Особливості формування озерненості головного колоса у спельтоподібних чорнобильських радіомутантів пшениці озимої
Анотація
Мета досліджень – встановлення закономірностей формування кількості зерен у головному колосі спельтоподібних чорнобильських радіомутантів пшениці озимої залежно від генотипу та метеорологічних умов року.Методи. В умовах Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків у 2016–2018 рр. досліджували 10 спельтоподібних RM-зразків чорнобильських радіомутантів пшениці озимої. Дослідження проводили відповідно до Методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Визначали середню арифметичну , мінімальне та максимальне значення (min–max) кількості зерен у головному колосі, дисперсію (S2), коефіцієнт варіації (V, %).Гомеостатичність (Hom) і селекційну цінність (Sc) розраховували за В. В. Хангільдіним і М. А. Литвиненком (1981). Статистична обробка отриманих біометричних даних проводилася з використанням комп’ютерних програм Excel 2019 та Statistica, 12.0. Результати. Виявлено значну контрастність за температурним режимом і кількістю опадів та їх розподілом у роки проведення експерименту, що сприяло всебічній оцінці їх впливу на формування кількості зерен у головному колосі спельтоподібних чорнобильських радіомутантів пшениці озимої. Найменша мінливість кількості зерен за роки досліджень визначена у RM-10 (4,4 шт.) і RM-7 (10,3 шт.) за незначних коефіцієнтів варіації – 2,8 % та 8,4 % відповідно. Водночас найбільша варіабельність за кількістю зерен встановлена у RM-3 (33,4 шт.), RM-8 (32,6 шт.) і RM-1 (29,9 шт.) із значним фенотиповим коефіцієнтом варіації 25,1; 25,5; 23,4 % відповідно. Висновки.Виділено спельтоподібні радіомутанти RM-1 (58,0 шт.); RM-5 (57,9 шт.); RM-3 (56,9 шт.); RM-8 і RM-9 – 56,4 шт., які за кількістю зерен у головному колосі в середньому за три роки суттєво перевищили середній по досліду показник – 54,2 шт. зерен. Проведена оцінка за кількістю зерен у головному колосі і показниками стабільності спельтоподібних чорнобильських радіомутантів пшениці озимої визначає їх індивідуальну реакцію на умови навколишнього середовища, а тому і диференційовану селекційну цінність. За найбільшого показника гомеостатичності і селекційної цінності (Hom = 2039; Sc = 51,1) виділено радіомутант RM-10, який перевищив середню по досліду кількість зерен на 1,1 шт. Виділені спельтоподібні RM-зразки пшениці озимої залучені у селекційні програми Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН.
Посилання
2. Gerten D., Heck V., Jägermeyr J., Bodirsky B. L., Fetzer I., Jalava M., Schellnhuber H. Feeding ten billion people is possible within four terrestrial planetary boundaries. Nature Sustainability. 2020. № 3(3). Р. 200–208.
3. FAO, IFAD, UNICEF, WFP and WHO. The State of Food Security and Nutrition in the World 2022. Repurposing food and agricultural policies to make healthy diets more affordable. Rome, FAO. 232 р.
4. Climate change: Cereal harvests across the world ‘fall by 10 % in 50 years’. 2016. URL: http://www.independent.co.uk/environment/climate-change-cereal-harvestsacross-the-world-fall-by-10-in-50-years-a6799666.html (дата звернення: 20.08.2025).
5. CIMMYT: Дослідження пшениці. 2023. URL: https://www.cimmyt.org/work/wheat-research/ (дата звернення: 20.08.2025).
6. Гамаюнова В. В., Корхова М. М., Панфілова А. В., Смірнова І. В., Коваленко О. А., Хоненко Л. Г. Пшениця озима: ресурсний потенціал та технологія вирощування: монографія. Миколаїв, 2021. 300 с.
7. Казьмір В. А. Модернізація структуро-логічної моделі організаційно-економічного механізму функціонування ринку зерна: методологічний вимір. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2020. С. 442–447.
8. Шандрівська О. Є., Пиж О. В. Дослідження експортного потенціалу зернової промисловості України в умовах війни. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку. 2024. № 1(11). С. 259–270.
9. Моргун В. В., Гаврилюк М. М., Оксьом В. П., Моргун Б. В., Починок В. М. Впровадження у виробництва нових, стійких до стресових факторів, високопродуктивних сортів озимої пшениці, створених на основі використання хромосомної інженерії та маркер-допоміжної селекції. Наука та інновації. 2014. № 105. С. 11–16.
10. Самойлик М. О., Устинова Г. Л., Лозінський М. В., Корхова М. М., Уліч О. Л. Оцінка врожайних та адаптивних властивостей нових сортів пшениці м’якої озимої. Вісник аграрної науки. 2023. № 2(101). С. 34–42.
11. Корхова М. М., Нікончук Н. В., Панфілова А. В. Адаптивний потенціал нових сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2021. Вип. 122. С. 48–55.
12. Кириленко В. В. Традиційні та сучасні методи селек- ції Triticum aestivum L. у Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 4(25). С. 41–46.
13. Самойлик М. О., Лозінський М. В. Особливості успадкування в F1 і трансгресивна мінливість в популяцій F2 маси зерна з головного колоса за схрещування пшениці м’якої озимої різних екотипів. Аграрні інновації. 2023. № 22. С. 154–161.
