій хлористий є найбільшим джерелом внесення у ґрунт 137Cs, 40K, 226Ra, 232Th. Необхідно обов’язково враховувати вміст радіонуклідів у добривах при плануванні агротехнічних заходів для мінімізації їх надходження у ґрунтово-рослинну систему.