Ущільнення насінницьких посівів кавуна столового як фактор боротьби з глобальним потеплінням в зоні Північного Степу України

Ключові слова: кавун столовий, квасоля овочева, кукурудза цукрова, ущільнені посіви, сонячні опіки, насіння, схожість, енергія проростання, урожайність

Анотація

Мета. Визначити врожайність і якість насіння кавуна столового за вирощування в ущільнених посівах на насіннєві цілі, розробити елементи технології вирощування в ущільнених посівах в умовах північного Степу України.Методи. Використано загальнонаукові методи: польовий, лабораторний, вимірювально-розрахунковий, порівняльний, математично-статистичний та системний аналізи. Результати. Дослідженнями встановлено, що рослини-донори (кукурудза цукрова, цибуля-шалот, квасоля, салат, кріп, диня, капуста) за характером виділень були малоактивні відносно проростання насіння кавуна (100‒105 умовних одиниць кумарину – далі УОК) за шкалою Матвєєва Н.М. На основі позитивного впливу (підвищення схожості насіння кавуна на 4%) виділено варіанти для подальших польових досліджень з ущільнювачами кавуна кукурудзою цукровою та квасолею овочевою. Встановили і стимулюючий ефект кавуна на квасолю овочеву (схожість насіння при сумісному пророщуванні з кавуном у квасолі підвищувалась на 4%) відносно кукурудзи цукрової пригнічуючої дії не відбувалося. Отже, кавун є не тільки рослиною донором, а й рослиною акцептором, в польових умовах значення УОК склало 102‒114. За біометричними показниками при ущільненні посівів довжина головного стебла кавуна при ущільненні кукурудзою цукровою в рядок (схема 1,4х1 м) знижувалась на 4%, за ущільнення квасолею даний показник був значно вищим та не залежав від схем її сівби (5,4–4,7%), очевидно за рахунок габітуса куща квасолі та недостатнього затінку, який він утворює. Встановлено позитивний ефект ущільнення насіннєвих посівів кавуна столового у запобіганні хворобам, що спричиняють метеоумови (сонячні опіки, деформації, пилові бурі). Найкращі результати, що перевищували показники чистого посіву, отримали за ущільнення кукурудзою у міжряддя кавуна: сонячні опіки – 13,7–12,1%, деформація плодів – 6,3–8,4%. Найвищий врожай насіння кавуна отримали на рівні 190 кг/га за ущільнення кукурудзою цукровою за схемою 2,8х1 м при сівбі в міжряддя, приріст урожаю склав 12,4%.Крім того, отримали додатковий прибуток від реалізації врожаю овочевої продукції квасолі овочевої (75 кг/га) та кукурудзи цукрової в молочно-восковій стиглості початка (1,1 т/га).Негативного впливу ущільнення насінницьких посівів кавуна столового на якість насіння (схожість, енергія проростання) не встановлено. За даними показниками насіння відповідало ДСТУ 7160:2020.Висновки. За вирощування кавуна столового в ущільнених посівах методом біотестів встановлено найбільш оптимальні культури-ущільнювачі: кукурудза цукрова та квасоля овочева.Ущільнення посівів кавуна столового на насіннєві цілі є досить ефективним способом боротьби з хворобами, викликаними метеоумовами, а саме: сонячнимиопіками, викривленням плодів та наслідками пилових бур. Виходячи з результатів досліджень найбільш придатною рослиною є кукурудза цукрова з сівбою у міжряддя кавуна за схемою 2,8х1 м.За даного способу ущільнення ураження плодів сонячними опіками, порівняно з моно посівами, знижується на 13,7%, викривлення плодів на 15,7%. Одночасно зростає вихід товарних плодів, та насіння на 12,4%. Отримане насіння за показниками якості відповідає стандартам. Негативного впливу ущільнення кавуна у міжряддя кукурудзою цукровою не встановлено, а отже, даний спосіб є альтернативним для виробників насіння та товарних плодів кавуна столового за умов глобального потепління та перерозподілу виробництва.

Посилання

1. Лимар В. А., Шашкова Н. І., Шабля О. С. Холодняк О. Г. Шляхи інноваційного розвитку галузі баштанництва на Півдні України. Український науковий вісних Херсонського державного університету. 2020. Вип. 38. С. 18–24.
2. Дмитро Юнусов. Урожай 2025 – Херсонщина планує зібрати понад 30000 тонн кавунів. Журнал Ягідник. № 2 (42). 2025. http://www.jagodnik.info/ranni-kavuny-uzhe-na-rynku/
3. Сергієнко О. В., Лінник З.П., Лукяничикова О.А., Вітренко Н.К. Технологія вирощування насіння кавуна (науково-практичні рекомендації). Селекційне: ІОБ НААН, 2021. 32 с.
4. Wato T. The role of allelopathy in pest management and crop production. Food Science and Quality Management. 2020. Vol. 93. P. 13‒21. https://doi.org/10.7176/FSQM/93-02
5. Бойко Л.О. Пріоритети розвитку підприємництва зі створення інноваційних продуктів. Агросвіт. 2020. № 15. С. 41–47.
6. Netsere А., Mendesil Е. Allelopathic effects of Parthenium hysterophorus L. aqueous extracts on soybean (Glycine max L.) and haricot bean (Phaseolus vulgaris L.) seed germination, shoot and root growth and dry matter production. Journal of Applied Botany and Food Quality. 2011. Vol. 84. № 2. P. 219‒222. https://doi.org//ojs.openagrar.de/…/1834
7. Шабля О.С. Методичні підходи щодо визначення конкурентоспроможності вітчизняних сортів баштанних культур. Таврійський науковий вісник. 2012. Вип. 80. С. 156–161.
8. Методика дослідної справи в овочівництві і баш- танництві / за ред. Г.Л. Бондаренка, К.І. Яковенка. Харків: Основа, 2001. 369 с.
9. Семенченко О.Л., Заверталюк В.Ф., Богданов В.О. Вирощування кабачка за ущільнених посівів. Вісник Уманського НУС. 2019. № 1. С. 21–25.
Опубліковано
2025-11-28
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО