Цінність насіння сої за рахунок інактивації антипоживних речовин

Анотація

Дослідження спрямоване на вирішення актуальної проблеми, зокрема до збалансованого управління насіннєвою продукцією після її збирання, яка б враховувала реалії України як з позиції сучасного її ресурсного забезпечення, так і на далекоглядну перспективу повоєнного відновлення у розумінні того факту, що його ефективність беззаперечно буде залежати від темпів виробництва. Соя є унікальною високопродуктивною культурою, що вирізняється значним вмістом білка, жиру, мінералів і вітамінів, завдяки чому має надзвичайно високу кормову та харчову цінність. Водночас її зерно містить ряд антипоживних речовин, переважно білкової природи, які істотно знижують засвоюваність поживних речовин і обмежують використання сої у натуральному вигляді. Інактивація цих чинників можлива шляхом застосування різних методів обробки, серед яких найефективнішими є термічні (екструдування, гранулювання, автоклавування, пропарювання тощо), що забезпечують підвищення біологічної та протеїнової цінності корму. Оптимальні параметри обробки визначаються за показниками активності інгібіторів, уреази та розчинності протеїну, що дозволяє отримати високоякісний продукт. Таким чином, грамотне застосування технологій обробки сої є ключовим чинником для підвищення її поживної цінності, поліпшення засвоюваності білка та підвищення ефективності годівлі сільсько- господарських тварин і птиці. Встановлено, що насіння сої має надзвичайно високу харчову і кормову цінність завдяки значному вмісту білка (35-45%), жиру (18-22%), вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів. Однак у його складі міститься низка антипоживних речовин (інгібітори протеаз, уреаза, лектини, сапоніни, фітати тощо), які знижують біологічну цінність білків і ускладнюють засвоєння поживних речовин. Визначено, що інактивація антипоживних речовин є ключовим технологічним етапом, що визначає харчову, кормову і промислову цінність насіння сої. Без проведення цієї обробки соя залишається обмежено придатною для безпечного споживання, тоді як після правильно організованого процесу вона стає високоякісним білковим ресурсом.Підкреслено доцільність проведення досліджень якості сої, обробленої різними відомими способами, а також розробка й апробація нових підходів. Досліджено, що перспективним напрямом є використання екструдування для насіння сої. Така обробка сприяє інактивації антипоживних речовин, поліпшенню перетравності поживних речовин та підвищенню біологічної цінності кормів, що в кінцевому результаті позитивно впливає на продуктивність сільськогосподарських тварин.