Оптимізація норми висіву для підвищення продуктивності гібридів кукурудзи в зоні Полісся

Анотація

У сучасних умовах зміни клімату, зростання цін на ресурси та необхідності підвищення ефективності виробництва зернових культур, зокрема кукурудзи, важливим завданням є оптимізація агротехнологічних прийомів. Одним із ключових факторів, що впливає на рівень урожайності та якість зерна, є густота стояння рослин. Встановлення оптимальної норми висіву для конкретних гібридів дозволяє максимально реалізувати їхній генетичний потенціал.Мета. Метою дослідження було визначення оптимальної норми висіву для трьох гібридів кукурудзи ДКС 3511, ДКС 3730, ДК 315, яка б забезпечувала найвищу урожайність та кращі якісні показники зерна, зокрема вміст сирого протеїну.Методи. Дослідження проводилось шляхом польового експерименту з використанням трьох норм висіву: 60, 70 та 80 тис. схожих насінин на гектар. Оцінювались урожайність зерна, вміст сирого протеїну та адаптивність гібридів до умов загущення або зрідження посівів.Статистична обробка результатів проводилась згідно з загальноприйнятими агрономічними методиками.Результати. Встановлено, що оптимальною нормою висіву для всіх трьох гібридів є 70 тис. схожих насінин на гектар. За цієї густоти забезпечувалась найвища врожайність, яка для гібриду ДКС 3730 становила 8,3 т/га, а вміст сирого протеїну – 10,2%. Зменшення норми до 60 тис./га призводило до зниження врожайності через неефективне використання площі живлення, а збільшення до 80 тис./га спричиняло надмірну конкуренцію між рослинами, що негативно впливало на показники якості та кількість урожаю.Висновки. Отримані результати свідчать, що для досягнення високої врожайності та якості зерна доцільно використовувати норму висіву 70 тис./га для гібридів кукурудзи, зокрема для ДКС 3730. Вибір оптимальної густоти стояння рослин є важливим елементом агротехнології, який слід адаптувати з урахуванням біологічних особливостей конкретного гібрида.