14. Lozinskyi M. V. Inheritance and grain weight transgressive variability per plant in hybrid winter wheat (T. aestivum L.), obtained from the hybridization of various ecotypes. Агробіологія. 2016. № 1. С. 22–28.
15. Чернобай Ю. О., Рябчун В. К., Ярош А. В., Моргунов О. І. Елементи продуктивності та врожай- ності зразків пшениці м’якої озимої в залежності від походження. Генетичні ресурси рослин. 2019. № 24. С. 47–54.
16. Рисін Г. Б., Демидов О. А., Вологдіна Г. Б., Гуменюк О. В., Пикало С. В. Трансгресивна мінливість у популяціях F2, F3 пшениці м’якої озимої за ознаками продуктивності в умовах Лісостепу України. Аграрні інновації. 2024. № 24. С. 206–213.
17. Мурашко Л. А., Гуменюк О. В., Кириленко В. В., Замліла Н. П., Судденко Ю. М., Новицька Н. В. Адаптивні властивості та селекційна цінність гібридних комбінацій F3 пшениці м’якої озимої за ознаками продуктивності колоса. Наукові доповіді НУБіП. 2024. № 2/108.
18. Бурденюк-Тарасевич Л. А. Використання генетичної нестабільності чорнобильських мутантів в селекції Triticum aestivum L. на адаптивність. Фактори екс- периментальної еволюції організмів. 2017. Вип. 21. С. 112–116.
19. Васильківський С. П., Кочмарський В. С. Селекція і насінництво польових культур: підручник. Біла Церква: ПрАТ «Миронівська друкарня», 2016. 376 с.
20. Мазур О. В., Мазур О. В., Лозінський М. В. Селекція та насінництво польових культур: начальний посібник. Вінниця: ТВОРИ, 2020. 348 с.
21. Бурденюк-Тарасевич Л. А. Результати використання чорнобильських радіомутацій в озимій пшениці як джерел цінних властивостей при гібридизації. Збірник наукових праць ІЦБ УААН. 2004. Вип. 7. С. 27–38.
22. Бурденюк-Тарасевич Л. А. Віддалені наслідки дії хронічного опромінення рослин T. aestivum L. в зоні відчуження ЧАЕС в 1986–1987 рр. Фактори екс- периментальної еволюції організмів. 2011. Т. 10. С. 90–95.
23. Бурденюк-Тарасевич Л. А. Формотворчий процес у озимої пшениці Triticum aestivum L. впродовж 30 поколінь як результат післядії Чорнобильської катастрофи. Biodiversity after the Chernobyl Accident. Part II. The scientific proceedings of the International network AgroBio/N et. 2016. P. 29–33.
24. Amagai Y., Burdenyuk-Tarasevych L. A., Goncharov N. P., Watanabe N. Microsatellite mapping of the loci for false glume and semi-compact spike in Triticum L. Genetic Resources and Crop Evolution. 2017.
25. Бурденюк Л. А. Про можливість використання Чорнобильських радіомутантів для селекції озимої пшениці. Удосконалення методів селекції та насінництва зернових, зернобобових та круп’яних культур. Kиїв: ІЦБ УААН, 1997. С. 68–85.
26. Бурденюк-Тарасевич Л. А. Результати та перспек- тиви селекції озимої м’якої пшениці на підвищену адаптивність для умов Лісостепу і Полісся України. Науково-технічний бюлетень Миронівського інституту пшениці. 2007. Вип. 6/7. С. 48–56.
27. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В. Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Т. 16. С. 92–96.
28. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Бузинний М. В. Білоцерківські сорти пшениць: м’які озимі (Triticum aestivum L.), спельти озимі (Triticum spelta L.): апро- баційні ознаки, біологічні особливості пшениць та реалізація їх потенціалу в умовах Лісостепу, Полісся і Степу України. Біла Церква, 2021. 47 с.
29. Моргун В. В., Якимчук Р. А. Генетичні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Київ: Логос, 2010. 400 с.
30. Якимчук Р. А. Характер успадкування довжини сте- бла карликовими мутантами пшениці м’якої озимої, отриманими в зоні Чорнобильської АЕС. Фізіологія рослин і генетика. 2018. Т. 50. № 1. С. 46–58. DOI: https://doi.org/10.15407/frg2018.01.046.
31. Gilliham M., Able J. A., Roy S. J. Translating knowledge about abiotic stress tolerance to breeding programmers. Plant Journal. 2017. Vol. 90, Iss. 5. P. 898–917. doi: https://doi.org/10.1111/tpj.1345636.
32. Ткачик С. О., Лещук Н. В., Присяжнюк О. І. Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рос- лин на придатність до поширення в Україні. Загальна частина. 4-те вид. Вінниця: Український інститут експертизи сортів рослин, 2016. 120 с.
33. Рожков А. О., Пузік В. К., Каленська С. М. та ін. Дослідна справа в агрономії: навч. посіб.: у 2 кн. Кн. 2. Статистична обробка результатів досліджень / за ред. А. О. Рожкова. Харків: Майдан, 2016. 352 с.
34. Ермантраут Е. Р., Карпук Л. М., Вахній С. П., Козак Л. А., Павліченко А. А., Філіпова Л. М. Методика наукових досліджень. Біла Церква : ТОВ «Білоцерківдрук», 2018. 104 с.
35. Польовий А. М., Божко Л. Ю., Вольвач О. В. Основи агрометеорології. Одеса: Вид-во «ТЭС», 2004. 150 с.




